Справа № 748/2706/22 Головуючий у 1 інстанції Олещенко В. І.
Провадження № 33/4823/144/23
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
27 лютого 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Демченка О.В.,
захисника - Потапової С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2023 року,
Цією постановою суду ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
працюючого трактористом у ТОВ
“Новий Шлях”, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Судом було встановлено, що 02 грудня 2022 року, о 16 год. 56 хв., ОСОБА_1 на 1 км автодороги Піски-Підгірне Чернігівського району, керував трактором «Беларусь-82.1», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя). Від проходження відповідно до установленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду стосовно нього скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що з відеозапису не видно факту зупинки трактора, його руху, а також те, що саме він керував транспортним засобом. Вважає, що по справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження його вини у вчиненні правопорушення.
В засіданні апеляційного суду захисник підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити з викладених в ній підстав.
ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з'явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 064890 від 02.12.2022 року від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився, також відмовився від ознайомлення та підпису в ньому (а.с. 3).
Також вина ОСОБА_1 підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.12.2022 року (а.с. 7), відеозаписом до протоколу (а.с. 9).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як працівники поліції підійшли до трактора, який стояв на проїздній частині з увімкненим двигуном, за кермом якого перебував ОСОБА_1 . На запитання поліцейського, водій відповів, що їде додому із с. Піски. Поспілкувавшись, поліцейський повідомив водія про те, що він має підстави вважати про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, оскільки від нього відчутний різкий запах алкоголю з ротової порожнини, і пропонував йому пройти огляд на місці за допомогою приладу “Драгер” або у лікаря-нарколога. На запитання чи вживав він алкогольні напої, водій відповів, що випив чарку горілки, від проходження огляду на місці або у лікарні водій категорично відмовився. Водія було відсторонено від керування, попереджено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за фактом відмови від проходження огляду, а також на запитання чи буде водій ознайомлюватись з протоколом та підписувати його, останній відмовився на камеру.
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння…, тому твердження апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Що стосується вказівки апелянта на відеозапис з місця події, який він вважає неналежним доказом по справі, та те, що він не керував транспортним засобом, то такі слід визнати безпідставними, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом і будь-яких запитань чи зауважень із сторони ОСОБА_1 на місці події з цього приводу не надходило. Між тим, в апеляційній скарзі не вказано, які обставини, що істотно можуть вплинути на висновки по суті правопорушення, поліцейським не були зафіксовані під час використання відеофіксації.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, апеляційний суд переконався, що місцевий суд правильно дійшов висновку, про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, керував транспортним засобом з явним и ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився пройти огляд на стан сп'яніння в установленому порядку.
З такими висновками погоджується апеляційний суд та доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з викладених у ній підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Демченко