Справа № 493/1623/22
Провадження № 1-кп/493/51/23
28 лютого 2023 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балта матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України,
30.11.2022 р. до Балтського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України разом з угодою про визнання винуватості між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
У підготовчому судовому засіданні прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив про те, що свою винуватість не визнає, угоду погодився підписати тільки для того, щоб по скоріше вийти з кабінету, наслідки затвердження угоди йому не роз'яснювали і зазначив при цьому, якщо потрібно затвердити угоду, то затверджуйте.
Захисник поклався на розсуд суду, але просив врахувати позицію свого підзахисного.
Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника щодо затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим приходить до висновку про відмову у затвердженні вказаної угоди, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 474 ч. 7 п. 6 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди про визнання винуватості, якщо відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
При з'ясуванні у відповідності до вимог ст. 474 КПК України було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 не в повній мірі розуміє характер обвинувачення, зокрема зазначає, що він нічого не поширював та не розповсюджував публікації, які містять заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України та розпалювання національної ворожнечі, зазначив про відсутність у нього такої мети. Зазначене свідчить про формальне визнання ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 436-2 КК України та свідчить про необхідність реалізації ним свого права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_5 обвинувачується.
Таким чином, умови угоди суперечать положенням ч. 1 ст. 472 КПК України, та не відповідають інтересам суспільства, оскільки покази обвинуваченого свідчать про відсутність беззастережного визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Тобто, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, про яке зазначено в умовах угоди про визнання винуватості, не відповідає дійсним обставинам справи та фактичній позиції обвинуваченого стосовно пред'явленого йому обвинувачення, в чому зміг переконатись суд, заслухавши покази обвинуваченого під час підготовчого судового засідання, наданих ним під час з'ясування судом його позиції під час укладення угоди про визнання винуватості.
За таких обставин, угода про визнання винуватості не містить істотних для даного кримінального провадження обставин, умови угоди суперечать вимогам КПК України, тому відповідно до вимог ст. 474 ч. 7 КПК України укладена угода про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором від 21.11.2022 р. не може бути затверджена судом.
Оскільки недоліки в угоді про визнання винуватості були встановлені під час підготовчого судового засідання, угода була укладена сторонами на стадії досудового слідства, - суд вважає, що згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України наявні підстави для відмови в затвердженні угоди та існують підстави для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 468, 469, 470, 472, 474 КПК України, суд
В затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 від 21.11.2022 р. - відмовити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 обвинуваченого за ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.