Справа № 548/1267/22
Провадження №1-кп/548/59/23
про призначення справи до судового розгляду
27.02.2023 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
представників потерпілої - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол клопотання прокурора ОСОБА_3 про призначення справи до судового розгляду, клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про долучення цивільного позову зі збільшеними позовними вимогами, залучення співвідповідача, виклик свідків, арешт майна обвинуваченого, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинуваченого акту, витребування доказів, виклик свідків, витребування матеріалів кримінального провадження, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 про повернення обвинуваченого акту, а також питання про виправлення описки в ухвалах суду по кримінальному провадженню № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області знаходиться обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В ході проведення підготовчого судового засідання представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 заявила клопотання про долучення для спільного розгляду із кримінальним провадженням цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_12 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, яке обґрунтувала тим, що вказаний позов нею подано в інтересах потерпілої ОСОБА_7 і цей позов надійшов до суду разом із кримінальним провадженням, крім того подала заяву про збільшення позовних вимог, які просила розглянути разом з кримінальним провадженням.
Крім того, представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 клопотала про залучення відповідачем ОСОБА_13 , як власника автомобіля, яким керував обвинувачений ОСОБА_4 під час ДТП.
Крім того, представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 клопотала про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , яке мотивувала тим, що вказані свідки можуть повідомити суд про наявні у потерпілої тілесні ушкодження та те, як вона поводила себе після ДТП, скільки сил та коштів затратила на відновлення свого стану.
Крім того, представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 клопотала перед судом про накладення арешту на все майно обвинуваченого з метою забезпечення поданого цивільного позову як захід забезпечення кримінального провадження, мотивуючи його тим, що обвинувачений може відчужити його чи приховати з метою уникнення обов'язку по відшкодуванню шкоди.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 клопотав перед судом про витребування від Офісу Генерального прокурора відомостей ЄРДР щодо кримінального провадження № 12021170590000211 про обвинувачення його підзахисного з метою здійснення належного захисту останнього, перевірки повноважності групи слідчих та прокурорів по даному кримінальному провадженню.
Також клопотав про виклик свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які є працівниками СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, які зазначені в обвинувальному акті відносно його підзахисного, один із яких зазначений особою, що складала обвинувальний акт, а інший - його підписантом.
Клопотав витребувати матеріали кримінального провадження з метою з'ясування обставин залучення дружини обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_10 до справи в якості потерпілої.
Крім того, клопотав про повернення обвинувального акту прокурору, вказуючи на те, що цей процесуальний документ не відповідає вимогам ст. 191 КПК України, так як
- складений він старшим лейтенантом поліції слідчим СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_19 , а підписаний старшим слідчим капітаном поліції СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_18 ;
- обвинувальний акт не містить відтиску печатки прокурора;
- цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 , хоч і доданий до цього акту, але не зазначений в додатках до обвинувального акту;
- слідчим до справи залучено в якості потерпілої ОСОБА_10 , яка є дружиною обвинуваченого з порушенням вимог КПК України, що збільшило обсяг обвинувачення його підзахисного з ч.1 ст. 286 КК України на ч.2 ст. 286 КК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_20 клопотав перед судом про повернення обвинувального акту прокурору з тих мотивів, що в ході проведення досудового слідства слідчий не провів слідчі експерименти із учасниками ДТП, допустивши тим самим неповноту слідства, в результаті чого відсутні дані щодо вини самої потерпілої у вказаній ДТП.
Представник потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 подав клопотання про повернення обвинувального акту, яке мотивував тим, що його довірителька ОСОБА_10 була залучена до справи в якості потерпілої без її волі, відносно його довірительки також без її волі було призначено та проведено судово-медичну експертизу, за результатами якої дії ОСОБА_4 було перекваліфіковано із ст. 286 ч.1 КК України на ст. 286 ч.2 КК України, що призвело до повідомлення обвинуваченому підозри за більш тяжчою статтею та направлення до суду обвинувального акту із неправильною кваліфікацією.
Слідчий не взяв до уваги те, що ОСОБА_10 не бажала притягувати до відповідальності свого чоловіка, не відреагував на відповідне клопотання його довірительки, в результаті чого надіслав до суду обвинувальний акт відносно її чоловіка, неправильно кваліфікувавши дії останнього.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні при розгляді клопотань, заявлених представником потерпілої ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 поклався на розсуд суду. Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також представника потерпілої - адвоката ОСОБА_11 про повернення обвинувального акту просив залишити без задоволення в зв'язку з їх безпідставністю, вказавши, що залучення в якості потерпілої ОСОБА_10 до справи, яка не є справою приватного звинувачення, не порушує прав обвинуваченого і не вказує на те, що слідчі дії з цією особою є незаконними. Інші недоліки, на які вказували ініціатори клопотання є незначними, вказав, що слідчі ОСОБА_19 та ОСОБА_18 є однією і тією ж особою, так як слідча ОСОБА_19 у зв'язку з одруженням змінила прізвище на ОСОБА_18 , в зв'язку зі зміною прізвища вона не втратила процесуальних повноважень на проведення слідчих дій.
Також заперечив щодо витребування від Офісу Генерального прокурора інформації ЄРДР по кримінальному провадженню № 12021170590000211, так як в матеріалах справи є всі відповідні процесуальні постанови. Вважав, що клопотання про залучення на стадії проведення підготовчого судового засідання матеріалів кримінального провадження є безпідставним, так як КПК це прямо забороняє. Заперечив щодо виклику свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , надавши копію свідоцтва про одруження, з якого вбачається, що це одна і та ж особа.
Питання, поставлене судом про виправлення описок в попередньо ухвалених процесуальних документах в частині кваліфікації дій ОСОБА_4 із ст. 286 ч.3 КК України на ст. 286 ч.2 КК України, прокурор вважав таким, що підлягає вирішенню шляхом ухвалення відповідного процесуального рішення.
Прокурор просив суд призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_7 та її представники - адвокати ОСОБА_8 і ОСОБА_9 свої клопотання підтримали, просили їх задовольнити, проти клопотань, заявлених захисниками обвинуваченого та представником потерпілої ОСОБА_10 заперечили, посилаючись на їх безпідставність, вважали, що справу може бути призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Не заперечували проти виправлення судом описок в попередньо постановлених ухвалах в частині неправильного зазначення частини статті, у якій обвинувачується ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 клопотання про залучення до справи цивільного позову зі збільшеними позовними вимогами вважали таким, що підлягає задоволенню, решту клопотань потерпілої та її представників вважали безпідставними, зазначивши, що залучення відповідачем батька обвинуваченого є зайвим, так як цивільно-правова відповідальність їх підзахисного застрахована і відповідна страхова компанія залучається у справу як співвідповідач. Щодо допиту свідків вказали, що показання свідків, які є родичами потерпілої щодо моральних страждань останньої будуть упередженими, так як вони є зацікавленими особами, а допит лікаря є зайвим, так як всі тілесні ушкодження, що наявні у потерпілої, перелічені у відповідних медичних документах та висновках експертиз.
Також заперечили з приводу накладення арешту на майно обвинуваченого, так як вказаний захід забезпечення кримінального провадження позбавить можливості користуватися таким майном обвинуваченого, в тому числі і як приватного підприємця, також вказали, що представниками потерпілої не зазначено конкретного переліку майна, на яке необхідно накласти арешт.
Вважали, що клопотання, подане адвокатом ОСОБА_11 про повернення обвинувального акту є таким, що заслуговує на задоволення з підстав, зазначених у ньому. Вважали, що підстав для призначення справи до судового розгляду немає, просили повернути обвинувальний акт прокурору.
Свої подані клопотання підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Питання щодо виправлення описки в судових ухвалах в частині неправильного зазначення судом кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 із ст. 286 ч.3 КК України на ст. 286 ч.2 КК України підлягає вирішенню, шляхом ухвалення відповідного судового рішення.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт, додатки до нього, дослідивши подані сторонами клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, адвокатом ОСОБА_8 в інтересах своєї довірительки - потерпілої ОСОБА_7 разом з обвинувальним актом подано до суду цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої злочином.
