27.02.2023
Єдиний унікальний № 497/394/23
Провадження № 1-кс/497/182/23
про застосування запобіжного заходу
27.02.23 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Оксамитне Болградського району Одеської області, громадянин України, з середньою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 призваний під час мобілізації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в кримінальному провадженні №12023162270000125 від 25 лютого 2023 року,
27.02.2023 року слідчий Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12023162270000125 від 25 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05:30, 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України № 133/2022, № 355/2022, № 573/2022, № 752/2022 та № 58/2023, які затвердженні Законом у встановленому порядку, строк дії воєнного стану в Україні, неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, положень наказу МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», визначено, що під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.
Незаконне носіння та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
Пунктом 12 вищезазначеної постанови визначено, що незаконним придбанням бойових припасів слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - а в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частині НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 березня 2022 року № 2 старшого солдата ОСОБА_4 , призваного на військову службу під час мобілізації, зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду номера обслуги 3-го відділення, 1-го взводу 2-ї роти 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
На початку жовтня 2022 року, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, знаходячись в районі міста Мирноград Донецької області, у невстановленому слідством місці знайшов та підібрав, чим незаконно придбав гранату РГН «234-128» з запалом УДЗ С-52-84. В подальшому в нього виник злочинний умисел, направлений на носіння та зберігання незаконно придбаних бойових припасів без передбаченого законом дозволу при собі.
В подальшому, у невстановлений слідством час, але не пізніше 14.12.2022 солдат ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину, та вибув у невідомому напрямку, при цьому незаконно придбану гранату РГН «234-128» з запалом УДЗ С-52-84 встановленим порядком не здав, та убув в невідомому напрямку.
Реалізуючи свій прямий умисел, розуміючи, що в нього не має передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами близько 17:00, 25 лютого 2023 року, ОСОБА_4 , будучи в стані наркотичного сп'яніння, пересувався як пасажир в автомобілі марки «Toyota» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням власника авто - ОСОБА_8 по ґрунтовій дорозі, що знаходиться на північно-західній околиці с. Оксамитне Болградського району Одеської області, маючи при собі в кишені куртки бойову гранату РГН «234-128» зі вкрученим запалом УДЗ С-52-84, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються бойовими припасами, а саме ручною гранатою наступальною (РГН), у зібраному вигляді.
25.02.2023 о 17:45 годині в ході поверхневого огляду ОСОБА_4 , на північно-західній околиці с. Оксамитне Болградського району Одеської області, у куртці в якій останній був одягнутий, працівниками поліції виявлено та вилучено гранату РГН «234-128» з запалом УДЗ С-52-84 до неї, яку ОСОБА_4 всупереч передбаченому законом порядку, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті таких своїх дій, без передбаченого законом дозволу придбав, носив та зберігав при собі.
За наявністю достатніх підстав 26 лютого 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Наразі сторона обвинувачення вважає, що є необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на обґрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Прокурор клопотання слідчого підтримав, наполягав на його задоволенні, стверджував, що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним та необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 :
- у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що він фактично проживає на території Болградського району Одеської області, який межує з іноземними державами, а саме Республікою Молдови та Румунії, таким чином, він може спробувати переховуватися за межами території України від органів досудового розслідування та суду.
- у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
- у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що останній за місцем свого проживання місцевими мешканцями характеризуються з негативного боку, неоднократного потрапляв в поле зору поліції, а соціальні зв'язки підозрюваного не дають підстав вважати, що ОСОБА_4 буде належним чином виконувати обов'язок, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
З цих підстав прокурор наполягав на задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину не заперечував та оголошену йому підозру вважав обгрунтованою, однак стверджував, що має намір і надалі служити в ЗСУ, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023162270000125 від 25 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування у вигляді процесуального керівництва здійснюється Білгород-Дністровською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері.
За наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 26 лютого 2023 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Допитаний 26.02.2023 року у якості підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, винним себе не визнав та надав відповідні покази.
Обґрунтованість підозри оголошеної ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом обшуку від 25 лютого 2023 року
-актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
З огляду на положення ст. 177 КПК України, враховуючи мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має пересвідчитися у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа
Відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.
Слідчий суддя вважає, що усі ті докази, що зібрані на даний час органом досудового розслідування є вагомими, які вказують на обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_4 .
Дійсно, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 названого кримінального злочину, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слідчий суддя керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, в тому числі наявність ризиків таких як:
- пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України - саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду;
- пункт 2 частини 1 статті 177 КПК України - є підстави вважати, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вказують на його причетність до скоєння даного кримінального правопорушення. Зумовлено тим, що слідство продовжує встановлювати обставини злочину, інкримінованого ОСОБА_4 , збирає документальне підтвердження місця та часу несення служби, перевіряє на причетність до інших кримінальних правопорушень або продовження ним вже викритого злочину
- пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України - наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають його неправомірні дії, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо. Що зумовлено необхідністю допитів членів його родини та товаришів по службі, на яких ОСОБА_4 має вплив;
- підозрюваний може незаконно впливати на експерта, з метою отримання неправдивого експертного висновку для уникнення кримінальної відповідальності, що зумовлено тим, що ОСОБА_4 з відкритих матеріалів досудового розслідування копії яких додані до цього клопотання, стало відомо данні експертного закладу;
- ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у стані наркотичного сп'яніння, та у вчиненому не розкаявся, що може свідчити про його схильність до вчинення нових кримінальних правопорушень;
- окрім того слід акцентувати уваго на соціально-небезпечної поведінки ОСОБА_4 , який з місць несення служби привіз вибухонебезпечний предмет, що зберігав за місцем свого спільного з родинною до складу якої входять малолітні діти мешкання, та вільно носив її з собою транспортуючі в автівки з одного населеного пункту до іншого;
- наявність іншого кримінального провадження у ВП №3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області №12022052500000277 від 31.10.2022 року за ч.1 ст.263 КК України, а тому в діях ОСОБА_4 вбачається наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки належних висновків для себе не робить, продовжує здійснювати інші кримінальні правопорушення;
- введення військового стану на Україні, під час якого державні органи виконують свої обов'язки не в повному та необхідному обсязі, що також може зашкодити процесуальній поведінці підозрюваного.
Суд враховує особу підозрюваного, наявність соціальних зв'язків, які не стримують його перед вчиненням нових злочинів, вчинив дезертирство з військової частини НОМЕР_1 .
Усі ці ризики свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які є досить очевидними, реальними та такими, що виправдовують обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою при фактичних обставинах викладених у клопотанні, та пред'явленої ОСОБА_4 підозри, з урахуванням наведених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його честь і гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, дозволить досягти мети застосування запобіжних заходів, визначеної статтею 177 КПК України.
Крім того обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно для забезпечення проведення з останнім слідчих дій та позбавлення його можливості вчинення різного роду дій, спрямованих на уникнення покарання за вчинення умисного тяжкого злочину.
Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п.2 ч.5 цієї ж статті щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, перебував на військовій службі до 14.12.2022 року та отримував досить високу заробітну плату, тяжкість кримінального злочину, за яким він підозрюється, відсутність міцних соціальних зв'язків, які б могли стримувати останнього від неправомірних дій, чи забезпечити його належну поведінку, суд вважає за необхідне визначити заставу у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684.00 гривень х 80 = 214 720.00 гривень), що є максимальним, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом усього часу дії запобіжного заходу, вважаю за необхідне покласти наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні №12023162270000125 від 25 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 53 (п'ятдесят три) дні з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали визначити до 18:55 години 25 квітня 2023 року.
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720.00 гривень (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18:55 години 25.04.2023 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор»
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1