15.02.2023 Єдиний унікальний номер 205/1083/23
Єдиний унікальний номер 205/1083/23
Провадження № 3/205/960/23
15 лютого 2023 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Приходченко О.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата, стрільця 3 відділення 5 взводу 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місцезнаходження: м. Дніпро, казарма військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 17211 КУпАП, -
06 лютого 2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з військової частини НОМЕР_1 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 17211 КУпАП.
07 лютого 2023 року адміністративний матеріал переданий канцелярією суду до провадження судді.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 22 грудня 2022 року солдат ОСОБА_1 , виконуючи постійне бойове чергування на території військового об'єкта поза межами території військової частини, самовільно, без відповідного дозволу, залишив місце служби, що було виявлено командиром 5 взводу охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 о 08.40 годині 22 грудня 2022 року під час перевірки особового складу. До визначеного бойовим розпорядженням місця служби солдат ОСОБА_1 повернувся об 11.45 годин 29 грудня 2022 року, документів, що обґрунтовують поважність причин залишення місця служби не надав. Таким чином, солдат ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби на 8 діб. Солдат ОСОБА_1 вказані факти підтвердив, свою вину визнав.
У судове засідання солдат ОСОБА_1 не з'явився, у своїй заяві до суду справу просив розглядати за його відсутністю, свою вину визнав.
Ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до такого висновку за наступних підстав.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 17211 КУпАП самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Частина 3 статті ст. 17211 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Частиною 4 статті 17211 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, визначені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про загальну мобілізацію», Указів Президента України «Про введення воєнного стану» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, Указом від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до абзацу одинадцятого статті 1 Закону України «Про оборону України» та абзацу п'ятого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Тобто, особливий період є часовим проміжком (періодом), який охоплює в себе період мобілізації, період фактичного перебування держави у стані війни (воєнного часу), а також період відбудови після закінчення безпосередніх воєнних дій. При цьому щонайменше два з цих періодів (час мобілізації та час відбудови) є такими, що мають характер відносно меншої небезпеки, аніж період ведення воєнних дій. В зв'язку з чим законодавцем було встановлено різні рівні адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення, вчинені в умовах воєнного стану або бойової обстановки, та за правопорушення, що вчинені в умовах особливого періоду, що відповідає принципу співмірності вчиненого правопорушення та покарання.
Аналіз зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що законодавець передбачив адміністративну та кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем під час особливого періоду, і лише кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 407 КК України передбачено кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Отже, за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, наступає лише кримінальна відповідальність.
При цьому для кваліфікації злочину за ч. 5 ст. 407 КК України не має значення на скільки діб військовослужбовцем було самовільно залишено військову частину або місце служби.
Відповідно до положень ст. 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 284 КУпАП у разі передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування, суддя закриває провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем в умовах воєнного стану передбачено лише кримінальну відповідальність, а не адміністративну, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в зв'язку з чим приходить до висновку про передачу матеріалів прокурору для вирішення питання про внесення відповідно до ст. 214 КПК України відомостей до ЄРДР.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 253, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 17211 КУпАП, закрити.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати до Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері (місцезнаходження за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 5).
Постанову може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: