Справа№592/1075/23
Провадження №2/592/619/23
27 лютого 2023 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді Катрич О.М.
за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення,
встановив:
Представник позивача вимоги мотивує тим, що позивач працював у відповідача, а 27.01.2022 року був звільнений з роботи. На момент звільнення заборгованість по заробітній платі не виплачена. Середній заробіток по затримці виплати заробітної плати також не виплачено. Тому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 18949,74 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати в сумі 6585 грн. з наступного дня після звільнення по 23.02.2022 (за 19 робочих днів).
Ухвалою суду від 30.01.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в даній цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Представник відповідача, надав заяву, в якій зазначив про наявність заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 , станом на 27.01.2022 року, в сумі 18949,74 грн., на підтвердження чого додав довідку Товариства; також зауважив, надавши додаткові пояснення, що середньоденна заробітна плата позивача складала 345,07 грн., на підтвердження чого додав довідку Товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснюється.
Згідно ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», а 27.01.2022 р. був звільнений, що підтверджується копією трудової книжки.
При звільненні відповідач не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, яка, станом на 27.01.2022 року, становить 18949,74 грн., що підтверджується довідкою Товариства від 21.02.2023 р.
Згідно довідки Товариства, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складав 345,07 грн.
Між сторонами склалися трудові правовідносини, що регулюються КЗпП України.
Відповідно до положень ст. 22, 94, 97 КЗпП України, ст. 1, 21, 24 ЗУ «Про оплату праці», на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу покладений обов'язок виплачувати працівнику заробітну плату.
Згідно із ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Отже, зважаючи на встановлені судовим розглядом обставини справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму невиплаченої заробітної плати (за винятком утриманих ПДФО та Військового збору) в розмірі 18 949,74 грн.
Нормою ст. 117 КЗпП України регламентовано, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 20 постанови №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином, з урахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_1 був звільнений 27.01.2022 року, а остаточний розрахунок з ним проведено не було, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 6 556,33 грн. за період з 28.01.2022 року (наступний день після звільнення) по 23.02.2022 року, що складає 19 робочих днів (враховуючи п'ятиденний робочий тиждень), при середньоденній заробітній платі позивача 345,07 грн.
У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн., оскільки позивача було звільнено від його сплати.
Керуючись ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати (за винятком утриманих ПДФО та військового збору) у розмірі 18 949 грн. 74 коп.
Стягнути із Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.01.2022 року по 23.02.2022 року в розмірі 6 556 грн. 33 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.
Стягнути із Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Катрич