Справа № 214/6838/22
2/214/1855/23
21 лютого 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сіденка С.І.
при секретарі судового засідання Чаплиги О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу 214/6838/22
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради,
про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась 14.12.2022 до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що позивачка є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. В квартирі зареєстрована її племінниця, відповідачка по справі - ОСОБА_2 . Позивачка зазначає, що наприкінці 2018 року відповідачка зібрала всі свої речі, виїхала із квартири та не знялась з реєстраційного обліку, хоча обіцяла це зробити на протязі декількох місяців. Факт реєстрації відповідачки в зазначеній квартирі тягне за собою нарахування на неї, як такої, що зареєстрована у квартирі, комунальних платежів та експлуатаційних витрат, розмір яких останнім часом значно зріс. Позивачка вимушена одноособово сплачувати всі комунальні платежі, оскільки участі в утриманні житлового приміщення та оплаті житлово-комунальних послуг відповідачка не приймає. Оскільки відповідачка у добровільному порядку не бажає знятися з реєстраційного обліку в зазначеній вище квартирі, в той час як її реєстрація обмежує права позивачки, як власника квартири та змушує нести додаткові витрати на оплату комунальних послуг, що створює для неї відповідні незручності, тому за захистом своїх прав та інтересів позивачка змушена звернутися до суду.
Ухвалою від 28.12.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Представник позивачки ОСОБА_3 надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, просила розглянути справу за її та позивачки відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, суду заяв про розгляд справи за її відсутності або клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відзиву не подано.
Від представника третьої особи до суду надійшли заяви, з яких слідує, що до повноважень Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради не належать дії, пов'язані з визнанням осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Просили проводити подальший розгляд справи без залучення представника Департаменту.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/поновлення провадження не здійснювались.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1446, посвідченого 13.11.2018, державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В., позивачці належить право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2018.
Згідно довідки Криворізькою об'єднаною міською довідково-інформаційною службою «Нова-Ком» від 13.12.2022 №28, у вказаній квартирі, де власником є ОСОБА_4 , зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Факт непроживання відповідачки по вказаній адресі підтверджується актом від 04.12.2022, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_2 , в якому вони вказують, що ОСОБА_2 не мешкає з 2002 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , особистих речей її в квартирі не має.
Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Конституцією України (ст. 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
З аналізу положень ст.ст. 391, 396 ЦК України слідує, що позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, на чому також акцентує увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ в п.п.33,34 Постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 №5.
Згідно з ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Натомість, як слідує з положень ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як зазначено у ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Оскільки відповідачка в належному позивачці житловому приміщенні не проживає понад один рік, добровільно обравши собі інше постійне місце проживання, перешкод в користуванні квартирою їй ніхто не чинив, в той час як реєстрація місця проживання відповідачки створює позивачці перешкоди в користуванні належною їй власністю, обмежуючи майнові права ОСОБА_1 , яка змушена сплачувати за відповідачку додатково комунальні послуги, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явлених ним вимог негаторного позову та необхідність їх задоволення із визнанням ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є достатньою правовою підставою для зняття його з реєстрації місця проживання.
Положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 992,40 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору: Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку місця проживання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Представник позивачки: ОСОБА_3 , адреса робочого місця: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 41697046, юридична адреса: пл. Молодіжна, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Суддя Сіденко С.І.