Справа № 215/1767/17
1-кп/215/21/23
Вирок
27 лютого 2023 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу кримінальні провадження за № № 12016040760000595 від 22.03.2017 р., 12017040760000600 від 23.03.2017 р., 12017040760001101 від 01.06.2017 р., 12020040760000644 від 21.05.2020 р. , 12020040760001035 від 17.10.2020 р., 12020040760001096 від 29.11.2020 р. за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 190 ч. 2, 263 ч. 1, 310 ч. 2 КК України, у відношенні
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Холодіївка П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта неповна середня, непрацюючого, неодруженого, судимого:
- 18.02.2002 р. П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ст. 141 ч. 2 КК України в редакції 1960 р. та ст. 75 КК України в редакції 2001 р. до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 29.01.2003 р. П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі. Звільнений 19.07.2005 р. умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 4 дні;
- 26.06.2008 р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі.
- 19.12.2013 р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. ст. 186 ч. 3, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі.
- 03.02.2015 р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 12.07.2016 р. умовно-достроково на 2 місяці 23 дні;
- 24.02.2017 р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. ст. 190 ч. 2, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 07.12.2017 р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. ст. 185 ч. 2, 71 ч. 1 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений 27.01.2020 р. по відбуттю строку покарання;
без визначеного місця проживання,
Повторно, 21.03.2017 р., близько 15-10, ОСОБА_4 перебував біля входу до магазину «АТБ-маркет» за адресою - м. Кривий Ріг, Тернівський район, вул. Адм. Головка, де у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майно, шляхом зловживання довірою. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у ОСОБА_5 мобільний телефон «НТС Disire Х» ІМЕІ - НОМЕР_1 . ОСОБА_5 , виходячи з довіри до ОСОБА_4 передав йому вказаний мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_4 отримавши мобільний телефон, зник з місця вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на 712,50 грн..
Повторно, 19.10.2020 р., близько 13-00, ОСОБА_4 знаходячись біля буд. № 1 по вул. Черкасова в Тернівському районі м. Кривого Рогу, зустрів свого знайомого ОСОБА_6 з яким почав спілкуватися та побачив у нього мобільний телефон, і у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майно, шляхом зловживання довірою. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон «Samsung» модель GT-I9060I/DS, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 . ОСОБА_6 , виходячи з довіри до ОСОБА_4 передав йому вказаний мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_4 отримавши мобільний телефон, під видом конфіденційної розмови, став віддалятися та зник з місця вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на 1049,67 грн..
Ці умисні дії ОСОБА_4 орган досудового розслідування та суд кваліфікує за ст. 190 ч. 2 КК України, за ознаками незаконного заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.
У середині лютого 2017 р., у нічний час, ОСОБА_4 проходячи по території парку «ім. Комсомолу України» по вул. Черкасова в Тернівському районі м. Кривого Рогу, незаконно придбав, знайшовши під лавкою у жіночій сумці пістолет, в магазині якого знаходилося два патрони, який помістив до кишені куртки в яку був одягнутий та став зберігати при собі без передбаченого законом дозволу. 22.03.2017 р., близько 18-11, на лінію «102», надійшло повідомлення від громадян про те, що біля буд. № 1 по вул. Федоренка в Тернівському районі м. Кривого Рогу, знаходиться підозрілий чоловік. Прибувши за викликом, працівники поліції виявили ОСОБА_4 , який уході проведення поверхневої перевірки, повідомив, що зберігає при собі зброю та в присутності понятих, дістав з кишені куртки в яку був одягнутий пістолет, який є вгнепальною зброєю - коротко ствольним гладкоствольним пістолетом, переробленим саморобним способом із сигнального пістолета, моделі «EKOL Botan» (Туреччина) заводський номер НОМЕР_4 , калібру 9 мм Р.А.К., шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу та встановлення в отвори для відводу порохових газів стаціонарних заглушок. Пістолет для проведення пострілів придатний. Два патрони, виявлені в магазині пістолета, до боєприпасів не належать.
Ці умисні дії ОСОБА_4 орган досудового розслідування та суд кваліфікує за ст. 263 ч. 1 КК України, за ознаками незаконного придбання, носіння, зберігання вогнепальної зьрої, без передбаченого законом дозволу.
