Справа № 296/8640/22
2/296/776/23
"17" лютого 2023 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Драча Ю.І.
за участю секретаря судового засідання Алексеєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача.
В обґрунтування позову зазначила, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду та є батьками двох доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначила, що з січня місяця 2019 року вона проживає окремо від відповідача, діти проживають з нею. Відповідач участі у вихованні дітей та їх утриманні не приймає, у зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.12.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити з підстав викладених у позові.
У судові засідання призначені на 11.01.2023, 17.02.2023 відповідач не з'явився.
Повістки, направленні за зареєстрованою адресою проживання відповідача повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутні за вказаною адресою».
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15.07.2020 року (а.с. 7-8).
Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 9,10).
Відповідно до копій довідок про реєстрацію місця проживання від 08.04.2021 року діти проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11, 12).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст. 157 цього Кодексу.
Згідно зі ст.ст.141,180 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Як слідує з положень ст.181 СК України, аліменти на утримання дитини стягуються на користь того з батьків, з ким проживає дитина.
Слід також зауважити, що відповідно до ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ч.2 ст.18 СК України суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способом захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є припинення правовідношення, до якого належить також припинення права на аліменти.
Згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як слідує з положень ч.2, ч.3 ст.180, ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову, при цьому частка заробітку (доходу) або сума, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Отже, з урахуванням викладеного та того, що діти проживають з позивачем, відповідач є здоровою та працездатною людиною, та зобов'язана утримувати своїх дітей, інших аліментних зобов'язань не має (доказів протилежного суду надано не було, судом не встановлено), а тому може сплачувати аліменти на користь позивача на утримання їх спільних дітей. Тому з урахуванням положень ст.182 СК України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання даної заяви до суду до досягнення дітьми повноліття.
Згідно ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Оскільки позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів звільнений, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.12.2022 і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя Ю. І. Драч