Справа № 214/9190/21
2/214/1505/23
Іменем України
27 лютого 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/9190/21 за позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, -
Представники: від позивача - адвокати Запєвалова Т.В., Демченко А.Г.,
Представник позивача адвокат Запєвалова Т.В., діючи в інтересах КПТМ «Криворіжтепломережа», звернулася до суду з позовною заявою 02 листопада 2021 року, в якій просила суд стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2015 року по 01 серпня 2021 року в розмірі 19 033 грн. 30 коп.; стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 2 270 грн. 00 коп.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що КПТМ «Криворіжтепломережа» по специфіці своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води населенню від транзитних трубопроводів до багатоквартирних житлових будинків. Нарахування вартості послуг здійснюється відповідно до тарифів на теплову енергію, встановлених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (на кожен окремий період). На виконання своєї статутної діяльності КПТМ “Криворіжтепломережа” здійснює постачання теплової енергії до багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг, що надаються КПТМ «Криворіжтепломережа» за адресою: АДРЕСА_1 , де опалення квартири здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку та є невід'ємною частиною системи опалення цього будинку загалом. У зв'язку з неналежним виконанням споживачами своїх зобов'язань, за період з 01 жовтня 2015 року по 01 серпня 2021 року виникла заборгованість в загальному розмірі 19 033 грн. 30 коп., розрахована з урахуванням внесених позивачем коштів. Працівниками підприємства направлено споживачам лист з вимогою погасити наявну заборгованість в добровільному порядку, що ними не виконано, у зв'язку з чим представник позивача, діючи від імені та в інтересах КПТМ «Криворіжтепломережа», вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю (а.с.36-38).
Ухвалою суду від 05 вересня 2022 року за заявою ОСОБА_2 скасовано заочне рішення суду від 21 липня 2022 року, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.57-58).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.
Представник позивача - адвокат Демченко А.Г. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених в позові.
Відповідач ОСОБА_2 правом на участь в судовому засіданні не скористався, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення та просив застосувати строк позовної давності до заявлених вимог. Правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилася, викликалися неодноразово у встановленому законом порядку, протягом визначеного строку відзив на позов не подала, заяв про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що КПТМ «Криворіжтепломережа», засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, по специфіці своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води населенню, яке відповідно зі ст.ст.67, 68, 162 ЖК України зобов'язане робити оплату, відповідно до особового рахунка і тарифів, встановлених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (на кожен окремий період).
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг, що надаються КПТМ “Криворіжтепломережа” за адресою: АДРЕСА_1 , значаться зареєстрованими за даною адресою, зокрема, ОСОБА_1 - з 16 серпня 2005 року (а.с.26), ОСОБА_2 - з 01 вересня 1998 року і на момент ухвалення рішення (а.с.27). Квартира перебуває у приватній власності, власником зазначений ОСОБА_2 та на його ім'я оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відомості про зміну власника житлового приміщення та переоформлення особового рахунку в матеріалах справи відсутні. Інші особи за даною адресою зареєстрованими не значаться.
Визначаючи характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що вони склались у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробником (виконавцем) і споживачем, а тому регулюються положеннями ЦК України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Суб'єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники - споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст.ст.4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За визначенням, наданим у ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові - послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачам надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок відповідачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку - нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідна правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Отже, за змістом ЦК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання.
Як визначено ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Судовим розглядом встановлено, що розмір плати за послуги з постачання теплової енергії визначений в установленому законом порядку. Так, тарифи на послуги централізованого опалення передбачені на окремі періоди: з 01 січня 2011 року - постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1844 від 14 грудня 2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа»; з 01 липня 2014 року - постановою №650 від 06 червня 2014 року; з 21 листопада 2014 року - постановою №146 від 31 жовтня 2014 року; з 01 травня 2015 року - постановою №1171 від 31 березня 2015 року; з 01 липня 2016 року по 03 листопада 2016 року - постановою №1171 зі змінами згідно постанови №1101 від 09 червня 2016 року; з 04 листопада 2016 року - постановою №1171 зі змінами згідно постанови №1782 від 06 жовтня 2016 року, з 09 липня 2017 року - постановою №1171 зі змінами згідно постанови №784 від 15 червня 2017 року, з 31 грудня 2017 року - постановою №1536 від 28 грудня 2017 року, з 06 жовтня 2018 року - постановою №240 від 27 лютого 2018 року, з 01 січня 2019 року - постановою №1752 від 10 грудня 2018 року.
