Ухвала
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 554/7161/19
провадження № 61-12119ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 20 липня 2021 року
та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Перша Полтавська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду
з касаційною скаргою на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 20 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2022 року у вищевказаній справі.
Верховний Суд своєю ухвалою від 12 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці: надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірених копіях; зазначити постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
У лютому 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 12 грудня
2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла нова редакція касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави
(рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року
у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень мотивоване тим, що строк на касаційне оскарження пропущений
у зв'язку із дією обставин непереборної сили, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.
ОСОБА_1 зазначала, що на час введення в Україні воєнного стану
у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України
(24 лютого 2022 року) вона перебувала за межами України, на даний час проживає за тимчасовим місцем передування у місті Фрайбург Швейцарської Конфедерації та до України не поверталась у зв'язку з воєнними діями на території держави.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу за її відсутності, хоча неодноразово до суду подавалось клопотання про відкладення розгляду справи. Повний текст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду нею не отримано у зв'язку з воєнними діями на території України та перебування заявниці за межами держави.
Зазначені заявницею обставини безумовно не свідчать про поважність пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введення воєнного стану може бути підставою для поновлення особі строку касаційного оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати касаційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання в зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо).
Однак, заявницею не надано до суду касаційної інстанції жодних належних та допустимих доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, які б об'єктивно перешкоджали їй звернутися до суду з касаційною скаргою, у передбачений ЦПК України процесуальний строк, зокрема, які зумовлені обмеженнями у зв'язку з воєнними діями на території України.
Доводи ОСОБА_1 стосовно перебування її поза межами України та тимчасове проживання у місті Фрайбург Швейцарської Конфедерації Верховний Суд не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не підтверджені належними доказами (докази перебування ОСОБА_1 поза межами України відсутні в додатку до клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, про що канцелярією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду складений акт від 14 лютого
2023 року № 174) та можуть свідчити про штучне продовження строку на касаційне оскарження судового рішення, пропущеного на доволі значний строк.
Крім цього, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявниці копії оскаржуваного судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, як і доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, до касаційної скарги також не додано.
Обов'язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи, а отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції як копії оскаржуваного рішення так і наявності доказів належного повідомлення або неповідомлення заявника
про апеляційний розгляд справи, оскільки за правилами частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
У зв'язку з наведеним вище, заявниці слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Слід звернути увагу заявниці на те, що вона не позбавлена права на подання документів до суду в електронній формі, яка повинна бути засвідчена електронним цифровим підписом (ЕЦП).
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Щодо форми та змісту нової редакції касаційної скарги
Нова редакція касаційної скарги містить посилання, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, на пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Нова редакція касаційної скарги не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, вказуючи пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження судових рішень, заявниця повинна зазначити формулювання застосованого судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявниця, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. Разом з тим, суд звертає увагу заявниці, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Крім того, у порушення вимог пунктів 1, 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до нової редакції касаційної скарги заявниця не додала копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, про що складений відповідний акт канцелярією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2023 року № 174,
а також документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Отже, ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 1 536,80 грн за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху
з наданням заявниці строку для усунення недоліків, а саме: 1) надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати причини пропуску та надати належні докази (документи) на підтвердження поважності причини пропуску цього строку; 2) зазначити постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; 3) додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи;
4) додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону.
Суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та повідомити про це заявницю.
Керуючись статею 127 ЦПК України, -
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 20 липня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2022 року неповажними.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська