Єдиний унікальний номер № 285/2276/17
Провадження № 1-кп/0285/36/23
24 лютого 2023 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Звягель в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 285/2276/17 (12017060090000399) за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не прцюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
11 березня 2017 року, близько 02 год., ОСОБА_6 , перебуваючи біля нічного диско-клубу "Нірвана", що розташований по вул. Герцена, 8, у м. Новограді-Волинському Житомирської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин вирішив заподіяти ОСОБА_7 тілесні ушкодження. З цією метою ОСОБА_6 рукою дістав із задньої кишені штанів розкладний ніж і тримаючи його в правій руці, наніс один удар по лівій нозі ОСОБА_8 , в область лівої пахової ділянки, та лівої руки, після чого припинив свої протиправні дії та залишив місце скоєння кримінального правопорушення.
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді поранення лівої пахової ділянки із ушкодженням лівої стегнової вени, гілки лівої стегнової артерії, що належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; рани на 1 пальці лівої кисті, що належить до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений вину та цивільний позов не визнав та пояснив, що 11.03.2017 він разом із ОСОБА_9 перебував у диско-клубі "Нірвана", що в м. Новоград-Волинський Житомирської області. Перебуваючи поблизу входу в диско-клуб між ним та потерпілим ОСОБА_8 виникла суперечка, під час якої ОСОБА_8 вдарив його кулаком по обличчі та взявши двома руками за комір біля шиї намагався повалити на землю. Після цього він дістав правою рукою ножа з карману та декілька разів махнув ним перед ОСОБА_10 для того щоб останній його відпустив. Визнав, що завдав потерпілому тілесних ушкоджень, але не навмисно. Ніж дістав аби відлякати потерпілого, щоб він його відпустив.
Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим його вина підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 11.03.2017 він з друзями відпочивав у клубі «Нірвана» в м. Новоград-Волинський. ОСОБА_6 з компанією в той час також відпочивав у цьому ж клубі. Близько 02 год. перебуваючи біля входу в клуб «Нірвана» між ним та ОСОБА_6 виникла сварка. ОСОБА_6 перебував у неадекватному стані та почав розмахувати руками. Коли побачив замах руки ОСОБА_6 то він вирішив відмахнутися і зачепив голову обвинуваченого. Після цього обвинувачений правою рукою наніс удар в ліву частину ноги в пахову зону та порізав йому ногу і палець, удар проходив з низу до верху. В цей час його права рука була опущена. Як і звідки обвинувачений дістав ніж він не бачив, оскільки було темно. Після нанесення удару обвинувачений почав втікати, а присутні біля клубу особи почали надавати йому медичну допомогу.
Показами свідка ОСОБА_9 який в судовому засіданні пояснив, що 11.03.2017 він разом із ОСОБА_6 відпочивав у клубі «Нірвана» та періодично виходили на вулицю на перекур. Перебуваючи з ОСОБА_6 на вулиці до них підбіг потерпілий ОСОБА_8 та між ним і ОСОБА_6 почалася бійка. В руках у ОСОБА_8 нічого не було. На якийсь момент він відволікся та коли знову повернувся то побачив як ОСОБА_6 почав втікати, а за ним почали бігти присутні в тому числі і потерпілий ОСОБА_11 . Ножа у руках ОСОБА_6 не бачив. Самого удару ножом також не бачив. Наступного дня під час розмови ОСОБА_6 йому розповів що вдарив ножом ОСОБА_11 , але не розповів чому. Іншою особою рана ОСОБА_8 не могла бути заподіяна, оскільки конфлікт був лише між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .. При бійці про допомогу ніхто не кликав і не просив.
Показами свідка ОСОБА_12 яка в судовому засіданні пояснила, що 10 березня 2017 року прийшла з потерпілим ОСОБА_8 в нічний клуб «Нірвана». Коли йшли додому то біля вхідних дверей сталася сутичка із ОСОБА_6 через сміттєвий бак. Була сварка між потерпілим та обвинуваченим. Вона в цей час спілкувалася із дівчиною з компанії ОСОБА_6 та коли обернулася на крик то побачила, що ОСОБА_6 почав втікати, а ОСОБА_8 тримався за ногу і сказав що його порізали.
Допитаний свідок ОСОБА_13 повідомив, що у березні 2017 року він перебував у барі «Нірвана» разом із ОСОБА_8 .. Біля входу в бар між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виникла суперечка. Знаходячись за метрів 10 від ОСОБА_8 та будучи повернутий до нього спиною він почув як ОСОБА_8 ойкнув. Повернувшись обличчям він побачив, що ОСОБА_6 втікає і він кинувся його наздоганяти, але не наздогнав. Коли повернувся до ОСОБА_8 то побачив на нозі кров.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.03.2017, згідно якого ОСОБА_8 повідомив про вчинене стосовно нього кримінальне правопорушення (том 2 а. п. 38).
Заявою та протоколом огляду від 11.03.2017 згідно якого ОСОБА_6 у службовому кабінеті №7 Новоград-Волинського ВП видав складний ніж чорного кольору, на лезі якого наявні плями бурого кольору схожі на кров. Зі слів ОСОБА_6 саме цим ножем він спричинив тілесні ушкодження невідомому поблизу бару «Нірвана» в м. Новоград-Волинський (том 2 а. п. 31-34).
Висновком експерта №365 від 11.04.2017 згідно якого у вирізках із джинсових штанів, об №1-3, із куртки, об.№4,5 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в об. №1-5 виявлений антиген А. Походження антигену А можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властивий антиген А, такою особою може бути і ОСОБА_8 в межах системи АВО (том 2 а. п. 35-37).
Висновком експерта № 66/ц від 21.04.2017 згідно якого при судово-цитологічному дослідженні складного ножа, наданого на дослідження (об.1), знайдена кров людини, статева приналежність якої не встановлена, так як придатних для дослідження клітинних елементів крові не виявлено. При серологічному дослідженні виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Отже, враховуючи отримані результати та групу крові потерпілого ОСОБА_8 можна прийти до висновку, що сліди крові на ножі утворилися від особи, в крові якої міститься антиген А ізосерологічної системи АВО, в тому числі і від самого потерпілого ОСОБА_8 (том 2 а. п. 38-40).
Висновком експерта № 172 від 18.04.2017 згідно якого тілесне ушкодження у ОСОБА_8 , описане в мед карті стац. хворого, у вигляді поранення лівої пахової ділянки із ушкодженням лівої стегнової вени, гілки лівої стегнової артерії утворилось від дії предмета, що коле та ріже, за механізмом проколу та розрізу, давністю можливе 11.03.2017, належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Тілесні ушкодження у ОСОБА_8 , описані в мед. карті стац. хворого, у вигляді рани на 1 пальці лівої кисті, поранення грудної клітини зліва по передній пахвовій лінії на рівні 3 міжреберя, що не проникало в плевральну порожнину, утворилися від дії предмета /ів/, що ріже/коле та ріже/, за механізмом розрізу /проколу та розрізу/, давністю можливо 11.03.2017, належить до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Вищеописані тілесні ушкодження у ОСОБА_8 могли утворитися від 2-3 травмуючих дій /ударів/ залежно від конкретних обставин травмування. Не виключена можливість утворення вищеописаних тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 від дії ножа (том 2 а. п. 41-42).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.04.2017, згідно якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка 11.03.2017 близько 02 год. поблизу бару «Нірвана» заподіяла йому ножем тілесні ушкодження (том 2 а. п. 45-46).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2017 за участю ОСОБА_8 , під час якого останній розповів та показав на місцевості про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень (том 2 а. п. 59-63).
Висновком експерта № 289 від 19.06.2017 згідно якого не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 у вигляді поранення лівої пахової ділянки із ушкодженням лівої стегнової вени, гілки стегнової артерії, рани на 1 пальці лівої кисті за обставин, вказаних ним при проведенні слідчого експерименту за його участю 12.06.2017 за умови, що травмування відбулося відповідним травмуючим предметом (том 2 а. п. 64-65).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника під час якого підозрюваний розповів та показав на місцевості про обставини спричинення йому ударів по обличчі та як потерпілий тримав його двома руками за шию під час чого він наніс удар ножем потерпілому в область ніг (том 2 а. п. 66-672).
Висновком експерта №290 від 19.06.2017, згідно якого ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту за його участі 14.06.2017 не описує конкретні обставини, за яких могли б утворитися тілесні ушкодження у ОСОБА_8 (том 2 а. п. 73-74).
Суд не приймає твердження обвинуваченого та захисника про те, що дії ОСОБА_14 були направлені на самозахист від посягань потерпілого, як доказ його невинуватості виходячи з наступного.
Тілесні ушкодження - це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів.
Об'єктом злочину є здоров'я особи. Обов'язковою ознакою цього злочину є потерпілий. Ним може бути лише людина - громадянин України, особа без громадянства, іноземець. Безпосереднім об'єктом тілесного ушкодження виступають суспільні відносини, що забезпечують охорону здоров'я людини. Будь-яке тілесне ушкодження незалежно від ступеня його тяжкості заподіює певну шкоду здоров'ю людини. Здоров'я звичайно прийнято визначати як нормальне функціонування тканин і органів тіла людини. Разом із тим посягання на здоров'я людини заподіює шкоду суспільним відносинам, які забезпечують охорону здоров'я людини.
Об'єктивну сторону злочину утворюють: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження і 3) причиновий зв'язок між зазначеними діянням і наслідками.
Суспільно небезпечні дії при заподіянні тілесних ушкоджень виражаються у фізичному, хімічному, біологічному, психічному чи іншому впливі на потерпілого.
Необхідною ознакою закінченого складу тілесного ушкодження є настання злочинного наслідку у вигляді різної тяжкості шкоди здоров'ю людини.
Для притягнення до відповідальності за заподіяння тілесного ушкодження необхідним є встановлення причинного зв 'язку між діянням винного і шкідливими наслідками, що настали для здоров'я потерпілого.
Як вбачається з дослуджених судом доказів покази обвинуваченого та твердження захисту спростовуються матеріалами справи, показами потерпілого та свідків які є послідовними та узгоджуються між собою.
Дії ОСОБА_14 , а саме дістання ножа, махання ним перед потерпілим, свідчать про прямий умисел на застосування ножа та спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
При проведенні слідчого експеременту за участю ОСОБА_14 останнім не описано конкретних обставини, за яких могли б утворитися тілесні ушкодження у ОСОБА_8 .
Суд бере до уваги те, що не визнання вини обвинуваченим є його намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене та перекладання такої відповідальності на інших. Вина обвинуваченого підтверджується показами потерпілого, свідків і матеріалами справи.
Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього провадження.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК.
Показання підозрюваного - це відомості, повідомлені ним на допиті, що проведений під час досудового розслідування відповідно до вимог ст.224 КПК.
Показання обвинуваченого - це відомості, повідомлені ним на допиті, що проведений під час судового провадження відповідно до вимог ст.351 КПК. Характеристика показань обвинуваченого є аналогічною до показань підозрюваного.
Показання підозрюваного, обвинуваченого є як джерелом доказів, так і засобом захисту його прав та законних інтересів. Підозрюваний, обвинувачений вправі, а не зобов'язаний давати показання. Законом не передбачено його відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань.
При повноному чи частковому запереченні вини - обвинувачений надає показання, в яких він не визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та повідомляє суду про обставини, що встановлюють його невинуватість, спростовують докази, на яких ґрунтується підозра.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у справі № 523/2195/16-к 15 травня 2018 р. зазначив, що особа є вільною у своєму виборі щодо способу захисту.
Відповідно до ст. 20 КПК, що розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає в його можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватися правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК.
При оцінці показань обвинуваченого ОСОБА_14 суд враховував його особисту заінтересованість у результатах досудового розслідування та судового розгляду, що може впливати на їх достовірність.
Суд вважає, що дані ОСОБА_14 такі покази свідчать про його намагання уникнути кримінальної відповідальності і спробою пом'якшити покарання за вчинене.
Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину ОСОБА_6 у пред'явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Суд не визнає пом'якшуючими обставинами каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину виходячи з наступного:
щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди. Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Як встановлено судом ОСОБА_14 на протязі досудового розслідування та розгляду кримінального провадження в суді вибачення у потерпілого не просив, ніякої допомоги не надавав, в судовому засіданні вину не визнавав, а навпаки стверджував той факт, що тілесне ушкодження у потерпілого настала не з його вини. Каяття після дослідження всіх доказів суд розцінює як формальне під тиском беззаперечних доказів.
Також не вбачається в діях ОСОБА_14 і активного сприяння розкриттю злочину, під яким розуміються дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з'ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину. В матеріалах справи відсутні будь які відомості про те, що обвинувачений надавав органам досудового розслідування і суду допомоги у з'ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі, навпаки, при проведенні слідчого експеременту за його участі намагався створити штучні докази його невинуватості.
Крім того в матеріалах справи відсутні, та під час розгляду справи в суді ОСОБА_14 та його захисником не надано жодних доказів які вказували б на його щирість та намагання ним відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення є тяжким, від якого наступили тяжкі наслідки, особу обвинуваченого, який характеризується по місцю проживання задовільно, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, обставини кримінального провадження, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме не визнання вини, намагання уникнути кримінальної відповідальності, за що судом неодноразово застосовувався привід до нього, знаходився в розшуку по даному кримінальному провадженню, думку потерпілого, який наполягає на суворому покаранні обвинуваченого та призначає покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається, а тому суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення на два дні позбавлення волі з 03.01.2023 до набрання вироком законної сили.
Вирішуючи питання по заявленому потерпілим цивільному позову суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Що стосується заявлених потерпілим позовних вимог в частині заподіяння йому моральної шкоди то суд задовольняє їв в повному обсяхі..
Однак суд бере до уваги те, що згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Вона відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд вважає що дії обвинуваченого, які були направлені на спричинення тілесних ушкоджень заподіяли потерпілому по справі душевних страждань.
Враховуючи обставини справи, характер та обсяг завданої шкоди, вимушені зміни у житті потерпілого, який докладає додаткових зусиль для захисту своїх прав і відновлення звичайного способу життя, а також вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн. відповідає характеру та обсягу страждань позивача, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача та не порушує засад розумності, виваженості та справедливості.
Керуючись ст.ст. 367, 368 Кримінального Процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і обрати йому покарання за цим законом 5 (п'ять) років позбавлення волі .
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_6 продовжити тримання під вартою строком на 60 діб до 24.04.2023 включно, або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. 2015 року) зарахувати засудженому ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення на два дні позбавлення волі з 03.01.2023 до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов потерпілого задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. та в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7797 грн. 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 судові витрати за сплату судового збору в сумі 640 грн.
Речові докази: ніж, куртку, джинсові штани - знищити.
Даний вирок може бути оскаржений, до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: