Єдиний унікальний номер справи 201/296/21
Провадження № 2/183/505/23
20 лютого 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Коссовича А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" до Дніпропетровської обласної прокуратури, треті особи: Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого майна, -
Позивач ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, треті особи: Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , у якому просив скасувати арешт нерухомого майна, накладений в межах кримінальної справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, тому суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, установив таке.
Як установлено у п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Позивач звернувся до суду з цим позовом у порядку цивільного судочинства, посилаючись на те, що постановою прокуратури Дніпропетровської області від 25 жовтня 2011 року у кримінальному провадженні № 12013040000000116, було накладено арешт на земельну ділянку, яка є предметом іпотеки, та стосовно якої позивач має права іпотекодержателя. 16 листопада 2017 року слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження, але арешт майна не скасовано. У зв'язку з накладенням арешту позивач позбавлений можливості реалізувати своє право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Постановою Центральної окружної прокуратури міста Дніпра від 27 липня 2021 року скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12013040000000116 від 16 листопада 2017 року.
Вирішуючи питання про те, чи підлягає ця справа розгляду в порядку цивільного судочинства, суд ураховує таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 вказано, що Великою Палатою Верховного Суду неодноразово вирішувалося питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та зроблено наступні правові висновки:
Якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.07.2018, від 17.10.2018 у справі № 461/233/17 та від 07.11.2018 у справі №296/8586/16-ц).
Як установлено судом, оскаржуваний арешт накладено в рамках кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року.
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань та постановою про скасування постанови про закриття кримінального провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013040000000116 триває та здійснюється у порядку, передбаченому КПК України 2012 року. Відтак вирішення питання про скасування арешту у цьому кримінальному провадженні віднесено до компетенції слідчого судді або суду та підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства з огляду на таке.
Частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).
Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи, що у позовній заяві позивачем заявлено вимоги про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, яке здійснюється за правилами КПК України 2012 року, суд приходить до висновку, що ця позовна заява не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а питання про скасування арешту може бути вирішено в порядку кримінального судочинства.
Разом з тим, суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 256, 260 ЦПК України, суд, -
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" до Дніпропетровської обласної прокуратури, треті особи: Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого майна - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз'яснити позивачеві, що питання про скасування арешту може бути вирішено в порядку кримінального судочинства;повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Ухвала суду складена і підписана 20 лютого 2023 року.
Суддя Г.Є. Майна