ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про передачу справи за підсудністю
"28" лютого 2023 р. м. Ужгород Справа №907/132/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.
розглянувши матеріали за позовом
Державної митної служби України в особі відокремленого структурного підрозділу Закарпатської митниці, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива “Місто Буд”, м. Житомир
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 672 545,30 грн,
Державною митною службою України в особі відокремленого структурного підрозділу Закарпатської митниці, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива “Місто Буд”, м. Житомир про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 672 545,30 грн.
Вирішуючи питання про прийняття зазначеної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній справі, суд звертає увагу на наступні обставини.
Предметом заявлених позовних вимог виступає стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з порушенням останнім строків виконання будівельних робіт за Договором підряду №144 від 17.04.2020, встановлених календарним графіком та Додатковими угодами, в загальній сумі 4 672 545,30 грн, у тому числі 3 470 966,49 грн пені та 1 201 578,81 грн штрафу. При цьому, мотивуючи підсудність поданого позову Господарському суду Закарпатської області, позивач зауважує, що на підставі ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана справа не підсудна Господарському суду Закарпатської області з огляду на наступне.
За правилами ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива “Місто Буд” (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41654425) є: вул. Київська, будинок 20, квартира 325, м. Житомир, Житомирська область, 10014.
Приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно із ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі; сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, зручне для них. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме в погодженому сторонами місці.
Слід зазначити, що виконання договірного зобов'язання - це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов'язання. Правила визначення місця виконання зобов'язання встановлені ст. 532 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:
1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;
2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;
3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;
4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;
5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За матеріалами позовної заяви судом встановлено, що між Закарпатською митницею Держмитслужби (замовником, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Перспектива “Містобуд” (підрядником, відповідачем) було укладено Договір підряду №144 від 17.04.2020, пунктом 1.1. якого визначено, що підрядник з власних матеріалів зобов'язується за завданням замовника на свій ризик згідно проєктно-кошторисної документації робочого проєкту, наданої замовником, відповідно до визначеної у цьому Договорі Договірної ціни (Додаток №1), виконати роботи по будівництву об'єкта - виробнича база, м. Чоп, вул. Латорицька, 12: створення інфраструктури складу митниці за адресою: Закарпатська область, м. Чоп, вул. Латорицька, 12 (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель), та здати в установлений Договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи у відповідності до умов даного Договору.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір підряду №144 від 17.04.2020 за своєю правовою природою є договором підряду, та підставою виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Поряд із цим, суд зауважує, що предметом заявленого позову виступає матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача грошових коштів - штрафних санкцій (пені, штрафу), а підставою - порушення відповідачем строків виконання робіт, встановлених календарним графіком (Додаток №3 до Договору підряду №144 від 17.04.2020) та Додатковими угодами до Договору, що мали бути проведені за адресою: Закарпатська область, м. Чоп, вул. Латорицька, 12. Водночас зобов'язання з оплати штрафних санкцій, які за своєю правовою природою є грошовими коштами, не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці, оскільки зазначена сплата здійснюється безготівково - шляхом переказу коштів із одного банківського рахунку на інший. Крім того, спірні правовідносини між сторонами взагалі не пов'язані з нерухомим майном, оскільки укладений між позивачем та відповідачем Договір підряду №144 від 17.04.2020 породжує виключно обов'язки з виконання робіт та оплати за їх фактичне виконання і жодним чином не стосується прав та інтересів щодо об'єкта як нерухомого майна. Об'єктом, який передається однією стороною договору іншій в обмін на грошові кошти, є результат робіт, а не нерухоме майно. Таким чином, зобов'язання, про порушення яких стверджує позивач, не є такими, які через їх особливість належить виконувати тільки в певному місці.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду, термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках ЄСПЛ дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Таким чином, логічним є висновок про те, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна, є безумовною підставою для скасування процесуального рішення, ухваленого за результатами вирішення спірних правовідносин, а також може розцінюватись як перевищення судом повноважень, компетенції, прийняття ним завідомо неправосудного рішення тощо.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування в даній справі положень ч. 5 ст. 29 ГПК України та про необхідність визначення підсудності спору за загальними правилами, з урахуванням ст. 27 ГПК України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність підстав для застосування при визначенні підсудності даного спору приписів ч. 5 ст. 29 ГПК України, а також враховуючи те, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива “Місто Буд” (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41654425) є: вул. Київська, будинок 20, квартира 325, м. Житомир, Житомирська область, 10014, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви (справи №907/132/23) підлягають надісланню до Господарського суду Житомирської області за підсудністю.
Керуючись ст. 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Матеріали позовної заяви №7.7-08-1/10/24/691 від 30.01.2023 (вх. №02.3.1-05/134/23 від 17.02.2023) (справи №907/132/23) Державної митної служби України в особі відокремленого структурного підрозділу Закарпатської митниці, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива “Місто Буд”, м. Житомир про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 672 545,30 грн із доданими до неї документами надіслати Господарському суду Житомирської області (майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002) за підсудністю.
2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 28.02.2023.
Суддя Пригара Л.І.