Крім цього, у невстановлений слідством час, ОСОБА_4 в лісосмузі, розташованій поблизу водоймища, що знаходиться по вул. Маршака в Тернівському районі м. Кривого Рогу, незаконно придбав, знайшовши на землі насіння конопель та переніс до домоволодіння АДРЕСА_1 , яке на підставі усної домовленості орендував у ОСОБА_7 та з метою незаконного вирощування конопель, вніс зібране насіння у відкритий грунт і почав створювати сприятливі умови для вирощування, а саме поливав та прополював грунт, додавав добрива. Таким чином, ОСОБА_4 виростив не менше 1141 рослин конопель. 20.06.2017 р., близько 14-20, ОСОБА_7 прийшов до свого домоволодіння та побачив, що на території його домоволодіння ростуть кущі, схожі на канабіс. Після цього, ОСОБА_7 викликав працівників поліції, які у присутності понятих виявили та вилучили рослини у кількості 1141 штук, які містять основний психоактивний компонент коноплі - тетрагідроканабінол, та є рослинами роду коноплі (Cannabis), обіг яких заборонено.
Ці умисні дії ОСОБА_4 орган досудового розслідування та суд кваліфікує за ст. 310 ч. 2 КК України за ознаками незаконного посіву та незаконного вирощування конопель у кількості від п'ятдесяти і більше рослин.
Повторно, 20.05.2020 р., близько 10-00, ОСОБА_4 проходячи біля буд. АДРЕСА_2 , зустрів свого знайомого ОСОБА_8 , який проживає у вказаному будинку та сидів біля під'їзду № 1. ОСОБА_4 почав спілкуватися з ОСОБА_8 та побачив на дерев'яному столі, який знаходився біля вказаного під'їзду ключі від квартири, які належать потерпілому, і у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_8 , таємно викрав вказані ключі від квартири та сховав їх до кишені куртки в яку був одягнутий. Після цього, ОСОБА_8 пішов до магазину за пивом, а ОСОБА_4 скориставшись відсутністю потерплого та інших очевидців, за допомогою викрадених ключів, відчинив двері квартири АДРЕСА_3 та проник до вказаної квартири, звідки таємно викрав планшет марки «Lenovo» модель ТВ-850 4F, та зник з місця вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на 2208,33 грн..
Повторно, 12.12.2020 р., близько 11-00, ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з якими розпивали алкогольні напої, і у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викраденн чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої ОСОБА_10 , таємно викрав із кишені її пальта ключі від її квартири та направився до кв. АДРЕСА_5 , де за допомогою викрадених ключів проник до вказаної квартири, звідки таємно викрав мультиварку «HILTON XMC-516» вартістю 566,50 грн. та електрочайник «Vegas VES-2044S" вартістю 181,25 грн. та зник з місця вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 747,75 грн..
Ці умисні дії ОСОБА_4 , орган досудового розслідування та суд кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.
Повторно, 22.04.2017 р. близько 10-50, ОСОБА_4 , знаходився в магазині «АТБ-маркет» «Продукти 162», по вул. В. Терещенка, 1ж в Тернівському районі м. Кривого Рогу, і у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю очевидців, таємно викрав одну пляшку віскі «Jack Daniels» 40% об'ємом 0,5 л. та зник з місця вчинення злочину, спричинивши ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду на 378,08 грн..
Повторно, 17.10.2020 р., близько 14-10, ОСОБА_4 проходив біля магазину «Смак» по вул. О. Солом'яного, 4 в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де зустрів знайомого ОСОБА_11 , який сидів за столиком перед магазином. У ході розмови, ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_11 поклав на стіл музичну колонку «Xiaomi» MDZ -27-DA, і у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 скориставшись відсутністю уваги з богу потерпілого та інших очевидців, таємно викрав вказану музичну колонку та зник з місця вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_11 матеріальну шкоду на 1366,33 грн..
Повторно, 27.11.2020 р., близько 20-00, ОСОБА_4 проходячи біля зупинки громадського транспорту «9-й квартал» в Тернівському районі м. Кривого Рогу, зустрів свого знайомого ОСОБА_12 з яким почав спілкуватися. В ході розмови, ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_12 поклав у кишеню куртки, в яку був одягнутий, свій мобільний телефон, і у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_12 та інших очевидців, таємно викрав із кишені куртки, в яку був одягнутий ОСОБА_12 , його мобільний телефон «Neffos», модель ТР707А, ІМЕІ НОМЕР_5 , ІМЕІ2 НОМЕР_6 , та зник з місця вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_12 матеріальну шкоду на 1228,50 грн..
Ці умисні дії ОСОБА_4 , орган досудового розслідування та суд кваліфікує за ст. 185 ч. 2 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Учасники судового процесу не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів, у тому числі шляхом допиту потерпілих, представника потерпілої юридичної особи, свідків відносно фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорював фактичні обставини справи і у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції. Судом роз'яснено учасникам процесу вимоги ст. 349 ч. 3 КПК України, про те, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність обставин, які обтяжують і пом'якшують покарання обвинуваченому.
Згідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені: - ст. ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України, є нетяжкими злочинами; - ст. 185 ч. 3, 263 ч. 1, 310 ч. 2 КК України, є тяжкими злочинами.
Обставиною, що згідно ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченому, суд вважає його щире каяття в скоєному.
Передбаченою ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд вважає рецидив кримінальних правопорушень, тобто вчинення нових умисних кримінальних правопорушень, передбачених ст. 263, 310 КК України, особою, що судима до їх вчинення за кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 185, 186 КК України.
Обвинувачений характеризується задовільно.
Із урахуванням викладеного, положень ст. 50 КК України, суд призначає обвинуваченому покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень, ближче до мінімального розміру покарання, передбаченого законом, із ізоляцією від суспільства, з застосуванням ст. ст. 70 ч. ч. 1, 4; 71 КК України.
Суд вважає, що не дивлячись на те, що обвинувачений повністю відбув покарання за вироком від 07.12.2017 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, необхідно, після призначення покарання за кожне кримінальне правопорушення, в яких він обвинувачується, застосувати приписи ст. 70 ч. 4 КК України, щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 263 ч. 1, 310 ч. 2 КК України, що вчиненні до вироку від 07.12.2017 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, після часткового складання їх покарань, згідно до ст. 70 ч. 1 КК України, а саме шляхом теж часткового їх складання за сукупністю кримінальних правопорушень, тобто складання з покаранням за вироком суду від 07.12.2017 р..
Цей висновок ґрунтується на слідуючих правових підставах.
Положення, встановлені у ч. 4 ст. 70 КК, закон пов'язує з такими моментами, як те, що: всі кримінальні правопорушення вчинені особою до засудження хоча б за одне з них, тобто утворюють сукупність кримінальних правопорушень; покарання, відбуте засудженим за попереднім (раніше постановленим) вироком, має бути обов'язково зараховано у загальну міру покарання, остаточно визначену за сукупністю кримінальних правопорушень.
Така позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові ОП ККС ВС від 15.02.2021 (справа N 760/26543/17, провадження N 51-3600кмо20).
Призначення остаточного покарання за вчинення кримінальних правопрушень за правилами ч. 4 ст. 70 КК унеможливлює вихід за межі, визначені в частині 2 цієї статті, що є кримінально-правовою гарантією дотримання принципу правової визначеності та прав засудженого, встановлених в законі про кримінальну відповідальність безвідносно до кількості вчинених кримінальних правопорушень та наявності судимості за них.
Положення, викладені в другому реченні ч. 1 ст. 33 КК, конкретизують поняття сукупності вказівкою на те, що до сукупності не входять кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
Правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності визначені Розділом IX Загальної частини КК, до яких законодавець не відносить повне відбуття покарання або погашення судимості. Звільнення особи від кримінальної відповідальності не породжує судимості й, відповідно, вже в момент звільнення від відповідальності вичерпуються всі правові наслідки вчиненого діяння.
Для призначення остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів мають значення саме призначені попередніми вироками засудженому покарання, а не їх відбуття, натомість відбуття покарання є визначальним при застосуванні судом положень ст. 71 КК України та призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків.
Ця правова позиція суду підтверджується правовим висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 р. у справі № 234/17282/17 (провадження № 51-2969 км21).
Вирішуючи питання призначення покарання за наявності тотожних злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України, вчинених як до, так і після вироку від 07.12.2017 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, суд виходить зі слідуючого.
Законодавство про кримінальну відповідальність та кримінальне процесуальне законодавство не містять положень про те, що кримінальні правопорушення, які утворюють передбачену ч.1 ст.32 КК повторність та відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення (тотожні кримінальні правопорушення), мають бути окремо кваліфіковані в резолютивній частині обвинувального вироку, і за кожне правопорушення, кваліфіковане за однією статтею або частиною статті, має бути призначене окреме покарання.
Тобто, передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади кримінальних правопорушень і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Таким чином, якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК України, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК України, стосовно цих кримінальних правопорушень не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків, тобто після визначення покарання в даному випадку відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 190 ч. 2 КК України.
Ця правова позиція суду підтверджується висновком Об'єднаної палати ККС Верховного Суду у справі № 390/235/19 (провадження № 51-2177кмо20), про те як повинна застосовуватися норма права - ст. 70 ч. 4 КК України при аналогічних обставинах: якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.
При вирішенні питання зарахування строку попереднього ув'язнення суд виходить зі слідуючого.
Так, як кримінальні правопорушення, передбачені: - ст. 185 ч. 2 КК України - епізод від 22.04.2017 р.; - 190 ч. 2 КК України - епізод від 21.03.2017 р.; - 263 ч. 1 КК України; - 310 ч. 2 КК України, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , підпадають під пряму дію ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 р., то попереднє ув'язнення підлягає зарахуванню в строк покарання день за два, за період з 18.12.2020 р. по дату набрання вироком законної сили.
Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції викладеній в постанові від 29.08.2018 р. в справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) Великої Палати Верховного Суду, а саме в п. 103, в якому зазначено: « п. 103. Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 р. до 20 червня 2017 р. (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838- VІІІ (пряма дія Закону № 838- VІІІ)».
Відповідно до вимог, які передбачалися ч.5 ст.72 КК України (Згідно з ч.1 ст.1 ЗУ № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання»), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. При цьому, у строк попереднього ув'язнення включається строк, зокрема, тримання особи під вартою, як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду цього кримінального провадження.
Окрім цього, згідно внесених змін ЗУ № 838-VIII в ч. 5 ст. 72 КК України передбачалося, що в строк попереднього ув'язнення за цим кримінальним провадженням, включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; г) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України, який впливає на становище особи за ст. 5 КК України (поліпшує або погіршує його).
Закон № 838-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи в розумінні ст. 5 КК України, оскільки передбачає зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У свою чергу Закон №2046-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи в розумінні ст. 5 КК України, оскільки вводить (повертає) зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, потрібно враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено в частинах 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з висновком, викладеним у п. 105 згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим і призначити покарання за:
- ст. 185 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
- ст. 185 ч. 3 КК України у виді 4 років позбавлення волі;
- ст. 190 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
- ст. 263 ч. 1 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
- ст. 310 ч. 2 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 263 ч. 1, 310 ч. 2 КК України, вчинених до попереднього вироку від 07.12.2017 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, визначити покарання, шляхом часткового складання призначених покарань, у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити покарання, шляхом часткового складання покарання визначеного відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, за ст. ст. 263 ч. 1, 310 ч. 2 КК України, з покаранням, призначеним вироком від 07.12.2017 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 190 ч. 2 КК України, визначити покарання, шляхом поглинання більш суворим покаранням, менш суворого, у виді 4 років позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України, остаточно визначити покарання, шляхом часткового складання покарання визначеного ст. 70 ч. 1 КК України за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 190 ч. 2 КК Україн, з невідбутою частиною покарання визначеного згідно до ст. 70 ч. 4 КК України, що складає після повного відбуття покарання у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі за вироком від 07.12.2017 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, теж 2 роки 3 місяці позбавлення волі та вважати засудженим до 4 років 9 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з 27.02.2023 р., зарахувавши до нього строк перебування в установі попереднього ув'язнення з 18.12.2020 р. по дату набрання цим вироком законної сили, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, згідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015 р..
Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення: - судово-товарознавчих експертиз у сумі 1307 грн. 60 коп.; - судово-хімічної експертизи у сумі 2676 грн. 96 коп.; - судово-балістичної експертизи у сумі 1320 грн. 60 коп, а всього 5305 грн. 16 коп..
Речові докази, які зберігаються:
- у ВП № 5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області:
- пістолет та дві стріляні гільзи, що залишилися після проведення експертизи;
- три картонні коробки в яких знаходиться 1090 рослин, схожих на наркотичну речовину (канабіс), одну картонну коробку, в якій знаходиться 7 рослин, схожих на наркотичну речовину (канабіс), за квитанцією № 822;
- рослини коноплі (канабіс), в кількості 51 шт., за квитанцією № 821 - знищити;
- у ОСОБА_5 - мобільний телефон «НТС Disire Х» ІМЕІ - НОМЕР_1 , залишити йому ж;
- у керуючої магазином ТОВ «АТБ-маркет» «Продукти 162» ОСОБА_13 - пляшку віскі «Jack Daniels» 40% об'ємом 0,5 л., передати ТОВ «АТБ-маркет» «Продукти 162»;
- у ОСОБА_8 - планшет марки «Lenovo» модель ТВ-850 4F та ключі від квартири, залишити йому ж;
- у ОСОБА_12 - мобільний телефон «Neffos», модель ТР707А, ІМЕІ НОМЕР_5 , ІМЕІ2 НОМЕР_6 , залишити йому ж;
- у ОСОБА_10 - мультиварку «HILTON XMC-516» та електрочайник «Vegas VES-2044S», залишити їй же;
- у ОСОБА_11 - музичну колонку «Xiaomi» MDZ -27-DA, залишити йому ж;
- у ОСОБА_6 - мобільний телефон «Samsung» модель GT-I9060I/DS, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , залишити йому ж;
- у матеріалах кримінального провадження № 12016040760000595 - два оптичні диски «DVD-R Axent», залишити в матеріалах кримінального провадження № 12016040760000595.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду, через районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з дня отримання його копії.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.