"16" серпня 2010 р. Справа № 05-07-02-13-04/1008
Господарський суд Черкаської області у складі колегії суддів: головуючого - судді Швидкого В.А., суддів: Спаських Н.М., Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:
від позивача: Поліщука О.В. - керівник; Білопольського А.У. - за довіреністю;
від відповідача: Солодкого І.С. - за довіреністю;
від третьої особи: Філатова С.М. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03.09.2009 та ухвали суду від 03.09.2009 про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, -
Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.09.2009 відмовлено у позові товариству з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго» (далі за текстом позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Альянс» (далі за текстом відповідач) про зобов»язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельним сервітутом шляхом демонтажу залізобетонного паркану, що встановлений відповідачем по межі землі постійного користування та сервітуту на шляху проходу працівників позивача та проїзду автотранспорту до виробничих приміщень останнього.
27.04.2009 позивач звертався до господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог, а саме: про розірвання договору земельного сервітуту від 15.03.2001 щодо встановлення земельного сервітуту, визнання за позивачем права на користування суміжною земельною ділянкою площею 0,0333 га та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2007, укладеного між Смілянською міською радою Черкаської області та відповідачем в частині купівлі-продажу земельної ділянки земельного сервітуту площею 0,0333 га.
Ухвалою від 03.09.2009 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог з підстав, що заявлені додаткові позовні вимоги не пов»язані з вимогами, зазначеними у позовній заяві, а тому не можуть вважатись збільшенням заявлених позовних вимог.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.11.2009 рішення господарського суду від 03.09.2009 залишено без змін.
21.07.2010 позивач звернувся до господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03.09.2009 та ухвали суду від 03.09.2009 про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.
Розпорядженням голови суду від 30.07.2010 за № 11, у зв»язку із перебуванням суддів Дорошенка М.В. та Довганя К.І. у щорічних відпустках, їх виведено із складу колегії та залучено до складу колегії суддів Спаських Н.М. та Кучеренко О.І.
В судовому засіданні, яке відбулося 13.08.2010 року було заявлено відвід всій колегії суддів. Ухвалою від 13.08.2010 року у задоволенні клопотання про відвід було відмовлено.
В судовому засіданні 16.08.2010 року представником відповідача було повторно заявлено відвід всій колегії суддів з тих же підстав. Відповідно до п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2010 року № 01-8/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві", якщо учасник в судовому процесі вдається до відвертого зловживання своїми правами шляхом заявлення численних відводів судді (суддям), явно спрямованих на свідоме затягування судового процесу, господарський суд не позбавлений права і можливості продовжити розгляд справи, в якій заявлено відвід, у тому ж засіданні.
Суд прийшов до висновку, що повторне заявлення відводу колегії суддів з тих же підстав, є свідомим затягуванням з боку представника відповідача судового засідання, а тому суд вважає за необхідне не приймати повторно заявлений відвід та продовжити розгляд справи по суті.
Заява про перегляд рішення суду від 03.09.2009 та ухвали від 03.09.2009 мотивована наступним.
Приймаючи судове рішення від 03.09.2009, суд послався на факт відсутності у позивача права на користування земельною ділянкою, на якій розташовані його приміщення, а тому, в силу ст. 125 Земельного кодексу України, у позивача не виникло права на користування цією земельною ділянкою.
28.04.2010 між позивачем та Смілянською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0786 га забудованої землі, на якій знаходиться об»єкт нерухомості - гараж, який належить позивачу, а також об»єкти інфраструктури - площадки, проходи.
26.04.2010 вказаний договір зареєстровано у Смілянському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041077800141.
Договір оренди від 26.04.2010 є нововиявленою обставиною, має суттєве значення для розгляду справи по суті, і такою, що є підставою для перегляду рішення суду від 03.09.2009 за нововиявленими обставинами.
Позивач зазначає, що з моменту реєстрації договору оренди пройшло більш як два місяці.
Порушення ним встановленого ст. 113 ГПК України двохмісячного строку для звернення до суду пояснює тим, що у Вищому господарському суді України розглядалась справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Тому просить суд відновити строк для звернення до суду.
Представники позивача вимоги заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 03.09.2009 та ухвали суду від 03.09.2009 підтримали.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідач вважає безпідставним звернення позивача із заявою про скасування рішення суду від 03.09.2009 за нововиявленими обставинами, оскільки обставина, на яку посилається позивач, не може вважатись нововиявленою. Крім того, позивачем порушено двохмісячний строк для звернення до суду з такою заявою.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
На підставі ст. 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІ ГПК.
Нововиявленою обставиною позивач вважає укладення договору оренди земельної ділянки від 26.04.2010. Зазначена обставина не може вважатись нововиявленою, оскільки вона виникла після прийняття рішення судом, тобто, після вирішення спору між сторонами, а тому є такою, що надає підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може бути подана до суду, який прийняв це рішення, протягом двох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для такого перегляду. Днем виникнення нововиявлених обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявнику.
Обставина, на яку посилається позивач, стала йому відома 26.04.2010. В зв"язку з чим, він повинен був звернутись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до 26.06.2010.
Позивач вказує, що він не міг звернутись до суду у встановлений строк, оскільки у Вищому господарському суді України розглядалась справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Суд не може погодитись з з такими твердженнями позивача, виходячи з наступного.
Позивач неодноразово звертався до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на рішення суду від 03.09.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.11.2009.
Ухвала Вищого господарського суду України від 21.05.2010, якою черговий раз відмовлено позивачу у прийнятті касаційної скарги до провадження, направлена йому 26.05.2010, що надавало йому можливості звернутись до суду у двомісячний строк із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст. 85 ГПК України рішення суду, на яке подано апеляційну скаргу, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
На момент укладення договору оренди від 26.04.2010 рішення набрало законної сили, що не позбавляло позивача можливості для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Натомість, позивач черговий раз звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, яка направлена на адресу Вищого господарського суду України 27.04.2010 за вихідним номером 505-03.
Знаходження на розгляді у касаційній інстанції скарги на рішення суду не позбавляє зацікавлену сторону права на звернення до суду із заявою про скасування за нововиявленими обставинами рішення, на яке подана касаційна скарга, оскільки це рішення набрало законної сили.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відновлення позивачу строку на звернення до суду із заявою про скасування за нововиявленими обставинами рішення суду від 03.09.2009.
Право позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, передбачено ст. 22 ГПК України. Прийнята з цього приводу судом ухвала від 03.09.2009 року, яку позивач також просить переглянути за нововиявленими обставинами, оскарженню не підлягає.
Переглядатись за нововиявленими обставинами можуть лише ті ухвали, які підлягають оскарженню в апеляційному та касаційному порядку і містять у собі результати вирішення спору.
Виходячи з наведеного, ухвала суду від 03.09.2009 щодо відмови у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Державне мито із заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами сплачується відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті в разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми.
При зверненні позивача до суду із заявою про скасування рішення за нововиявленими обставинами, останньому необхідно було сплатити державне мито у сумі 42,50 грн. Сплачено 85 грн. Тому, 42,50 грн. підлягають поверненню з державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 86, 112, 113, 114 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання про відновлення строку для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Рішення господарського суду від 03.09.2009 залишити без змін.
Заяву в частині перегляду ухвали від 03.09.2009 року щодо збільшення позовних вимог - залишити без розгляду.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" державне мито у сумі 42,50 грн. у зв"язку із зайвою сплатою.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий В.А. Швидкий
Судді Н.М. Спаських
О.І. Кучеренко