ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.02.2023Справа № 910/10088/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД"
про стягнення 1 420 676,50 грн,
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники:
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (далі - позивач, ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач, ТОВ "КБТЗ") з вимогами про стягнення 1 420 676,50 грн на підставі Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 (особовий рахунок 440192), з яких: 965 117,80 грн заборгованості за поставлену теплову енергію та понесені втрати; 330 200,78 грн інфляційних нарахувань; 69 487,93 грн 3% річних; 55 869,99 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 (особовий рахунок 440192) у частині оплати поставленої теплової енергії та понесених втрат теплової енергії за період з листопада 2018 року по березень 2022 року включно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10088/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.11.2022 о 10:20 год.
11.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2023 о 11:00 год.
15.02.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшли пояснення до поданих відповідачем додаткових пояснень щодо розміру заборгованості.
У судове засідання, призначене на 20.02.2023, учасники справи не з'явилися.
У судовому засіданні 20.02.2023 здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що відповідач заперечує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в частині, зокрема 331 639,04 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 сплатив позивачу 331 639,04 грн. Оскільки відповідачем помилково у "призначенні платежу" було зазначено здійснення цього платежу по іншому Договору №440657 від 01.10.2013, відповідач звернувся до позивача листом № 2226/81 від 26.10.2022 з проханням зарахувати платіж на суму 331 639,04 грн по Договору №440192 замість Договору №440657.
Судом по матеріалам справи встановлено, що згідно платіжного доручення №2264 від 23.09.2022 (а.с. 208 т. 1) відповідач здійснив оплату за спожиту теплову енергію у сумі 331 639,04 грн на рахунок позивача.
Оскільки відповідачем у "призначенні платежу" вказаного платіжного доручення було помилково зазначено про здійснення платежу по іншому Договору №440657 від 01.10.2013, відповідач звернувся до позивача листом № 2226/81 від 26.10.2022 (а.с. 210 т. 1) з проханням зарахувати оплату, здійснену платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 на суму 331 639,04 грн, як оплату, здійснену в рахунок погашення заборгованості відповідача по Договору №440192 від 02.07.2012. При цьому відповідач вказав, що заборгованість ТОВ "КБТЗ" перед ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" за Договором №440657 від 01.10.2013 відсутня, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 31.07.2022, підписаним сторонами за цим договором, тоді як заборгованість ТОВ "КБТЗ" перед ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" у розмірі 331 639,04 грн мала місце саме за Договором №440192 від 02.07.2012, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 31.07.2022, підписаним сторонами за цим договором.
Матеріали справи не містять відповіді позивача на лист відповідача № 2226/81 від 26.10.2022.
Відповідно до пояснень, наданих позивачем 15.02.2023 під час розгляду даної справи, останній зазначив, що платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 відповідач сплатив кошти у розмірі 331 639,04 грн на виконання умов іншого Договору № 440657 від 01.01.2013, а відповідно дані кошти знаходяться на іншому особовому рахунку відповідача, а тому не враховані позивачем при здійсненні розрахунку наявної у відповідача заборгованості по спірному Договору №440192 від 02.07.2012.
Суд звертає увагу, що наданими поясненнями позивач не заперечував факт отримання ним листа відповідача № 2226/81 від 26.10.2022 щодо помилкового зазначення договору при здійсненні платежу згідно платіжного доручення №2264 від 23.09.2022, позивач підтвердив факт отримання ним від відповідача коштів у розмірі 331 639,04 грн згідно платіжного доручення №2264 від 23.09.2022 та знаходження цих коштів на іншому особовому рахунку відповідача, по іншому Договору № 440657 від 01.01.2013. Разом з цим, позивач не вказав на наявність непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем по такому іншому Договору № 440657 від 01.01.2013, а рівно не стверджував про правомірність перебування сплачених відповідачем коштів у розмірі 331 639,04 грн на іншому особовому рахунку відповідача, ніж особовий рахунок по спірному Договору №440192 від 02.07.2012.
Згідно листів НБУ від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141, від 26.09.2005 № 25-113/1506-9580 питання внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" після зарахування коштів на рахунок одержувача необхідно вирішувати в порядку, погодженому між платником і одержувачем коштів.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про обгрунтованість доводів відповідача про сплату ним 331 639,04 грн в рахунок оплати теплової енергії за спірним Договором №440192 від 02.07.2012.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі щодо стягнення частини основного боргу в розмірі 331 639,04 грн підлягає закриттю, з огляду на те, що з листом № 2226/81 від 26.10.2022 про зміну "призначення платежу" за платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 відповідач звернувся до позивача вже після звернення позивача за захистом його порушеного права до суду (яке відбулось 28.09.2022 шляхом направлення позовної заяви до суду засобами поштового зв'язку). Тобто, підстави для зарахування сплачених відповідачем коштів у розмірі 331 639,04 грн за платіжним дорученням №2264 від 23.09.2022 в рахунок погашення заборгованості відповідача саме по спірному Договору №440192 від 02.07.2012 виникли у позивача вже після звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи закриття провадження у справі № 910/10088/22 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 331 639,04 грн, питання про розподіл між сторонами судових витрат буде вирішено судом при прийнятті рішення у даній справі.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі № 910/10088/22 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 331 639,04 грн (триста тридцять одна тисяча шістсот тридцять дев'ять гривень 04 коп.).
Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2023.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана ГУМЕГА