23 серпня 2006 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
У березні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що відповідач без її згоди встановив у дворі металевий парка, який перешкоджає доступу до водопроводу, біля стін її будинку влаштував зливну яму.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_1 засипати зливну яму, провести демонтаж паркану та металевого каркасу, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та на порушення норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, постановляючи рішення й відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 виходив з того, що позивач не зазначив як саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перешкоджють йому користуватися земельною ділянкою, а також не надав жодних доказів того, що відповідачі перешкоджають йому користуватися земельною ділянкою. Крім того у користуванні сторін знаходиться самовільно зайнята земельна ділянка, місце розташування якої не визначено, фактичний порядок землекористування не склався, а тому позовні вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою також не підлягають задоволенню.
Обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами справи, наведені ним доводи та зміст оскаржуваних рішень суду також не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись статтею 325, пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвала оскарженню не підлягає.