Справа № 947/6803/23
Провадження № 1-кс/947/2464/23
27.02.2023 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023163480000121 від 24.02.2023 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області, міста Олександрія, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
В провадження Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку обігу психотропних речовин, а саме у порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, придбав з метою збуту наркозалежним особам кристалічну речовину жовтого кольору.
Дану речовину ОСОБА_4 зберігав при собі у полімерному пакеті до моменту її вилучення із незаконного обігу співробітниками поліції в ході проведення огляду місця події, який відбувся 24.02.2023 року, близько 20 годині 02 хвилини, за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 18-А, на території ГБК «Південний». Згідно проведеного в ході зазначеного огляду місця події експрес тесту «IDT 9000-General Screening Drugs», вилучена кристалічна речовина жовтого кольору містить психотропні речовини та особливо небезпечні психотропні речовини, а саме: героїн, метамфетамин, амфетамін, екстазі/MDMA, метадон, кетамин, фенілциклидин, пара-метоксиамфетамін, диметилтриптамин, МДПВ, мефедрон, РММА, mCPP, MDPBP, метіопорпамін, буфедрон, катинон, меткатінон, метілон.
Крім того, 24.02.2023 року, близько 20 години 33 хвилини, в ході проведення обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 ГБК «Південний», за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 18-А, що перебуває у користуванні ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено два пакети типу «zip-lock» з кристалічною речовино жовтого кольору, один пакет типу «zip-lock» з кристалічною речовиною чорного кольору, електронні ваги, та 830 нових пакетів типу «zip-lock». Виявленні речі ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав за вказаним місцем з метою подальшого збуту, шляхом «закладок» на території міста Одеси.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України-незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини.
24.02.2023 о 23 годині 40 хвилин гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано згідно ст.208 КПК України.
25.02.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Підозра ОСОБА_4 , у вчиненні вказаного злочину обґрунтовано наступними доказами:протоколом огляду місця події від 24.02.2023, за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18-А, на території ГБК «Південний»; протоколом огляду місця події від 24.02.2023, за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18-А, ГБК «Південний», гаражне приміщення № НОМЕР_1 ; протоколом обшуку від 24.02.2023 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом затримання гр. ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України від 24.02.2023; допитами свідків від ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 25.02.2023; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий просить враховувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання, зазначали про визнання вини, співробітництво із правоохоронними органами, просили застовувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).
Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув'язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов'язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 24.02.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
25.02.2023 року року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 24.02.2023, за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 18-А, на території ГБК «Південний»; протоколом огляду місця події від 24.02.2023, за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 18-А, ГБК «Південний», гаражне приміщення № НОМЕР_1 ; протоколом обшуку від 24.02.2023 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом затримання гр. ОСОБА_4 у порядку ст.208 КПК України від 24.02.2023; допитами свідків від ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 25.02.2023; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його суспільно-небезпечний характер, а саме: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що на теперішній час є вкрай негативним явищем у суспільстві, особу підозрюваного, який неодружений, офіційно не працевлаштований та іншого джерела прибутку не має, що надає йому можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, що доводить існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Що стосується ризику незаконного впливу на свідків передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний може незаконного впливати на свідків з метою зміни ними свідчень у ході судового розгляду кримінального провадження у подальшому, впливати на свідків, яких ще не допитано для дачі ними неправдивих свідчень, оскільки одна зі свідків є співмешканкою підозрюваного - ОСОБА_7 , а тому слідчий суддя приходить до переконання про доведеність в судовому засіданні існування вказаного ризику.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, а саме повідомити невстановленій особі інформацію про стан досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання про доведеність в судовому засіданні наявності ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Що стосується наявності ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, то він обгрунтовується відсутністю легальних джерел доходів та міцних соцільних зв'язків
Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, кваліфікуючі ознаки інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, а також встановлені в судовому засіданні ризики у вигляді: можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків в рамках даного кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023163480000121 від 24.02.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24.04.2023 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 24.04.2023 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: з'являтися до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими учасниками та свідками у вказаному кримінальному провадженні; не покидати територію міста Одеси, здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1