Справа № 712/10313/22
Провадження № 2/712/717/23
27 лютого 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Романенко В.А.
за участю секретаря Скринник А.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у судовому засіданні в м. Черкаси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Адвокат Сливченко Юлія Вікторівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , 04 серпня 2012 року був зареєстрований шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, про що зроблено запис у книзі реєстрації за № 821.
За час шлюбу в позивача та відповідача народилось донька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, життя в подружжя не склалось. Причиною для розірвання шлюбу стали: несумісність характерів, поглядів на життєві питання, втрата почуття кохання та поваги одне до одного, відсутність взаєморозуміння та довіри, відсутність розуміння у вихованні дитини, різні погляди на життя, вчинення відповідачем конфліктів та суперечок, подружні зради, психологічне насилля зі сторони відповідача.
В результаті чого, позивачка та відповідач з 21 червня 2022 року проживають окремо. Донька проживає з позивачем. Спорів щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю між позивачем та відповідачем немає. Спорів щодо поділу майна на момент подачі позову немає також.
Відносини, що склалися між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами фактично розпався. За таких обставин збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а саме шлюб носить формальний характер. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу з відповідачем неможливі. Звернення позивача до відповідача з приводу необхідності розірвання шлюбу не були почуті. У зв'язку з чим позивач вимушена звертатись з позовом до суду та просити суд розірвати шлюб.
Просить розірвати шлюб зареєстрований між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 04 серпня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, про що зроблено запис у книзі реєстрації за № 821.
Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на примирення не погоджується.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи за відсутністю відповідача та його представника, в заяві зазначає, що відповідач та представник відповідача повідомляють про неможливість присутності у судовому засіданні у визначений час у судовому засіданні.
З обґрунтуванням причин позовних вимог, зазначених позивачем у позові, серед яких: вчинення відповідачем конфліктів та суперечок, подружні зради, психологічне насилля зі сторони відповідача, відповідач не погоджується, проте позовні вимоги позивача підтримує.
Просить не розглядати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, подану представником Ввідповідача 22.02.2023 року. Провести судове засідання та розглянути справу за відсутністю відповідача та його представника. Винести рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) приходить до наступного.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
За приписами статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Як визначено у ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
В судовому засіданні встановлено, що 04 серпня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , був зареєстрований шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 821.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, проживають окремо та втратили один до одного почуття поваги і любові.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, дійшов висновку, що подальше подружнє життя сторін, збереження їх сім'ї є неможливим та суперечить інтересам кожного з них, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 21, 24, 51, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 200, 206, 263, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 серпня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 821 - розірвати.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити без змін « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: В.А. Романенко