Крім того, до закінчення проведення підготовчого судового засідання адвокатом ОСОБА_8 в інтересах своєї довірительки - потерпілої ОСОБА_7 подано заяву про збільшення позовних вимог.
Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншими суспільно небезпечними діяннями завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4ст. 128 КПК України).Згідно ч.5 цієї статті, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 61 КПК України - цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Відповідно до ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ПАТ «НАСК «Оранта» разом із заявою про збільшення позовних вимог про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином, разом із заявою про збільшення позовних вимог підлягає прийняттю до спільного розгляду разом з кримінальним провадженням № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 України.
Зі змісту ч. 5 ст. 128 КПК України слідує, що, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Ст. 51 ЦПК України передбачено можливість залучення до участі у справі співвідповідача та заміна неналежного відповідача.
Ні КПК України, ні ЦПК України не містять спеціальної норми, яка визначає вимоги до заяви про залучення співвідповідача.
Разом з тим, у ЦПК України мається норма, яка містить вимоги до позовної заяви.
Таким чином, на переконання суду, до заяви про залучення співвідповідача, як елементу первісної позовної заяви, повинні бути застосовані вимоги , які пред'являються до позовів.
Заява про залучення співвідповідача повинна містити необхідні дані, які дозволять суду виконати необхідні процесуальні дії, пов'язані з цією заявою, з метою дотримання прав усіх учасників судового розгляду
Зі змісту ст. 175 ЦПК України (заява про залучення співвідповідача, як елемент позовної заяви) повинна містити повне найменування сторін, їх місце знаходження, або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомі номера засобів зв'язку, електронної пошти…. зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
Виходячи з того, що заява представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про залучення співвідповідача не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, так як у ній не зазначені визначені ч.2, ч. 4 ст. 175 ЦПК вимоги, ця заява підлягає залишенню без руху з наданням ініціатору цієї заяви строку на виправлення її недоліків.
Виходячи з того, що адвокатом ОСОБА_8 в інтересах своєї довірительки - потерпілої ОСОБА_7 разом з обвинувальним актом подано суду цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої злочином, на обґрунтування якого останньою заявлено клопотання про виклик в судове засідання та допит свідків ОСОБА_14 (лікаря травматолога), ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (близьких родичів потерпілої), суд вважає, що це клопотання підлягає задоволенню.
Суд констатує, що питання визначення дати допиту цих свідків в судовому засіданні буде вирішено судом після визначення порядку судового слідства.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінального-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні.
Згідно частини 2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Оскільки арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, враховуючи обставини, викладені в позові та клопотанні потерпілої про забезпечення позову, суд, не даючи оцінки обґрунтованості позову, вважає таким, що підлягає задоволенню клопотання представника потерпілої про накладення арешту на належне обвинуваченому ОСОБА_4 рухоме та нерухоме майно шляхом заборони права на його відчуження (розпорядження), з метою забезпечення цивільного позову.
Захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає співмірним, з огляду на розмір заявлених позовних вимог в сумі 1 627 709,55 грн, що на думку суду є значним розміром для застосування такого заходу забезпечення.
В частині вирішення клопотань обвинуваченого та його захисників, суд зазначає таке.
Виходячи з того, що прокурором надано для огляду суду належним чином завірену копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 25 лютого 2022 року, з якого вбачається, що громадянка ОСОБА_19 в зв'язку з одруженням змінила прізвище на « ОСОБА_21 », клопотання про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 залишити без задоволення.
Захисник ОСОБА_6 подав клопотання про витребування доказів, а саме відомостей з електронного реєстру про рух кримінального провадження відносно ОСОБА_4 № НОМЕР_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, зазначивши, що це має значення для вирішення питання про належність та допустимість доказів по кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Враховуючи вищевказане та те, що відомості, які просить витребувати сторона захисту, необхідні для повного та всебічного дослідження обставин кримінального провадження, оскільки така інформація може свідчити про законність чи незаконність процесуальних дій, вчинених слідчими та прокурорами у кримінальному провадженні № 12021170590000211 за ч. 2 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_4 , а тому суд вважає за необхідне витребувати від Офісу Генерального прокурора відомості з електронного реєстру про рух вищевказаного кримінального провадження.
