Дата документу 22.02.2023Справа № 645/2009/21
Провадження № 2/554/18/2023
(З А О Ч Н Е )
22 лютого 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Грай К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-
Позивач Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 9 000 грн., судових витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги у сумі 4000 грн. та судового збору у сумі 2 270 грн.
В обґрунтування позову вказав, що 23 січня 2019 року трапилася ДТП за участю автомобілів «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «ГАЗ66», д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно постанови Київського районного суду м.Харкова від 15.03.2019 року по справі № 640/2875/19, ДТП сталася у зв'язку із порушенням відповідачем ПДР. Крім того, відповідно до тієї ж постанови відповідач вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ СК «Альфа-гарант», згідно Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс № АМ/8581251. Власник пошкодженого транспортного засобу «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , звернувся до позивача із повідомленням про ДТП та із завою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до аварійного сертифікату 48-D51/0, вартість матеріального збитку, яка завдана власнику автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , приймається рівним вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу і становить 18 743, 16 грн. Враховуючи, що страховик і потерпілий досягли згоди щодо розміру і способу страхового відшкодування, виплати проводилися без експертизи, а тому ним було виплачено на користь потерпілої особи страхове відшкодування у сумі 9 000 грн. Враховуючи положення пп.(в) п.38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТДВ СК «Альфа-Гарант» у порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача на суму 9 000 коп. На регресну вимогу відповідач не відреагував, тому позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Фрунзенського районного суду м.Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 05 грудня 2022 року цивільну справу прийнято до провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.53).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» та направлення судової повістки рекомендованим повідомленням, про причину неявки суду не повідомив (а.с.116,119, 121).
Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, ухвалив проводити розгляд справи у заочному порядку та ухвалити рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що 23 січня 2019 року сталася ДТП за участю автомобілів «ТOYOTA HIGHLANDER», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , та автомобіля «ГАЗ-66», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що слідує із відповіді від НПУ (а.с.28-30).
Згідно постанови Київського районного суду м.Харкова від 15.03.2019 року (справа № 643/2875/19, провадження № 3/640/803/19), зазначена ДТП сталася у зв'язку із порушенням ОСОБА_1 п.13.1 ПДР України, у зв'язку з чим його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, цією ж постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з порушенням п.2.10 (а) ПДР України (а.с.32-33).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ СК «Альфа-гарант», згідно Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс № АМ/8581251 від 17.01.2019 (а.с.11).
Власник транспортного засобу «ТOYOTA HIGHLANDER», д.н.з. НОМЕР_1 , звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із повідомленням від 15 лютого 2019 року про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілого (а.с.12).
Також потерпілим власником транспортного засобу «ТOYOTA HIGHLANDER», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 подано заяву про страхове відшкодування від 18.02.2019 року на ім'я генерального директора ТДВ СК «Альфа-Гарант» (а.с.18).
Згідно Аварійного сертифікату 48-D/51/0 з розрахунку вартості матеріального збитку завданого транспортному засобу «ТOYOTA HIGHLANDER», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 19.02.2019 року розмір матеріального збитку становить 18 743, 16 грн. (а.с.20-27).
Згідно розрахунку страхового відшкодування згідно Угоди та Угоди про розмір страхового відшкодування від 25 лютого 2019 року власнику автомобіля «ТOYOTA HIGHLANDER», д.н.з. НОМЕР_1 , сторони ТДВ «СК « Альфа-гарант» та ОСОБА_2 досягли згоди, що сума страхового відшкодування з урахуванням франшизи 2000 грн., становить 9 000 грн. (а.с.34-35).
Власнику було виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 000 грн., що підтверджується Страховим актом № ЦВ/19/0748 та Платіжним дорученням № ID-116892 від 05 березня 2019 року (а.с.37).
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене, суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій відповідачем ОСОБА_3 .
Згідно із п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи у розмірі 9 000 грн., розмір якої страховик і потерпілий погодили, що підтверджується платіжним дорученням № ID-116892 від 05 березня 2019 року.
Приймаючи до уваги ст. 1191 ЦК України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Згідно до п.п. (в) пункту 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на ім'я відповідача регресну вимогу 08 липня 2020 року за вих. № 03/2995 з проханням сплатити у термін, який не перевищує 7 днів з моменту отримання цієї вимоги 9 000 грн.(а.с.38), однак відповіді не отримав (а.с.38).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.
В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Позивачем на підтвердження понесених витрат надано Витяг з договору про надання правничої допомоги від 14 травня 2019 року, Завдання -доручення № 141 до Договору про надання правничої допомоги від 18.01.2021, Акт прийому-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 на суму 4 000 грн., Детальний розрахунок та опис робіт (надання послуг), виконаних за договором про надання правничої допомоги від 14.05.2019 року від 24 березня 2021 року на суму 4 000 грн., Платіжне доручення від 22.01.2021 року на суму 30 000 грн.(а.с.39-46).
З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.12, 81, 133-134, 137, 141, 223, 229, 247, 263-265, 268, 280,354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» страхове відшкодування у розмірі 9 000 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн. та судового збору у сумі 2 270 грн., а всього 15 270 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», місце знаходження: 01133 м.Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Л.І.Савченко