Номер провадження 3/754/147/23
Справа №754/11880/22
Іменем України
17 лютого 2023 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.12.2022 року серії ААД №377005, 02 грудня 2022 року о 22 год. 45 хв. в м. Києві по вул.Радосинська,140, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «SKODA OCTAVIA А7» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксоване на нагрудну камеру, своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 за викликом суду втретє не з'явився. Про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення з відміткою про його отримання та довідка про доставку СМС повідомлення з викликом до суду, причини неявки суду не відомі.
З будь-якими клопотаннями щодо неможливості явки 17.02.2023 з поважних причин, ОСОБА_1 до суду не звертався. Таким чином суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Вищезазначені обставини свідчать про обізнаність осіб про те, що в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності, і дають суду підстави для розгляду справи за його відсутності, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п.1.3 ПДР України, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення осіб, які керують транспортними засобами в нетверезому статі, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а також наказом МВС та МОЗ України від 09.09.2009 №400/666 «Про затвердження Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», затвердженим у Міністерстві юстиції України 06.10.2009р. під № 931/16947.
За відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством аналогічну тій, що і за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, а також іншими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, водія ОСОБА_1 було направлено працівниками поліції на огляд до закладу охорони здоров'я КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння, однак водій від огляду відмовився.
Доказів, підтверджуючих невинуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, суду не надано.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено. Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 23, 33, 34-35, 40-1, 245, 251, 266, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Строк позбавлення спеціального права ОСОБА_1 обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що посвідчує це право.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536, 80 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: