12 серпня 2010 року Справа №18/1476
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - Биченкова Т.М. - представник за довіреністю,
від відповідача -ОСОБА_2 - особисто,
ОСОБА_3 - представник за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія
“Аттік”, м. Київ
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2,
м. Черкаси
про стягнення 179 602 грн. 78 коп.,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Аттік” до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення 179 602 грн. 78 коп., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позики від 30 вересня 2009 року, в тому числі: 176 600 грн. основний борг та 3 002 грн. 78 коп. інфляційні втрати.
Позов було мотивовано тим, що на підставі укладеного між сторонами договору позики, позивач передав у власність відповідачу грошові кошти в розмірі 176 600 грн. 00 коп.
Факт отримання зазначених коштів підтверджується нотаріально засвідченою заявою відповідача.
Згідно п. 4 договору позики виконання відповідачем свого зобов'язання за цим договором має бути здійснено переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, щомісячно в сумі не менше ніж 14 716 грн. 67 коп. до 10 числа кожного місяця.
У разі прострочення відповідачем виконання зобов'язання за цим договором, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення ( п. 5 договору).
З метою забезпечення умов договору позики, між сторонами було укладено договір застави від 01 жовтня 2009 року.
Предметом застави є транспортний засіб марки ІSUZU, модель -NQR -71R (п. 3 договору застави).
Відповідно до п. 9.4. договору застави у разі невиконання зобов'язань за договором позики та/або за цим договором застави заставодержатель має право достроково стягувати суму позики та звернути стягнення на предмет застави (у тому числі вилучити предмет застави).
Однак, відповідач взятих на себе зобов'язань передбачених у договорі позики не виконав, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 179 602 грн. 78 боргу.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 липня 2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 12 серпня 2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги викладені в позові підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача та відповідача, суд вважає, що провадження у справі слід припинити, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З матеріалів справи вбачається, що договір позики укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Аттік” та фізичною особою ОСОБА_2.
Тобто, даний договір укладений відповідачем як фізичною особою - громадянином, а не суб'єктом підприємницької діяльності.
Крім того, з договору позики вбачається, що відповідач позичив кошти у позивача для придбання транспортного засобу, а не для ведення підприємницької діяльності.
У п. 3 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року, № 04-5/120 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” вказано, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б)наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Отже, з урахуванням положень ст. 12 ГПК України, даний спір непідвідомчий господарським судам України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню, в зв'язку з тим, що даний спір непідвідомчий господарським судам України.
Статтею 80 ГПК України передбачено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.
Судові витрати розподіляються між сторонами на підставі ст. 49 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року, № 7-93 “Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Враховуючи вищезазначене, державне мито в розмірі 1 796 грн. 03 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню позивачу.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі припинити.
2. Стягнути з Державного бюджету України, реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Аттік” вул. Солом'янська, 4/2, кв. 45, м. Київ, ідентифікаційний код 34879790 -1 796 грн. 03 коп. державного мита.
3. Стягнути з Державного бюджету України, реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31210259700002 в Головному управлінні Державного казначейства України у Черкаській області, МФО 854018 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Аттік” вул. Солом'янська, 4/2, кв. 45, м. Київ, ідентифікаційний код 34879790 -236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідні накази після набрання ухвали законної сили.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст.ст. 93, 106 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович