Ухвала
23 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 595/180/22
провадження № 61-1363ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Бучацький районний суд Тернопільської області рішенням від 17 червня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Тернопільський апеляційний суд постановою від 24 жовтня 2022 року, з урахуванням ухвали від 03 листопада 2022 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 червня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Сплачений ОСОБА_2 судовий збір за розгляд цієї справи у розмірі 24 695,80 грн компенсував їй за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23 січня 2023 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року (повний текст якої складено 03 листопада 2022 року), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, однак не навів жодних підстав пропуску цього строку.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази; надати до суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу (и) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судового рішення, обґрунтувати неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; уточнити прохальну частину касаційної скарги, в якій чітко зазначити, яке саме судове рішення ним оскаржується з датою його постановлення; надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
12 лютого 2023 року на виконання вимог ухвали ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку уточнену редакцію касаційної скарги, в якій заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року з посиланням на те, що він пропустив строк на оскарження через своє захворювання з приводу гострої серцево-легеневої недостатності, оскільки він є інвалідом ІІ групи.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними з таких підстав.
05 грудня 2022 року ОСОБА_1 вперше подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року (повний текст якої складено 03 листопада 2022 року), тобто (з урахуванням вихідних днів) у строк передбачений статтею 390 ЦПК України на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2022 року справу № 595/180/22 призначено судді-доповідачеві: Олійник А. С., судді, які входять до складу колегії: Усик Г. І., Яремко В. В.
Суддею Олійник А. С. заявлено про самовідвід у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року заяву про самовідвід судді Олійник А. С. задоволено. Відведено суддю Олійник А. С. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у цій справі. Касаційну скаргу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2022 року справу № 595/180/22 призначено судді-доповідачеві: Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Усик Г. І., Яремко В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернути заявнику у зв'язку з тим, що подана заявником касаційна скарга не містить належного викладу підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи наведене, посилання ОСОБА_1 в уточненій касаційній скарзі на те, що він пропустив строк на касаційне оскарження через захворювання з приводу гострої серцево-легеневої недостатності не є поважною причиною пропуску цього строку, оскільки заявником не надано жодних відповідних доказів. Інших підстав поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення заявник не наводить.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, - надати строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести обґрунтовані підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Також, в уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 повторно як на підставу касаційного оскарження судового рішення посилається на: пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 листопада 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»; пункти 3 та 4 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).
Верховний Суд в ухвалі від 31 січня 2023 року роз'яснив ОСОБА_1 , що посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновку, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 листопада 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не заслуговують на увагу, оскільки висновок, на який посилається скаржник, не є висновком Верховного Суду у розумінні статті 263 ЦПК України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Тому посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Отже, з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (и) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судового рішення, обґрунтувати неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 127, 390, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев