Справа № 947/14601/22
Провадження № 1-кс/947/2148/23
21.02.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №120211600000001471 від 29.12.2021 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка, Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора ТОВ «Бессарабіястрой», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, -
1. Короткий виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та змісту поданого стороною обвинувачення клопотання.
Досудовим розслідування встановлено, що 21.07.2021 Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області оголошено публічну закупівлю робіт з реконструкції Бородінського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад» Тарутинської районної ради Одеської області (ідентифікатор UA-2021-07-21-010210-b), за результатами оцінки тендерних пропозицій за вказаними закупівлями переможцем відкритих торгів визнано ТОВ «Бессарабіястрой».
Так, 09.09.2021 між Бородінською селищною радою в особі голови ОСОБА_9 (Замовник) та ТОВ «Бессарабіястрой» в особі директора ОСОБА_4 (Підрядник) укладено договір підряду № 36 предметом якого є: «Реконструкція Бородінського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ПІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Тарутинської районної ради Одеської області» (код ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи») (ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013) за адресою: Одеська область, Болградський район, смт. Бородіно, вул. Миру, будинок 134.
Також, з метою забезпечення здійснення контролю за відповідністю обсягів виконаних робіт проектно-кошторисній документації на вказаному об'єкті будівництва Бородінською селищною радою Болградського району в особі голови - ОСОБА_9 (Замовник) та ФОП ОСОБА_10 (Виконавець), який є інженером технічного нагляду (сертифікат № 001586 від 15.03.2013 зареєстрований в реєстрі атестованих осіб 13.03.2013 за № 1585), 24.09.2021 та 26.10.2021 укладені договори № 37 та № 56 відповідно про здійснення технічного нагляду та предметом яких є здійснення останнім технічного нагляду за об'єктом: «Реконструкція Бородінського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Тарутинської районної ради Одеської області (далі - Об'єкт).
За вказаними Договорами встанволені відповідні права та обовязки Виконавця, крім того, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цими Договорами Сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.
З огляду на викладене, ОСОБА_10 тимчасово здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції за спеціальним повноваженням, покладених на нього органом місцевого самоврядування - Бородінською селищною радою та відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.
Так, під час виконання умов договору підряду № 36 від 09.09.2021 у директора ТОВ «Бессарабіястрой» ОСОБА_4 не пізніше жовтня 2021 року, у невстановлений органом досудового розслідування точний час та в невстановленому місці, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне обернення на користь ТОВ «Бессарабіястрой» чужого майна, а саме частини бюджетних коштів, передбачених для оплати робіт за вказаним договором підряду, шляхом складання первинних облікових документів - актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) із внесенням до них завідомо неправдивих відомостей щодо обсягів та вартості виконаних будівельних робіт і подальшого подання зазначених завідомо неправдивих офіційних документів до органів Державної казначейської служби України з метою безпідставного перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Бессарабіястрой» грошових коштів, які були у розпорядженні Бородінської селищної ради, в якості оплати за будівельні роботи, які фактично товариством не виконувались.
У той же час, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в головою Бородінської селищної ради від імені Замовника, а також їх подання до органів Державної казначейської служби України буде здійснюватися лише після їх перевірки ОСОБА_10 , як уповноваженою службовою особою Замовника, вирішив залучили останнього як пособника для можливості реалізації своїх злочинних намірів.
Так, приблизно на початку жовтня 2021 року ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на протиправне ТОВ «Бессарабіястрой» бюджетними коштами, знаходячись у невстановленому органом досудового розслідування місці звернувся до ОСОБА_10 з пропозицією прийняти участь у вчиненні злочину, пов'язаного із незаконним заволодінням бюджетними коштами шляхом підписання актів виконаних будівельних робіт без їх фактичного проведення, ОСОБА_10 на вказану пропозицію погодився та надав згоду на свою участь у сприянні останньому у незаконному оберненні бюджетних коштів на користь ТОВ «Бессарабіястрой» шляхом зловживання ним, як особою яку тимчасово органом місцевого самоврядування наділено спеціальними повноваженнями, своїм службовим становищем та підписання актів виконаних будівельних робіт без їх належного проведення, тим самим вступив у попередню змову з ОСОБА_4 .
Фактичні обставини ймовірних неправомірних дій з боку, зокрема, ОСОБА_4 , які становлять об'єктивну сторону інкримінованих йому дій в повній мірі викладені у поданому стороною обвинувачення клопотанні.
Як наслідок, сторона обвинувачення зазначає, що внаслідок інкримінованих,зокрема ОСОБА_4 дій, Бородінській селищній раді завдано майнову шкоду на загальну суму 3 513 738, 82 грн, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром.