У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Протягом періоду з 01 жовтня 2015 року по 01 серпня 2021 року позивач свої зобов'язання по наданню послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 протягом дії опалювальних сезонів виконував належним чином, однак відповідачі оплату за спожиті послуги належним чином не вносили, сплативши в межах заявленого періоду загалом 9 791 грн. 21 коп., у тому числі востаннє у листопаді 2021 року 500 грн., із фактично нарахованих 34 033 грн. 61 коп. У результаті цього виникла заборгованість в загальному розмірі 19 033 грн. 30 коп. (розрахована з урахуванням внесених відповідачами коштів, розміру наданої субсидії - 4659 грн. 85 коп., та проведеного перерахунку нарахувань), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.6-7). При цьому, кошти на погашення заборгованості відповідачі вносили як протягом дії опалювальних сезонів на оплату поточних нарахувань, так і в періоди відключення опалення (весна-літо), що суд розцінює як визнання ними наявності боргу перед КПТМ «Криворіжтепломережа». Жодних доказів в спростування вказаних позивачем обставин судом не встановлено, а наданий розрахунок суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки здійснений з урахуванням рахунків-фактур (які є підтвердженням факту надання послуг), показів приладів обліку, Тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа», затверджених Постановами НКРЕ, діючими в окремі періоди нарахування вартості спожитих послуг.
Позивач направляв на адресу відповідачів повідомлення про наявність заборгованості з вимогою її погасити, яке залишилось поза увагою відповідачів. Докази щодо звернення відповідачів в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг КПТМ «Криворіжтепломережа», зміни їхніх споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим у матеріалах справи також відсутні.
Враховуючи, що відповідно до ст.322 ЦК України тягар утримання майна, у тому числі обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на власника приміщення та членів його сім'ї, які проживають в цьому приміщенні та є споживачами таких послуг, та з огляду на те, що між відповідачами і позивачем існували фактичні договірні відносини,суд дійшов висновку про доведеність факту неналежного виконання відповідачами умов договору та наявність підстав для солідарного стягнення з них заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.
Разом з тим, суд вважає обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що заборгованість за період з за період з 01 жовтня 2015 року по 01 серпня 2021 року в розмірі 19 033 грн. 30 коп. заявлена з пропуском строку позовної давності, про застосування якого кожен з них подав окрему заяву.
Так, ст.ст.256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.
Тобто цією нормою встановлені суб'єктивні межі застосування позовної давності, а саме передбачені випадки, до яких позовна давність не застосовується судом у зв'язку з відсутністю відповідної заяви сторони у спорі. Таким чином, позовна давність є диспозитивною, а не імперативною в застосуванні: без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони. Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 зазначила, що для цілей застосування ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. У спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов'язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи теж заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.
Аналогічна позиція щодо застосування строку позовної давності до солідарних вимог за заявою одного з відповідачів висловлена Верховним Судом у постанові від 26 квітня 2022 року по справі № 367/8426/17.
Частина 4 ст.267 ЦК України визначає, що поза межами позовної давності вимоги задовольнятися не можуть, і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається ст.261 ЦК України. За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(ч.1 ст.261 ЦК України), а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).
Частиною 1 статті 32 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно. Крім того, обов'язок споживача оплатити надані послуги встановлено ст. 19 Закону України “Про теплопостачання”.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Відтак перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення щомісячного платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, оскільки позивачем не надано доказів погодження між сторонами іншого строку.
Як встановлено судом, в межах заявленого у позові періоду з 01 жовтня 2015 року по 01 серпня 2021 року відповідачі періодично здійснювали платежі в сумах, як правило, менших від поточних нарахувань, та несвоєчасно, тобто допускали прострочення виконання зобов'язань. Так, відповідно до наданого розрахунку відповідачі сплатили: у листопаді 2015 року - 276,62 грн. (із нарахованих 338,789 грн.), у грудні 2015 року - 83,45 грн. (із нарахованих 404,69 грн.), у січні 2016 року - 404,69 грн. (із нарахованих - 650,55 грн.), у лютому 2016 року - 100 грн. (із нарахованих 530,61 грн.), у жовтні 2016 року - 289 грн. (із нарахованих 395,33 грн.), у листопаді 2016 року - 173,34 грн. (із нарахованих 420,42 грн.), у січні 2017 року - 800 грн. (із нарахованих 974,61 грн.), у березні 2017 року - 500 грн. (із нарахованих 665,83 грн.), у квітні 2017 року - 400 грн. (нарахування відсутні, зараховано на погашення поточного боргу за попередні періоди), у вересні 2017 року - 335 грн. (нарахування відсутні, зараховано на погашення поточного боргу за попередні періоди), у жовтні 2017 року - 865 грн. (із нарахованих 235,72 грн., переплату зараховано на погашення поточного боргу за попередні періоди), у листопаді 2017 року - 141,60 грн. (із нарахованих 374,34 грн.), у грудні 2017 року - 335 грн. (із нарахованих 1196,61 грн.), у січні 2018 року - 673 грн. (із нарахованих 1340,90 грн.), у лютому 2018 року - 700 грн. (із нарахованих 1484,80 грн.), у березні 2018 року - 400 грн. (із нарахованих 1475,47 грн.), у вересні 2018 року - 470 грн. (нарахування відсутні, зараховано на погашення поточного боргу за попередні періоди), у листопаді 2018 року - 1644,51 грн. (із нарахованих 844,51 грн., переплату зараховано на погашення поточного боргу за попередні періоди), у грудні 2018 року - 100 грн. (із нарахованих 2152,66 грн.), у листопаді 2020 року - 600 грн. (із нарахованих 582,54 грн., переплату зараховано на погашення поточного боргу за попередні періоди), та востаннє у січні 2021 року - 500 грн. (із нарахованих 1701,36 грн.). У свою чергу, позивач звернувся до суду з позовом 02 листопада 2021 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності до вимог по заборгованості, нарахованим до 02 листопада 2018 року, враховуючи, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а здійснені відповідачами платежі такий строк за нарахуваннями до 02 листопада 2018 року не переривали.
Відтак, оскільки відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності, а позивач подав позов з порушенням вказаного строку, суд, керуючись приписами ч.4 ст.267 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в межах строку позовної давності, а саме за період з 02 листопада 2018 року по 02 листопада 2021 року (в межах заявлених вимог), відмовивши в задоволенні позовних вимог за період з 01 жовтня 2015 року по 01 листопада 2018 року включно.
Приходячи до такого висновку суд враховує пред'явлення КПТМ «Криворіжтепломережа» саме солідарної вимоги до відповідачів та наявність у них солідарного обов'язку по сплаті житлово-комунальних послуг, що визначає можливість застосування судом позовної давності лише за заявою одного з відповідачів та не потребує отримання для цього заяв від усіх відповідачів без винятку.
Судом перевірено правильність поданого позивачем розрахунку заборгованості та встановлено, що заборгованість за опалення за період з 02 листопада 2018 року по 01 серпня 2021 року (в межах заявлених вимог), становить 17 330 грн. 84 коп., виходячи з розрахунку: 19 928,03 (844,51 + 2152,66 + 1879,12 + 1629,09 + 1006,46 + 635,75 + 453,39 + 406,07 + 936,62 + 1000,18 + 867,62 + 421,41 + 373,50 + 582,54 + 1745,40 + 1701,36 + 1513,78 + 1338,82 + 439,75) - 499,34 (перерахунок) - (844,51 + 100 + 600 + 500).
Положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову зі стягненням з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості за період з 02 листопада 2018 року по 01 серпня 2021 року (в межах заявлених вимог) в розмірі 17 330 грн. 84 коп.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України. З огляду на викладене, та з урахуванням принципу пропорційності розподілу судових витрат в залежності від ступеня задоволення позову, позивачеві слід компенсувати судовий збір в сумі 2065,70 грн. пропорційно частині задоволених вимог (91%). Оскільки солідарне стягнення судового збору положеннями діючого законодавства України не передбачене, тому судовий збір слід покласти на відповідачів в рівних частках, тобто по 1032,85 грн. з кожного окремо шляхом стягнення на користь позивача.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення - задовольнити частково.
Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період з 02 листопада 2018 року по 01 серпня 2021 в розмірі 17 330 (сімнадцять тисяч триста тридцять) грн. 84 коп.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожного окремо, на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» по 1032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 85 коп. в рахунок часткового відшкодування витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд.9.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено та підписано без проголошення 27 лютого 2023 року.
Суддя А.В. Ткаченко