Справа № 504/598/23
3/504/533/23
24.02.2023 смт. Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Вінська Н.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Одеського районного управління поліції №2 відділення поліції №4 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВУМВС України в Одеській області 01.06.2005 року
-за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
На розгляді у судді Комінтернівського районного суду Одеської області перебувають протоколи серії ВАВ №761661 та ВАВ №761662 про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.
Постановою від 24.02.2023 року об'єднано в одне провадження справу №504/598/23 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 184 КУпАП зі справою №504/599/23 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 184 КУпАП.
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАВ №761661 від 14.02.2023 року та ВАВ №761662 від 17.02.2023 року, ОСОБА_1 , ухиляється від виконання передбаченим законодавством обов'язків по вихованню своєї доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке полягало в тому, що остання не відвідувала дистанційні навчальні зайняття у ліцеї «Крижанівський» за період з 01.09.2022 року по 23.12.2022 року було пропущено 56 навчальних днів без поважних причин, а у період з 09.01.2023 по 13.02.2023 року не відвідувала навчальні заняття. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату судового засідання повідомлявся належним чином, також у справі міститься заява про розгляд справи за його відсутність.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши докази додані до протоколу докази, суддя приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до характеристики ОСОБА_2 , складаної директором ліцею «Крижанівський» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 схильна до прогулювання уроків та брехні, має шкідливі звички, легко піддається сторонньому впливу, особливо негативному. Батько не цікавиться справами доньки, виходить на контакт тільки за необхідності, не відвідує школу, не контролює виконання домашніх завдань.
Згідно листів директора ліцею «Крижанівський» ОСОБА_5 , ОСОБА_2 у період з 01.09.2022 року по 23.12.2022 року, пропустила 56 навчальних днів, а у період з 09.01.2023 по 13.02.2023 року не відвідувала навчальні заняття.
Правопорушник ОСОБА_1 , надав письмові пояснення у яких зазначив, що його донька не приєднувалась на онлайн зайнять, оскільки не мала особистого телефону, але іноді користувалась його телефоном. Також посилався на відсутність світла та інтернету. Вказував, що на даний час він не працює та доньку виховує самостійно. В подальшому обіцяв приділяти більше уваги навчанню доньки.
У своїх письмових поясненнях, ОСОБА_2 , зазначила, що не приєднувалась до онлайн зайнять через відсутність електропостачання та інтернету. Виконувала лише ті завдання, які вчителя скидали на «Гугл диск». До школи за завданнями не ходила, оскільки не було бажання.
Класний керівник - ОСОБА_6 , у своїх письмових поясненнях зазначила, що ОСОБА_2 була зареєстрована на онлайн платформі «Класрум» та «Нові знання» за письмовою згодою батька. ОСОБА_2 також мала коди доступу до сайту, через вайбер групу. Проте не дивлячись на наявність мобільного телефону ОСОБА_2 до навчальних зайнять не приєднувалась за контрольними роботами та домашніми завданнями до школи не приходила. Вона неодноразово телефонувала до ОСОБА_2 з проханням відвідувати онлайн зайняття, однак до результатів це не призвело.
Відповідно до принципу V, викладеного у Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року, судді, зокрема, зобов'язані проводити справу неупереджено, спираючись на власну оцінку фактів та власне тлумачення закону.
Таким чином, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, встановлена в ході судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» дитиною вважається особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Стаття 150 Сімейного кодексу України визначає обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Суд зазначає, що посилання правопорушника на відсутність електропостачання, інтернету, особистого телефону у дитини не може слугувати об'єктивною підставою для пропущення дитиною 56 навчальних днів у період з 01.09.2022 року по 23.12.2022 року та зайнять у період з 09.01.2023 по 13.02.2023 року.
Крім того, суд зауважує, що відсутність інтересу у батька щодо навчання його доньки, які призвели до пропущення навчальних зайнять, порушує принципи належного виховання та розвитку дитини
Згідно ч.1 ст.152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом.
В силу положень ст.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до принципу статті 7 Декларації прав дитини, та ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 року батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Вирішуючи питання про стягнення з правопорушника судовий збір, суд враховує, що у своїх поясненнях правопорушник посилається на те що має інвалідність, проте доказів про те, що ОСОБА_1 має інвалідність І, ІІ групи матеріали справи не містять, у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для звільнення правопорушника від сплати судового збору.
Керуючись ст.184, 283, 284, 287 КУпАП, суд,-
постановив:
ОСОБА_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 75 мінімальних неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1275,00 ( одна тисяча двісті сімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Актуальні реквізити для сплати можливо знайти за посиланням: km.od.court.gov.ua/sud1515
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Постанова підлягає зверненню до виконання на протязі трьох місяців з дня її ухвалення.
Суддя: Н.В. Вінська