Справа № 523/4597/22
2/214/1206/23
про залишення позовної заяви без руху
27 лютого 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), представник позивача - адвокат Секач Олександр Михайлович (м. Одеса, вул. Жуковського, буд.14) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), про стягнення винагороди за виконання сурогатною матір'ю умов договору про надання послуг сурогатного материнства, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою 06 травня 2022 року, в якій просить суд:
-накласти арешт на майно відповідачів: ОСОБА_2 - домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , заборонити вчиняти певні дії, а саме перетинати державний кордон України морським або будь-яким іншим можливим способом до закінчення розгляду справи; ОСОБА_3 - на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , заборонити вчиняти певні дії;
-стягнути з відповідачів солідарно борг в сумі 275 500 грн., а саме з ОСОБА_2 - 137 750 грн., з ОСОБА_3 - борг в сумі 137 750 грн.
23 серпня 2022 року матеріали справи надійшли на адресу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2022 року для розгляду за підсудністю.
За результатами автоматизованого розподілу матеріали позовної заяви передано в провадження судді Ткаченку А.В. 23 серпня 2022 року.
У порядку ч.6 ст.187 ЦПК України на адресу суду надійшли відповіді з адресно-довідкового органу - ДМС України про реєстрацію місця проживання відповідачів, з яких слідує, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Судом встановлено, що позовна заява згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України підсудна Херсонському міському суду Херсонської області, підсудність якого змінена та визначена за Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час воєнного стану на підставі розпорядження Верховного Суду №1/0/9-22 від 06 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» (станом на момент пред'явлення позову).
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись з позовною заявою та долученими до неї матеріалами, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України.
За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі, встановленому цим законом, який включається до складу судових витрат.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.3 ч.3ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить стягнути з відповідачів недоплачену їй винагороду за виконання нею як сурогатною матір'ю умов договору про надання послуг сурогатного материнства в сумі 9500 доларів США, однак ціну позову одразу визначає виключно в національній валюті України - 275 500 грн.
Згідно з ч.1ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак, якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.
Так, позовна заява хоча й містить ціну позову, однак в мотивувальній частині позову відсутнє обґрунтування ціни позову та сум, що стягуються, проведення їх конвертації з іноземної валюти в національну, встановлений курс долару США на момент звернення до суду (з долученням відповідної довідки з банку або роздруківки із сайту НБУ). Відсутність належного визначення ціни позову майнового характеру перешкоджає встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за позовну вимогу майнового характеру, ставка якої для фізичних осіб становить 1% ціни позову, але не менше 992 грн. 40 коп. У зв'язку з цим позивачеві слід привести ціну позову у відповідність до вимог закону, з якої сплатити судовий збір з наданням суду платіжного доручення (квитанції), оформленого у відповідності до вимог закону;
-позовна заява містить незастережені дописки кульковою ручкою в ціні позову та в прохальній частині в зазначенні сум, вимогу про стягнення яких заявлено, що відповідно до вимог ЦПК України, які пред'являються до форми та змісту позовної заяви, є неприпустимим;
-позивачем долучено копію паспорта громадянина України на її ім'я, яка є практично нечитабельною, а також не долучено копію усіх сторін її паспорта та документи на підтвердження відомостей про її зареєстроване місце проживання;
-в обґрунтування пред'явлених вимог позивач вказує, що нею як сурогатною матір'ю було виконано в повному обсязі умови договору про надання послуг сурогатного материнства від 03 грудня 2020 року, укладеного з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме в результаті процедури ЕКО виношено та народжено 2 дітей жіночої статі. При цьому позивач в порушення ст.177 ЦПК України не надає жодних доказів на підтвердження цих обставин, а у випадку неможливості самостійного надання в силу обмеженості доступу до таких доказів - не заявляє клопотання про їх витребування судом у порядку, встановленому ст.84 ЦПК України;
-в обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на сплату їй відповідачами 6500 доларів США протягом періоду з 17 червня 2021 року по 08 жовтня 2021 року за договором про надання послуг сурогатного материнства від 03 грудня 2020 року, однак не долучає доказів здійснення оплат шляхом готівкового чи безготівкового розрахунку, що має істотне значення для вирішення спору;
-у переліку додатків відсутні довідка про генетичну спорідненість, розписки про частково отримані кошти від відповідачів на виконання договору про надання послуг сурогатного материнства, а також «копія заяви ОСОБА_1 » (деталізація природи заяви відсутня);
-позивач не надала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), у зв'язку із чим суд звертає увагу позивача, що за положеннями ст.ст.133, 134 ЦПК України, судові витрати складаються не тільки з судового збору, а й з витрат, пов'язаних з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
-позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались.
Відповідно до ч.3 ст.177 ЦПК України, у разі необхідності до заяви додаються клопотання та заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів. Одночасно з позовною заявою може бути подано заяву про забезпечення позову.
Так, наряду із заявленими вимогами в прохальній частині позовної заяви міститься вимога ОСОБА_1 про забезпечення позову, проте нормами цивільного процесуального законодавства (ст.ст.151-152 ЦПК України) передбачено порядок заявлення таких вимог шляхом подання заяви про забезпечення позову як окремого процесуального документу відповідно до вимог щодо її форми та змісту, визначених ст.151 ЦПК України.
Суд звертає увагу позивача, що нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв, подання яких передбачено ЦПК України окремим процесуальним документом, у прохальній частині не передбачено.
Заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які відповідно до аналізу норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку позивачеві слід конкретизувати свої позовні вимоги та залежно від труднощів та проблем, які на її думку, можуть виникнути при розгляді справи має право звернутися з відповідним клопотанням або ж заявою, які необхідно оформити письмово окремим документом з обґрунтуванням необхідності такого витребування та зазначення причин неможливості самостійного отримання такої інформації.
Враховуючи викладене, позивачу слід усунути вказаний недолік, привівши зміст прохальної частини позову у відповідність до вимог закону.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачеві 10-денний строк для усунення виявлених недоліків, перебіг якого обчислювати з дня вручення копії цієї ухвали.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, доплатить судовий збір, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки, в іншому випадку вказана позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена позивачу.
При цьому суд звертає увагу позивача на право подання заяви про продовження визначеного судом процесуального строку на усунення недоліків у випадку неможливості усуненням недоліків позовної заяви в межах цього строку. Процесуальний порядок подання такої заяви регламентовано ч.2 ст.127 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Секач Олександр Михайлович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення винагороди за виконання сурогатною матір'ю умов договору про надання послуг сурогатного материнства- залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, тривалістю в 10 днів, перебіг якого обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачеві та її представникові на адреси, зазначені в позовній заяві - для виконання.
У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя А.В. Ткаченко