17.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
-ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що підтримує клопотання в повному обсязі, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 3 513 356 грн. При цьому просить слідчого суддю врахувати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду умисних злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України та примітки до ст. 45 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не може бути здійснено. Вказані обставини вказують, що в разі визнання підозрюваного винним, існує ризик, що останній може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Щодо ризику можливості знищення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, звертає увагу слідчого судді, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , останній розбив належний йому мобільний телефон, з метою запобігання можливості слідчому ознайомитись з його змістом, оскільки наявні у вказаному мобільному телефоні відомості мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик передбачений п.3 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що наразі в кримінальному провадженні допитано осіб, які приймали безпосереднє відношення до укладання договору підряду, та приймали участь в організації його виконання, показання яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування, підозрюваний для уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на свободі, зможе самостійно або через інших осіб незаконно впливати на допитаних, а також ще не допитаних осіб у цьому провадженні, з метою зміни або відмови від дачі останніми свідчень. Вказаний ризик підтверджується зокрема наявними в матеріалах кримінального провадження відомостями, які підтверджують той факт, що ОСОБА_4 особисто забезпечує прибуття іншого підозрюваного - ОСОБА_10 на допити до слідчого, що в свою чергу вказує на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 попередньо узгоджують один з одним, які саме показання вони надаватимуть слідчому, та у подальшому можуть схилити один одного до зміни раніше наданих ними показань. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що у досудового розслідування наявні докази, які вказують на те, що між ТОВ «Бессарабіястрой» та Бородінською селищною радою укладені й інші договори. Що до розміру застави зазначила, що розмір застави, який сторона обвинувачення просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваної особи в достатній мірі гарантує виконання покладених, у випадку задоволення такого клопотання, процесуальних обов'язків останнім. Шкода, нанесена внаслідок ймовірного вчинення вказаних кримінальних правопорушень підозрюваним обчисляються декількома мільйонами гривень.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою, ґрунтується на припущеннях, домислах, спотворених, необ'єктивних даних з ознаками фальсифікації. Підозра сторони обвинувачення ґрунтується на висновках експертиз - судової будівельно-технічної та судової економічної експертизи. Між тим, за заявою директора ТОВ «БЕСАРАБІЯСТРОЙ», ОСОБА_4 11.01.2023 року виконана судово будівельна експертиза, яка встановила, що фактично виконані роботи на відповідають даним, зазначеним в актах приймання виконаних будівельних робіт, на загальну суму
17 641 040, 77 грн. Вказаний висновок експертизи спростовує ознаки в діях ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Щодо ризиків зазначених стороною обвинувачення, вони недоведені і спростовуються міцними соціальними зв'язками підозрюваного. ОСОБА_4 одружений, має двох дітей, постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризуються, є раніше не судимим, стан його здоров'я незадовільний, на його утримані перебувають батьки які потребують допомоги. Просить відмовити в клопотанні в повному обсязі, та не обирати відносно його підзахисного жодного запобіжного заходу.
В обґрунтування виступу захисник долучив, письмові заперечення, висновок судової будівельної експертизи від 11.01.2023 року, та характеризуючи документи у задоволенні клопотання в повному обсязі.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення поданого клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що підозра пред'явлена її підзахисному є необґрунтованою, сторона обвинувачення навмисно не враховує висновок експертизи від 11.01.2023 року, саме з якого вбачається необґрунтованість підозри. Надані стороною захисту докази, вказують на необґрунтованість підозри за ч.5 ст. 191 КК України. Ризики, на які в своєму клопотанні посилається слідчий нічим не доводяться, є припущенням сторони обвинувачення. ОСОБА_4 затриманий не був, не чинив спроб переховування від органу досудового розслідування, допитувався декілька разів. Самостійно з'являвся на виклики слідчого. Щодо впливу ОСОБА_4 на учасників кримінального провадження, звертає увагу слідчого судді, що всі особи яких допитують несуть особисту кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань. Її підзахисний має стійкі соціальні зв'язки, перебуває в офіційному шлюбі, дружина вагітна, має у власності нерухоме та рухоме майно, має постійне місце проживання.
Захисник долучила письмові заперечення, та характеризуючи документи, просила їх врахувати, та відмовити в повному обсязі в задоволені клопотання.
Прокурор, щодо долученого стороною захисту висновку експертизи, повідомила, що зазначена експертиза була проведена 11.01.2023 року, та вказує на ту обставину, що після втручання правоохоронних органів почалось відбуватися будівництво, і зроблена саме тоді зазначена експертиза. Просить суд не приймати її до уваги, щодо обґрунтованості підозри. На теперішній час слід призначена ще одна будівельна експертиза.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення. Зазначив, що пред'явлена йому підозра є необґрунтованою, оскільки будь-яка шкода в рамках такого кримінального провадження відсутня. Підтримав в повному обсязі своїх захисників.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
17.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
-ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб.
В підтвердження існування в рамках такого кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України сторона обвинувачення посилається на: заяву ГО «Асоціація боротьби з організованою злочинністю «Антимафія» про вчинення кримінального правопорушення від 28.12.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 13.01.2022; заяву ОСОБА_13 про вчинене кримінальне правопорушення від 23.02.2022; протокол огляду предмету від 21.07.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 05.08.2022; протокол огляду від 19.08.2022; висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/116-22/16473-ПЧ від 19.10.2022; висновок судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/116-22/16471-ПЧ від 28.10.2022; протокол огляду від 02.11.2022; договір про виконання робіт №36 від 09.09.2021 із додатками до нього; договір про здійснення технічного нагляду №56 від 26.10.2021 із додатками до нього; висновок судової будівельно - технічної експертизи №11-08/22 від 20.12.2022; висновок судової економічної експертизи №22.12/01 від 05.01.2023; протоколи обшуків від 19.07.2022 та 18.01.2023; висновок судової технічної експертизи документів № №23-376 від 24.01.2023.
Щодо висновку експертизи долученої стороною захисту, слідчий суддя вважає, що вказаний висновок здійснений на підставі обстеження, яке проводилося 05.01.2023 року, між тим відомості за вказаним кримінальним провадженням було внесено 29.12.2021 року. Тобто вказаний висновок вказує, що дійсно після втручання правоохоронних органів, та виявлення злочину, почалося будівництво. У зв'язку з чим, слідчий суддя не враховує вказаний висновок при вирішенні питання обґрунтованості експертизи.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зауважує, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadovv. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagozv. Turkey).
Відтак, з огляду на наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadovv. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagozv. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження,слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
5. Відомості, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як вище було зазначено, на переконання слідчого судді, в рамках даного кримінального провадження існує обґрунтована підозра за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Так, згідно вимог ст. 45 КК України вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, щодо яких на рівні національного законодавства існує низка процесуальних обмежень, як то: (1) заборона застосування ст. 75 КК України, у випадку визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення вироком суду; (2) заборона за аналогічних обставин в застосуванні ст. 69 КК України.
Таким чином, у випадку послідуючого можливого розгляду даного кримінального провадження по суті безпосередньо судом, підозрюваному ОСОБА_4 , у випадку визнання його винним у інкримінованих йому діях, загрожує реальний строк покарання, що з урахуванням тяжкості покарання, яке передбачено зокрема за вчинення особливо тяжкого злочину, на переконання слідчого судді може свідчити про існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Як вбачається з матеріалів клопотання сторони обвинувачення, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , останнім навмисно було розбито належний йому мобільний телефон, що на думку слідчого судді можливо було здійснено з метою запобігання ознайомлення слідчого із відомостями, які зберігались на ньому та ймовірно мали доказове значення в рамках означеного кримінального провадження. Цим самим прямо підтверджуються наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків в рамках даного кримінального провадження, а також іншого підозрюваного ОСОБА_10 .
Щодо впливу на іншого підозрюваного ОСОБА_4 , то існування такого ризику, на переконання слідчого судді, обумовлюється фактичними обставинами даного кримінального провадження, як вони викладені у такому клопотанні. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_10 інкримінується пособництво у можливому вчиненні ним та ОСОБА_4 особливо тяжкого умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Викладене дає підстави слідчому судді вважати, що в цілях уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані підозрюваним дії, останні можуть вживати взаємних заходів щодо впливу один на одного, задля вироблення однієї лінії поведінки, коригування власних показів, тощо.
Що стосується можливого незаконного впливу з боку ОСОБА_4 на свідків, то слідчий суддя враховує, що в тому числі показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на теперішній час обґрунтовується пред'явлена ОСОБА_4 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом так як, суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).
Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.
Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках такого кримінального провадження існує ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_4 на іншого підозрюваного ОСОБА_10 , а також свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_14 в рамках даного кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Щодо ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризик необґрунтованим, так як стороною обвинувачення не надано будь яких доказів вказуючи на той факт, підозрюваний в подальшому може вчинити ще кримінальні правопорушення. Підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
6. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, ОСОБА_4 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду умисних злочинів, один з яких є особливо тяжким. Не зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини які вказують на соціальні зв'язки підозрюваного, постійне місце проживання, родина, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, та приходить до переконання, що на даній стадії кримінального провадження відносно підозрюваного слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки такої особи, в тому числі, не забезпечать досягнення завдань кримінального провадження в цілому, та міри запобіжного заходу, зокрема.
Слідчий суддя зазначає, що інкриміновані за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_4 кримінальні правопорушення в обов'язковому порядку вимагають від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, в результаті яких, інкримінованими йому діями, ймовірно було спричинено шкоди на загальну суму 3 513 738, 82 гривень, а також ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
7. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 відповідного розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтований у рішенні про визначення застави і повинен враховувати майновий стан обвинуваченого.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, враховувати положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням встановленої шкоди діями підозрюваного у розмірі 3 513 738, 27 грн., що є коштами територіальної громади, а саме Бородінської селищної ради на думку слідчого судді можливо вважати виключним випадком.
Згідно п. 3 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
За таких обставин, беручи до уваги ймовірний розмір майнової шкоди, який міг бути спричинений за обставинами даного кримінального провадження (з огляду на інкриміновані підозрюваному дії), а також з огляду на встановленні в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід визначити розмір застави у вигляді 1309 (однієї тисячі трьохсот дев'яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 513 356 гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків. Наведені обставини у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої абзацом 2 п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України.
8. Висновки слідчого судді.
Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №120211600000001471 від 29.12.2021 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 18.03.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 1309 (одна тисяча триста дев'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 513 356 (три мільйони п'ятсот тринадцять тисяч триста п'ятдесят шість) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 18.03.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та учасниками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
ОСОБА_1