Справа № 182/3045/22
Провадження № 2/0182/526/2023
Іменем УКРАЇНИ
27.02.2023 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-
27.07.2022 року ОСОБА_1 звернулась із зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.
ОСОБА_1 з 08.09.2018 року по 30.06.2020 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу вони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі судового наказу Нікопольського міськрайонного суду від 06.09.2019 року за №182/5556/19 відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі частки з усіх видів свого заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.08.2019 року та до повноліття дитини. На підставі вищезазначеного судового наказу 11.10.2019 року Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровський області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з невиконанням обов'язку зі сплати аліментів, за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 01.07.2022 року складає 103482,09 грн., що підтверджується довідкою Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області.
На даний час заборгованість відповідачем добровільно не погашена.
Позивачкою здійснено розрахунок неустойки, яка за період з 13.08.2019 року по 01.07.2022 року становить 507122,91 грн.
Посилаючись на те, що сума заборгованості відповідача по аліментам на утримання дитини складає 103482,09 грн., позивач просить суд, з урахуванням вимог ст. 196 СК України, стягнути з відповідача пеню за несплату аліментів на утримання дитини в розмірі 100% заборгованості за період з 13.08.2019 року по 01.07.2022 року у розмірі 103482,09 грн.
За таких обставин подано до суду вказаний позов.
Ухвалою про відкриття провадження від 18.10.2022 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
Копію зазначеної ухвали з доданими до неї документами було направлено відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, у відповідності до вимог ч. 9 ст. 28 ЦПК України.
До суду повернувся конверт з копією зазначеної ухвали, як не вручений відповідачу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.21). Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також суд зазначає, що згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, який рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 30.06.2020 року було розірвано. Від цього шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.3,10).
Судовим наказом Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 182/5556/19 від 06.09.2019 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 13.08.2019 року на користь ОСОБА_1 (а.с.5).
Відповідач допустив заборгованість по сплаті щомісячних сум аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, проведеним старшим державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бардюковою О.Ф, згідно якого станом на 01.07.2022 року загальна заборгованість по аліментам за виконавчим листом № 2/0182/357/2019, виданим 16.09.2019 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь позивача у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, складає 103482,09 грн. (а.с.7).
Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок винних дій відповідача виникла заборгованість перед позивачем зі сплати аліментів в розмірі 103482,09 грн.
Належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76 ЦПК України, що заборгованість по аліментам виникла не з вини відповідача або внаслідок незалежних від нього обставин матеріали справи не містять.
Позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 13.08.2019 року по 01.07.2022 року в розмірі 103482,09 грн. у відповідності до наданого нею розрахунку, що відповідає розміру заборгованості суми несплачених аліментів, згідно ст. 196 СК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VIII від 17.05.2017 р., що набрав чинності 08.07.2017 р., було внесено зміни до ст. 196 Сімейного кодексу України саме з метою удосконалення механізму відповідальності за несплату аліментів.
Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
У відповідності до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц визначено, що «статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК Українине встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: Р=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
Р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Дані позицію висловила Велика Палата Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц. Також аналогічна позиція міститься у постанові Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 239/306/17.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, розмір неустойки (пені) за період з 13.08.2019 року по 01.07.2022 року розрахований відповідно діючих норм законодавства та складає 507122,91 грн.
При цьому суд погоджується з позицією позивача про стягнення з відповідача у примусовому порядку неустойки за несплату аліментів на утримання доньки в розмірі 100 % заборгованості за період з 13.08.2019 року по 01.07.2022 року, тобто в сумі 103482,09 грн., оскільки це цілком відповідає положенням ст. 196 СК України, що передбачає стягнення розміру пені не більше 100 відсотків існуючої заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн., так як позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Керуючись ст. 196 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 128, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 103482,09 грн. (сто три тисячі чотириста вісімдесят дві грн. 09 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева