27 лютого 2023 року
м. Київ
провадження № 51-493ск23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 ,
встановив:
24 січня 2023 року від ОСОБА_4 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга. При цьому, як було видно з матеріалів провадження за касаційною скаргою, заявник не погоджувався з рішеннями, постановленими щодо нього,
та порушував питання про їх перегляд у касаційному порядку.
Разом з тим, доводи та мотиви поданої ОСОБА_4 касаційної скарги всупереч вимог чинного законодавства було викладено іноземною мовою (зокрема, як вбачалося з її змісту).
Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 427 КПК України
та надано строк для усунення недоліків - 15 днів з дня отримання копії ухвали.
У вищезгаданому рішенні суду касаційної інстанції було вказано про те, що касаційна скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову. Також звернуто увагу ОСОБА_4 на те, що викладення скарги іноземною мовою є перешкодою у виконанні касаційним судом своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
До того ж у цій ухвалі було зазначено, що відповідно до положень ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються судове рішення,
що оскаржується, обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того,
у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, вимоги особи, яка подає скаргу, до суду касаційної інстанції, та її думка з приводу участі
у касаційному розгляді. Крім того, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються.
У межах наданого строку ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою, що викладена українською мовою, однак вищевказані недоліки, зазначені
у попередній ухвалі Верховного Суду, не усунув.
Зокрема, ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі знову чітко не зазначає,
які саме судові рішення він оскаржує. Вказане перешкоджає суду касаційної інстанції визначитись з предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім цього, ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі не наводить конкретних порушень закону, допущених судами при постановленні оскаржених судових рішень, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу є підставами для їх скасування чи зміни.
Окрім вказаного, вимоги ОСОБА_4 до суду касаційної інстанції є нечіткими
та не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
До того ж всупереч вимог ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги, як і минулого разу, взагалі не додано копій оскаржених судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа
не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
З огляду на те, що ОСОБА_4 не були виконані вимоги попередньої ухвали,
його касаційна скарга підлягає поверненню.
Згідно з ч. 4 ст. 429 КПК України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому
КПК України, у межах строку на касаційне оскарження.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Повернути ОСОБА_4 його касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3