В частині клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_4 та представника потерпілої ОСОБА_10 про повернення обвинувального акту суд зазначає таке.
Доводи сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурора зводяться до таких підстав:
- складений він старшим лейтенантом поліції слідчим СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_19 , а підписаний старшим слідчим капітаном поліції СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_18 ;
- обвинувальний акт не містить відтиску печатки прокурора;
- в обвинувальному акті потерпілою зазначено не дружину обвинуваченого ОСОБА_10 , а іншу особу - ОСОБА_10 .
- цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 , хоч і доданий до цього акту, але не зазначений в додатках до обвинувального акту;
- слідчим до справи залучено в якості потерпілої ОСОБА_10 , яка є дружиною обвинуваченого з порушенням вимог КПК України, що збільшило обсяг обвинувачення його підзахисного з ч.1 ст. 286 КК України на ч.2 ст. 286 КК України.
- в ході проведення досудового слідства слідчий не провів слідчі експерименти із учасниками ДТП, допустивши тим самим неповноту слідства, в результаті чого відсутні дані щодо вини самої потерпілої у вказаній ДТП.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу (п.3 ч.3 ст. 314 КПК України).
Судова практика свідчить про те, що для правильного прийняття рішення про повернення обвинувального акту доцільно відповісти на наступні питання: “Чи порушує вказаний недолік права сторін кримінального процесу?”, “Чи можна усунути недолік під час судового розгляду?”, “Чи заважає вказаний недолік прийняти законне та обґрунтоване рішення під час судового розгляду?”.
Суд констатує, що повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам кримінально-процесуального закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд ( Лист Вищого спеціалізованого суду У країни з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України»).
Згідно ст. 291 КПК України Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову квалифікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складання та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акту додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 КПК України); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цтвільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Відсутність гербової печатки органу прокуратури на обвинувальному акті, на переконання суду, не може бути підставою для його повернення, так як у ч.3 ст. 291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підпису слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта у ст. 291 КПК України не зазначено. Правова позиція щодо необхідності посвідчення обвинувального акта гербовою печаткою зазвичай базується на необхідності додержання вимог щодо реквізитів офіційного документу. Також додатково зазначається посилання на підзаконні нормативно-правові акти, які визначають правила діловодства та документообороту. Такий підхід суперечить ст. 1 КПК України - порядок кримінального провадження на території України визначається лише Конституцією України, міжнародними договорами, цього Кодексу та інших законів України. Таким чином, посилання на будь-які підзаконні нормативно-правові акти або акти організаційно-розпорядчого характеру є незаконним.
Невірне зазначення анкетних даних потерпілої, також не є підставою для повернення обвинувального акту, так як обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого та потерпілого (п.п. 2,3 ч.2 ст. 291 КПК України). Під час встановлення анкетних даних у підготовчому судовому засіданні може з'ясуватися невідповідність інформації, зазначеної в обвинувальному акті. Помилки прізвища, ім'я, по батькові, дати та місця народження, місця проживання, громадянства не є перешкодою для призначення судового розгляд., так як права учасників кримінального процесу не порушуються. Така невідповідність може бути уточнена під час судового розгляду. Крім того, вказані недоліки не перешкоджають суду ухвалити законні та обґрунтовані рішення.
Це саме стосується і невірного зазначення прізвища слідчого, що склав та підписав обвинувальний акт. Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що слідча ОСОБА_19 змінила прізвище на « ОСОБА_21 » у зв'язку з одруженням. Від зміни прізвища об'єм процесуальних повноважень слідчого, як особи, що проводила досудове розслідування не змінився.
