Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 2-601/11
провадження № 61-19209св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,
заінтересовані особи: Акціонерний банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван», ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Любич-Кременчук», Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року у складі судді Коренюк А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 30 червня
2021 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Андрієнко А. М., Шахової О. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Акціонерний банк «Київська Русь» (далі - АБ «Київська Русь»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» (далі - ТОВ «Стар Інвестмент Ван»), ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Любич-Кременчук» (далі - ДП «Любич-Кременчук»), Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві.
Заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від
14 квітня 2011 року позов АБ «Київська Русь» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» 1 633 078,42 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та судові витрати у сумі 1 730,00 грн.
20 червня 2011 року Дарницьким районним судом міста Києва видано виконавчий лист по справі № 2-601/11.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року у справі № 753/1662/17 витребувано виконавчий лист № 2-601/11 виданий
24 квітня 2013 року з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві.
27 грудня 2019 року між ТОВ «Стар Інвестмент Ван» (попередня назва
ТОВ «ЕЙПІЕС Україна») та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого, останнє набуло право вимоги за кредитним договором № 4705-47.2-03 від 29 березня 2006 року, укладеним між АБ «Київська Русь», правонаступником якого є ТОВ «Стар Інвестмент Ван» та ДП «Любич-Кременчук».
27 грудня 2019 року між ТОВ «Стар Інвестмент Ван'та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером № 2353, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право вимоги іпотекодержателя за договором іпотеки
від 13 квітня 2006 року, укладеного між АБ «Київська Русь», правонаступником є ТОВ «Стар Інвестмент Ван» та ОСОБА_1 .
Таким чином, до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшли всі права щодо грошової вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки.
На час звернення з даною заявою, рішення суду, яке набрало законної сили відносно боржника не виконано.
ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» просило замінити первісного стягувача -
ТОВ «Стар Інвестменд Ван» (попередня назва ТОВ «ЕЦПІЕС Україна») у справі про стягнення заборгованості у розмірі 1 633 078,42 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру загальною площею
73,70 кв.м, житловою - 48,20 кв.м, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 та судовий збір. Звернення стягнення провести шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки 500 001,00 грн - на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року заяву задоволено.
Замінено сторону (стягувача) виконавчого провадження по виконанню рішення Апеляційного суду міста Києва 14 квітня 2011 року, яке набуло чинності, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки,з ТОВ «Стар Інвестменд Ван», яке є правонаступником АБ «Київська Русь», на ТОВ «Довіра та Гарантія».
Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, договору відступлення права вимоги від 27 грудня 2019 року, укладеного між ТОВ «Стар Інвестмент Ван» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
26 листопада 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, досліджуючи матеріали заяви та цивільної справи не з?ясували всебічно та повно фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та і не могли їх з?ясувати, оскільки неможливо об?єктивно оцінити достовірність доказів, які мають істотне значення для її розгляду і вирішенню по суті, без дослідження їх оригіналів або завірених належним чином копій.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дарницького районного суду міста Києва.
17 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог АБ «Київська Русь» до ОСОБА_1 відмовлено (т. 1, а. с. 173-174).
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 29 листопада 2012 року про виправлення описки, апеляційну скаргу Гречіна В. О., який діє в інтересах АБ «Київська Русь» задоволено.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 лютого 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову АБ «Київська Русь».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» 1 633 078,42 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: трьохкімнатну квартиру
АДРЕСА_1 , житловою площею 48,20 кв.м, загальною площею 73,70 кв.м. Вирішено звернення стягнення провести шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки в сумі 500 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» судові витрати в сумі 1 730,00 грн (т. 1, а. с. 195-197, 240-241).
24 квітня 2013 року на виконання вищевказаного рішення суду Дарницьким районним судом міста Києва було видано виконавчий лист (т. 2, а. с. 4, 28).
03 вересня 2014 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 37884309 з виконання виконавчого листа
№ 2-601/11 виданого 24 квітня 2013 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» 1 633 078,42 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (т. 2, а. с. 29).
25 лютого 2015 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві прийнято до виконання виконавче провадження № 37884309 з примусового виконання виконавчого листа
№ 2-601/11 виданого 24 квітня 2013 року (т. 2, а. с. 30).
27 грудня 2019 року між ТОВ «Стар Інвестмент Ван» (попередня назва
ТОВ «ЕЙПІЕС Україна») та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги згідно якого, до останнього перейшло право вимоги, зокрема, до боржників, майнових та фінансових поручителів, їх спадкоємців, страховиків чи будь-яких інших зобов'язаних осіб виключно у сумах та за договорами, вказаних у додатку № 1 до цього договору
(т. 2, а. с. 145).
Згідно додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2019 року, ТОВ «Стар Інвестмент Ван» відступило ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», зокрема, за договором поруки укладеного 29 березня 2006 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_1 та договором іпотеки від
13 квітня 2006 року укладеного між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 145-147).
27 грудня 2019 року між ТОВ «Стар Інвестмент Ван» (попередня назва
ТОВ «ЕЙПІЕС Україна») та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки за яким, до останнього перейшли право вимоги за іпотечними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (т. 2, а. с. 144).
Із додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 27 грудня 2019 року вбачається, що до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги за договором іпотеки від 13 квітня
2006 року укладеного між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_1
(т. 2, а. с. 145).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження
№ 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).
У справі, яка переглядається ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» просило суд замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ТОВ «Стар Інвестменд Ван» (попередня назва ТОВ «ЕЦПІЕС Україна») на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» з примусового виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року у справі
№ 2-601/11.
Разом з тим, зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження, суди мають встановити чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки поза межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження
№ 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».
Однак, апеляційний суд, не з'ясував чи не настали наслідки завершення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання). Зокрема суд має урахувати, що у випадку закінчення виконавчого провадження, заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, має поставити питання про відновлення виконавчого провадження. Якщо ж виконавче провадження не закінчено, а виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строку звернення виконавчого документа до виконання. Якщо такий строк пропущено, то разом із питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Від з'ясування зазначених обставин залежить правильне вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні.
Суд касаційної інстанції в силу положень статті 400 ЦПК України не має повноважень встановлювати обставини справи або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, вирішувати питання про достовірність доказів та надавати їм оцінку.
Ураховуючи, що переглядаючи справу в межах повноважень визначених статтею 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: І. О. Дундар
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун