Справа № 752/1384/23
Провадження №: 3-зв/752/2/23
27 лютого 2023 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 - Таранова С.І. про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва Бушеленко Оксани Валеріївни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, справа №752/1384/23,
встановив:
21.02.2023 року в провадження судді Бондаренко Г.В. надійшла заява захисника ОСОБА_2 - Таранова С.І. про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва Бушеленко Оксани Валеріївни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, справа №752/1384/23. Вказана заява обґрунтована тим, що 29.07.2021 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 29.07.2021 року по справі №752/8888/21 (провадження №1-кп/752/1575/21) головуючий суддя Бушеленко О.В. визнала ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України і призначено покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді одного року шести місяців обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді двох років обмеження волі, за ч. 1 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України у виді одного року обмеження волі. 24.01.2023 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які розподілені судді Бушеленко О.В. справа №752/1384/23. Вказує, що за таких обставин, у стороннього спостерігача може існувати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Голосіївського районного суду м. Києва Бушеленко О.В., а тому, на його думку, наведені в заяві про відвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.
В судове засідання сторони не з"явились.
Суддя, вивчивши заяву про відвід, дійшла наступних висновків.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
При розгляді заяви про відвід суддя враховує, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не регламентують порядку розгляду заяви про відвід.
Водночас відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а тому заява про відвід має бути розглянута по суті.
Відповідно до пункту 4 Рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34 у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Враховуючи зазначене, при вирішенні заяви про відвід суддя застосовує аналогію закону та застосовує положення КПК України, якими визначено підстави для відводу та врегульовано порядок його вирішення.
Згідно статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі № 5-15п12).
Як вбачається з заяви про відвід, в якості підстави для відводу захисник вказує, що суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бушеленко О.В. вже приймала процесуальне рішення відносно ОСОБА_1 в кримінальному провадженні, а тому в сторони захисту є сумніви в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення №752/1384/23.
Разом з тим, обставина, на яку посилається захисник не може бути визнана підставою для відводу згідно діючого законодавства, а також, з урахуванням викладеного, такою, яка сама по собі, свідчить про необ?єктивність та упередженість судді, відповідно до вимог ч.4 ст. 75 КПК України.
Інших доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості, а також зацікавленості судді в результатах розгляду справи не надано, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 268, 283, 285 КУпАП, суддя
у задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - Таранова С.І. про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва Бушеленко Оксани Валеріївни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, справа №752/1384/23 - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Бондаренко