Номер провадження: 2-а/537/16/2023
Справа № 537/77/23
27.02.2023 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В.,
за участі секретаря - Доценко А.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Коломіець О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора БПП у м. Кременчуці УПП Полтавської області Бондаренко Карини Олександрівни, Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП Полтавської області, Департаменту патрульної поліції України та Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора БПП у м. Кременчуці УПП Полтавської області Бондаренко Карини Олександрівни, Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП Полтавської області, Департаменту патрульної поліції України та Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6063754 від 23.10.2022 про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста грн.) 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 23.10.2022 о 09:22:31 в м. Кременчуці по вулиці Першотравнева, 1А керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керувати, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України. Вважає постанову протиправною та просив її скасувати, оскільки вона була ухвалена з порушенням норм права, суперечить вимогам закону, та не відображає дійсних обставин справи, правопорушення не вчиняв. Автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 керував його товариш ОСОБА_3 та зупинив автомобіль на кругу річкового вокзалу та пішов по своїм справа, а позивач пересів на місце водія. Через декілька хвилин після зупинки автомобіля, під'їхав патрульний автомобіль з якого наголосили, що автомобіль в якому перебував позивач за кермом порушує Правила дорожнього руху та наказали від'їхати в безпечне місце. Від гучної сирени та наголосу з патрульного автомобіля позивач розгубився, завів автомобіль, зрушив з місця та проїхав декілька метрів. Наголошує, що подія сталася в момент сильного та гучного наголосу з рупору патрульного автомобілю та гучної сирени на що позивач зреагував як крайня необхідність припинити порушення Правил дорожнього руху та зрушив з місця.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи з повідомленням сторін.
Представник позивача - адвокат Коваль С.М. в судове засідання 27.02.2023 року в черговий раз не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності позивача та його представника, а їх дії вважає такими, що направлені на затягування розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні з позовом не погодилась, прохала суд відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача - Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції у судовому засіданні з позовом не погодився, надіславши до суду відзив, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Вважає, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором законно та обґрунтовано було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим в задоволенні позову просив відмовити.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що інспектором 3 роти УПП, БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області капралом поліції Бондаренко Кариною Олександрівною 23 жовтня 2022 року складено постанову серії ЕАР № 6063754 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП, та накладено штраф у сумі 20 400 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 23.10.2022 о 09:22:31 по вулиці Першотравнева, 1А в м. Кременчук ОСОБА_2 , керував автомобілем марки ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП. Вказаною постановою до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 20 400 грн.
Постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, копія якої була вручена позивачеві.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.02.2022 по справі № 524/346/22, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. При цьому вказаною нормою закону передбачено початок строку, з якого особа вважається такою, що позбавлена права керування транспортним засобом.
Відтак, станом на 17.02.2022 року ОСОБА_2 був позбавлений права керування транспортними засобами.
У рішенні по справі “О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства” від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_2 станом на 17.02.2022 року був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови суду, однак 23.10.2022 року керував транспортним засобом.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п.п 2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
У відповідності до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як встановлено ч.1, 2ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України “Про дорожній рух”, учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" встановлені основні права та обов'язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України “Про дорожній рух” визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).
Згідно з п.1.1. ПДР, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух”, встановлюють ПДР.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до КУпАП, Закону України "Про Національну поліцію", з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 1 розділ І Інструкції №1395).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження наявності у нього права керування транспортним засобом, оскільки згідно постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.02.2022 по справі № 524/346/22 ОСОБА_2 був визнаний винний у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на один рік.
Доказів на спростування вказаної інформації, не чинності вищевказаної постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.02.2022 позивачем надано не було, що підтверджує вину позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд доходить висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6063754 від 23.10.2022, якою на позивача накладено штраф у розмірі 20 400 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП є законною та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.126, 245, 251, 252, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.9, 12, 73-77, 90, 229, 242, 244-246, 262, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора БПП у м. Кременчуці УПП Полтавської області Бондаренко Карини Олександрівни, Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП Полтавської області, Департаменту патрульної поліції України та Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕАР № 6063754 від 23.10.2022, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Маханьков О.В.