Справа № 2-618/10
Провадження № 6/496/22/23
20 лютого 2023 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., вивчивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягувач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та скарга на постанови про відкриття виконавчого провадження,-
15.02.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою та скаргою відповідно до якої просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №2-618/10, виданий 07.02.2011 року Біляївським районним судом Одеської області щодо боржника ОСОБА_1 , також просить скасувати постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження: від 22.10.2018 року, у виконавчому провадженні №57489186, від 27.08.2020 року виконавче провадження №62898443, від 07.04.2021 року виконавче провадження №65060246.
Вивчивши матеріали поданої заяви та скарги на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
В даному випадку суд застосовує аналогію закону, зокрема норми ст. 185 ЦПК України.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Зі змісту вказаної норми цивільно-процесуального законодавства, особа має право звернутись до суду з відповідною заявою, яку суд має розглянути в встановленому порядку, а не шляхом оскарження дій чи рішень державного виконавця.
Порядок визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, врегульований положеннями VI ЦПК України, який регулює правовідносини щодо вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), а порядок оскарження дій та рішень державного виконавця, врегульований положеннями Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» та відповідними статтями Закону України "Про виконавче провадження", згідно яким сторона виконавчого провадження має право звернутися до суду із скаргою.
Тобто, звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця, заявником здійснено об'єднання вимог, які підлягають розгляду за різними розділами процесуального законодавства, а також мають різні процесуальні наслідки їх розгляду.
Крім того, відповідно до Додатку 3 пункту 17 Розділу ІІ «Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», реєстрація та облік справ і матеріалів адміністративного і цивільного судочинства, матеріалів кримінального провадження, справ і матеріалів про адміністративні правопорушення в місцевих загальних та апеляційних судах здійснюється за індексами: "4-с"- скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства; "6" - справи щодо розгляду питань у порядку виконання судових рішень у цивільних справах.
Тобто, дана заява - скарга має дві окремі самостійні вимоги, які врегульовані окремими розділами ЦПК України та не підлягають до спільного розгляду, так як спільний їх розгляд не передбачений нормами ЦПК України, а заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та скарга на дії державного виконавця підлягають окремій реєстрації, відповідно до вимог «Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України».
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд, з урахуванням положень частини першої цієї статті, може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. (ч. 2 ст. 188 ЦПК України)
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог, про що постановляється ухвала.
Виходячи з наведеного, вимоги заявника є різними за суб'єктним складом сторін, способом захисту для відновлення порушених прав сторони виконавчого провадження та предметом доказування, тому об'єднання різних за своєю правовою природою вимог, які заявлено на стадії виконання судового рішення, не передбачено цивільним процесуальним законодавством, є допустимим лише на стадії розгляду справи в порядку позовного провадження, що передбачає інший порядок розгляду такої категорії справ та дотримання певної форми звернення з такими вимогами до суду, що зумовлює застосування положень п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України.
Крім того, згідно із ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Тобто, всупереч положення ч. 2 ст. 183 ЦПК України, до заяви не додано докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягувач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та скарга на постанови про відкриття виконавчого провадження - повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя І.М. Горяєв