22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 569/730/22
провадження № 51-3572 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180000000099, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краєв Острозького району Рівненської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2022 року у кримінальному провадженні №12020180000000099 затверджено угоду від 13 січня 2022 року про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участю захисника ОСОБА_9 .
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367КК України,та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2022 року щодо нього.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при ухваленні вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості, були допущені порушення, передбачені частинами
4, 6, 7 ст. 474 КПК України, а тому у суду апеляційної інстанції не було законних підстав для прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки вирок на підставі угоди про визнання винуватості, оскаржувався з передбачених процесуальним законом підстав.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданнізахисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені у скарзі доводи, касаційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема,істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічні положення містяться в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Разом з тим, ч. 2 ст. 24 КПК України гарантовано право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зі змісту ухвали апеляційного суду убачається, що апеляційний суд на підставі положень ч. 4 ст. 399 КПК України ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на вирок на підставі угоди про визнання винуватості. При цьому в обгрунтування зазначив, що апеляційна скарга не містить передбачених процесуальним законом підстав, встановлених п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, для оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості.
Також, як слідує з оскаржуваної ухвали, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд спростував доводи ОСОБА_7 , наведені у його скарзі, щодо порушення судом вимог ст. 474 КПК України при ухваленні вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості.
Частиною 4 статті 399 КПК України встановлено право судді-доповідача відмовити у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України передбачено, що перед затвердженням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати у обвинуваченого чи цілком він розуміє обсяг своїх прав в межах такого судового провадження; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч. 4); зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді (ч. 6); перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону (ч. 7).
Як слідує з апеляційної скарги обвинуваченого, оскаржуючи в апеляційному порядку вирок на підставі угоди про визнання винуватості, серед іншого, він також посилався на порушення судом першої інстанції приписів частин 4, 6 та 7 ст. 474 КПК України, що згідно з положеннями п. 1 ч. 4 ст. 394 вказаного Кодексу є підставами для апеляційного оскарження стороною захисту судового рішення, постановленого на підставі угоди про визнання винуватості.
Натомість, суддя-доповідач апеляційного суду, у порушення вказаних вимог процесуального закону, на стадії вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за апеляційною скаргою, дослідивши матеріали кримінального провадження, фактично перевірив обґрунтованість наведених доводів обвинуваченого та зробив висновок щодо законності оскаржуваного вироку, що підлягає перевірці в ході проведення апеляційного розгляду.
Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на вирок Рівненського міського суду Рівненської областівід 16 лютого 2022 року щодо нього, постановлений на підставі угоди про визнання винуватості, апеляційний суд порушив вимоги кримінального процесуального закону щодо права обвинуваченого на апеляційне оскарження судового рішення, що є істотним порушенням, та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України - підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно урахувати викладене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180000000099, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3