Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 373/391/21 (провадження № 61-2141 св 22)
02 листопада 2022 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» та підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України про захист порушених трудових прав та скасування розпорядження про відсторонення від роботи і постановою від 02 листопада 2022 року задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року та залишив в силі ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2021 року.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив: визнати невідповідним вимогам чинного законодавства та скасувати пункт 2 розпорядження № 45-К від 30 грудня 2020 року Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» про відсторонення його від роботи на посаді генерального директора підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» Агропромислового комплексу України (далі - ПОГ «НСБ «Переяславль») з 30 грудня 2020 року; визнати невідповідним вимогам чинного законодавства та скасувати пункт 2 наказу № 01/12 від 30 грудня 2020 року ПОГ «НСБ «Переяславль» про відсторонення його від роботи на посаді генерального директора ПОГ «НСБ «Переяславль» з 30 грудня 2020 року; зобов'язати відповідачів допустити його до виконання обов'язків генерального директора ПОГ «НСБ «Переяславль» з поверненням всіх порушених при звільненні організаційно-розпорядчих функцій та обов'язків керівника підприємства, які він мав до незаконного звільнення; стягнути із ПОГ «НСБ «Переяславль» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 грудня 2020 року; допустити негайне виконання зазначеного рішення.
2. Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2021 року провадження у справі закрите, оскільки спір у цій справі підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
3. Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2021 рокута направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. У лютому 2022 року ПОГ «НСБ «Переяславль» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
6. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
7. Згідно із частиною другою статті 382 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
8. Оскільки відповідно до основних засад судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення здійснюється у визначених законом випадках, виключно Законом, зокрема ЦПК України, встановлені випадки зазначеного оскарження.
9. Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
10. Отже, касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, постановлені за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України.
11. Пунктом 15 частини першої статті 353 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
12. Крім цього частинами другою та третьою статті 258 ЦПК України встановлено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
13. Таким чином, враховуючи приписи частини першої статті 389 та частин другої і третьої статті 258 ЦПК України та беручи до уваги те, що ПОГ «НСБ «Переяславль» у своїй касаційній скарзі оскаржує не ухвалу суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, а саме постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за результатами перегляду такої ухвали, а також те, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справіскасована апеляційним судом слід констатувати, що ЦПК України не передбачає можливості оскарження постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, прийнятої за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, якою така ухвала скасована.
14. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
15. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
16. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
17. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
18. Вважаю, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкриваючи касаційне провадження у справі помилково дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає касаційному оскарженню.
19. Надмірний судовий контроль суду касаційної інстанції за процесуальними питаннями, які не перешкоджають подальшому провадженню по справі і не впливають на перегляд справи по суті, не відповідає завданням Верховного Суду, спричиняє необґрунтоване затягування строків розгляду справи і створює зайвий тягар на судову систему в цілому.
Отже, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, вважаю що касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПОГ «НСБ «Переяславль», як помилково відкритого, а не розгляд справи по суті.
На моє переконання, касаційний перегляд Верховним Судом судових рішень, які набрали законної сили і касаційному оскарженню не підлягають, не відповідає завданню Верховного Суду і може йти всупереч з принципом правової визначеності.
Суддя В. В. Пророк