Номер справи 237/342/23
Номер провадження 2-о/237/34/23
01.02.23 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.,
при секретарі судового засідання Бахтіярової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду у м. Курахове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Мар'їнської міської військово-цивільної адміністрації; Другий відділ Покровського РТЦК та СП про встановлення факту ,що має юридичне значення, -
До Мар'їнського районного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Мар'їнської міської військово-цивільної адміністрації; Другий відділ Покровського РТЦК та СП про встановлення факту ,що має юридичне значення.
Дана заява вмотивована тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мар'їнським РВ УМВС України в Донецькій області, 04.01.2000 року є рідною бабусею ЗАЯВНИКА.
Уже понад п'яти років, з моменту фактичної потреби догляду за ОСОБА_2 вона увесь час проживає з ЗАЯВНИКОМ та його сім'єю. Інші родичі, які здатні попіклуватися - відсутні. Заявник має можливість забезпечувати її необхідним доглядом та лікуванням та має змогу створити необхідні побутові умови для проживання своєї родички по лінії батька, так як вона, зважаючи на похилий вік, не в змозі забезпечити себе необхідним доглядом самостійно. Враховуючи те, що на сьогоднішній момент надати якісний догляд за ОСОБА_2 більше ніхто не має можливості, фактично увесь необхідний догляд забезпечує ЗАЯВНИК- її онук, ОСОБА_1 та є єдиною особою, який зайнятий постійним доглядом за нею.
Заявник ОСОБА_1 є військовозобов'язаним і може у встановленому законом порядку бути призваним до Збройних сил України, тому ОСОБА_2 буде позбавлений будь-якого догляду.
У зв'язку з чим, заявник просить встановити юридичний факт підтверджуючий, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за ОСОБА_2 .
Заявник в судове засідання не прибув, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Заінтересовані особи в судове засідання не прибули, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню із таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Стаття 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, було оголошено та проведено загальну мобілізацію.
Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Нижній Новгород, є громадянкою України.
Відповідно до копії виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 має хронічні захворювання та потребує постійного лікування.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 отримує пенсію.
Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Мар'їнка Донецької області, є громадянином України.
У розумінні статті 1 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», від 06.10.2005 р. № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV), медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2961-IV, рішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними закладами незалежно від типу і форми власності.
Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із вираженими порушеннями в організмі, зумовленими професійними та загальними захворюваннями, травмами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування ( не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, потребують допомоги на прогулянках).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам'яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
У відповідності до підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці на висловили бажання продовжувати військову службу: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Статтею 10 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
Таким чином, законодавець визначив у підпункті «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» гарантований соціальний захист осіб, які знаходяться у складних життєвих обставинах через свій похилий вік та наявності когнітивних порушень чи невиліковних захворювань.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність заявлених вимог у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню, оскільки необхідність постійного догляду за ОСОБА_2 наведена у заяві і встановлення факту обумовлене необхідністю звільнення заявника від призову на військову службу, як зайнятого постійним доглядом за особою, що його потребує, відповідно до законодавства України
На підставі викладеного, керуючись ст.3,15,16 ЦК України, 13, 19, 81, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Мар'їнської міської військово-цивільної адміністрації; Другий відділ Покровського РТЦК та СП, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за ОСОБА_2 , яка його потребує відповідно до законодавства України та не може бути призваний на військову службу під час мобілізації.
Допустити негайне виконання рішення для запобігання загрози життю та здоров'ю учасників процесу у період дії воєнного стану.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.М.Ліпчанський