Також не може бути підставою для повернення обвинувального акту та обставина, що потерпіла ОСОБА_10 була залучена до справи як потерпіла з порушенням вимог КПК, які регламентують цю процедуру.
Суд констатує, що ці питання можуть мати значення при наданні оцінки доказам з точки зору їх належності та допустимості, але ніяк не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту.
Так само і непроведення слідчим по справі слідчого експерименту із учасниками розгляду може бути враховано при оцінці повноти доказів для встановлення винуватості чи невинуватості особи, але ж ніяк не для вирішення питання про повернення обвинувального акту.
З цих самих підстав, не можуть бути прийняті до уваги судом і доводи представника потерпілої ОСОБА_10 про повернення обвинувального акту.
Правильність кваліфікації, належність допустимість доказів та інші питання, які на даній стадії порушують ініціатори клопотань про повернення обвинувального акту, не можуть бути вирішені на підготовчому судовому засіданні, а підлягають вирішенню безпосередньо в ході судового розгляду та в нарадчій кімнаті при постановленні вироку.
Таким чином, клопотання про поверненню обвинувального акту, подані захисниками обвинуваченого та представником потерпілої ОСОБА_10 не підлягають до задоволення.
Разом з тим, суд вважає, що справа може бути призначена до судового розгляду з таких підстав.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для повернення прокурору чи направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановленно, дане кримінальне провадження підсудне Хорольському районному суду Полтавської області. Клопотань про зміну обвинуваченому запобіжного заходу не надійшло.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Також судом встановлено, що ухвали Хорольського районного Полтавської області, якими вирішувалися різні процесуальні питання, починаючи із 10.10.2022 містять помилкове зазначення обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 286 ч.3 КК України замість правильного ст. 286 ч.2 КК України, тому ця описка підлягає виправленню у всіх ухвалах суду по даному кримінальному провадженні, починаючи з 10.10.2022.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-317,369-372 КПК України, суд
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні о 10 год 30 хв 03 березня 2023 року в приміщенні Хорольського районного суду (м. Хорол, вул. Незалежності, буд. 82) кримінальне провадження № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про долучення цивільного позову зі збільшеними позовними вимогами, задовольнити.
Прийняти до розгляду разом з кримінальним провадженням № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ПАТ «НАСК «Оранта» разом із заявою про збільшення позовних вимог про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином.
Визнати ОСОБА_7 цивільним позивачем в даному кримінальному провадженні, а її представників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - представниками цивівльного позивача.
Клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про залучення співвідповідача, залишити без руху, надавши потерпілій строк до 10 днів для усунення недоліків.
Роз'яснити потерпілій, що у випадку невиконання зазначеної ухвали, заяву про залучення співвідповідача буде повернено.
Викликати в судове засідання свідків: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , дату їх явки до суду вирішити після визначення порядку судового слідства. Обов'язок забезпечення явки свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 покласти на потерпілу.
Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 із забороною розпоряджатися цим майном з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином по кримінальному провадженню № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до скасування ухвали у визначеному законом порядку.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинуваченого акту, виклик свідків, витребування матеріалів кримінального провадження,- залишити без задоволення.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про витребування відомостей по кримінальному провадженню № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України задовольнити.
Витребувати від Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011) належним чином посвідчені друковані відомості з електронного реєстру про рух кримінального провадження № 12021170590000211 відносно ОСОБА_4 .
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 про повернення обвинуваченого акту залишити без задоволення.
Виправити описки у всіх ухвалах Хорольського районного суду Полтавської області по даному кримінальному провадженні, починаючи з 10.10.2022, замінивши помилкове зазначення обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 286 ч.3 КК України на правильне - ст. 286 ч.2 КК України.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та інших учасників справи та зобов'язати прокурора надати для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження.
Визнати ОСОБА_4 цивільним відповідачем у вищевказаному кримінальному провадженні, а його захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - представниками цивільного відповідача.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду в частині арешту майна та виправлення описки протягом семи днів з дати її проголошення. В іншій частині ухвала суду оскрженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлений 27.02.2023.
Головуючий