Справа № 357/10692/22
3/357/211/23
10.01.2023 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення від 09.11.2022 року серії ААБ № 231499 вбачається, що 09.44.2022 року о 10 год. 45 хв. в м. Узин Білоцерківського району Київської області по вулиці Ярослава Мудрого 96 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожньогоруху України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 ч.1 КУпАП.
Оглядом ОСОБА_1 на стан сп'яніння, який проводився за допомогою пристрою Drager - Alkotest 6810 виявлено рівень концентрації алкоголю в крові 0,22 проміле ( роздруківку теста долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення).
ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнав, просив суд закрити провадження, оскільки того дня не вживав алкогольних напоїв.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вчинене адміністративне правопорушення знайшло своє підтвердження. При прийнятті рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує обставини, зазначені у ст. 33 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2022 року, висновок приладу «Алкотест 6810», тест № 5632 , відповідно до якого результат, 0.22% проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції, суд дійшов наступного висновку.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 7 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно Інструкції до приладу «Драгер», даний прилад містить таблицю допустимих похибок вимірювань при робочому приладі у відповідності до температури повітря. Так при температурі повітря від мінус 5 градусів по цельсію до плюс 15 градусів по цельсію при діапазоні від 0.00 до 0.33 проміле допустима похибка складає 0.05 проміле. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ № 231499 результат тестування ОСОБА_1 склав 0.22% проміле. Отже, враховуючи допустиму похибку в 0.5 % проміле результат ОСОБА_1 в межах встановленої законом норми, тобто не перевищує допустиму норму.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доказам судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що і створює в даному випадку об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяО. П. Шовкопляс