Справа № 289/301/23
Номер провадження 3/289/251/23
27.02.2023 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Радомишльського відділу державної виконавчої служби Житомирського району Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,
Згідно протоколу №19.15-28/3/2023 про адміністративне правопорушення від 30.01.2023, ОСОБА_1 не сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 12.08.2013 по справі №273/1382/13-ц, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати аліментів в сумі 202121,25 грн. станом на 01.01.2023, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомляв, заяв чи клопотань не надходило, та враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, суд розцінює причину його неявку як неповажну.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
При цьому неявка ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки, а на підставі ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що згідно виконавчого листа Баранівського районного суду Житомирської області виданого 12.08.2013 по справі №273/1382/13-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 17.07.2013 і до повноліття дитини, а саме до 24.10.2030 (а.с. 3).
18.10.2013 старшим державним виконавцем відділу ДВС Радомишльського РУЮ Ластовецькою О.А. відкрито виконавче провадження №40280074 на підставі виконавчого листа №273/1382/13-ц виданого 12.08.2013 Баранівським районним судом Житомирської області (а.с. 5).
Статтею 183-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Отже, для правильної кваліфікації дій особи, щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП необхідно визначити сукупний розмір заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що на час складання державним виконавцем Радомишльського відділу державної виконавчої служби Житомирського району Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Маліневською Т.В. протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2023, заборгованість по несплаті аліментів станом на 01.01.2023 становить 202121,25 грн. Розрахунок здійснено за період з червня 2013 року по 25.01.2023 (а.с. 6-9).
Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» та доповнення статтею 183-1 глави КУпАП, Закон України № 2234-VІІІ від 07.12.2017 набрав чинності 06.02.2018.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
За загальним положенням, встановленим цією статтею, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності.
Не має зворотної сили як закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом. Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правом акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність і саме тому мають зворотну силу.
Наведене узгоджується з висновками Конституційного Суду України так в рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно- правових актів. Конституційний суд зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
В рішенні Конституційного Суду України від 19.04.2000 року № 6-рп/2000 у справі про зворотну дію кримінального закону в часі зазначено, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.
Також, у рішенні від 02.07.2002 року № 13-рп/2002 Конституційний Суд України вказав, що суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності.
Відповідно до ст. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (ст. 7).
Заборона зворотної дії в часі, в інтерпретації ЄСПЛ, положень, що погіршують становище особи, яка підлягає (чи може підлягати) кримінальній відповідальності. Це стосується як визначення діянь, які є кримінально караними, так і покарання (рішення у справі M v. Germany від 17.12.2009).
Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976 року, №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984 року, № 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987 року, № 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Оскільки ст. 183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів та передбачає суспільно корисні роботи, як вид адміністративного стягнення (п. 6-1, ч. 1 ст. 24, ст. 31-1 КУпАП), то дана норма не має зворотної дії в часі.
Отже, період часу несплати аліментів особою до вступу в дію ст. 183-1 КУпАП не має братися до уваги при обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості, як умови притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП.
Проте, розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_1 виконано за період з червня 2013 року по 25.01.2023, тобто з урахуванням періоду до встановлення адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП.
Вказане позбавляє суд можливості всебічно і повно з'ясувати обставини справи, а відтак вирішити справу у точній відповідності із законом.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року №11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
За таких обставин вказаний протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 необхідно направити до Радомишльського відділу державної виконавчої служби Житомирського району Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для належного доопрацювання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 повернути до Радомишльського відділу державної виконавчої служби Житомирського району Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), для належного доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Кириленко