ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.02.2023Справа № 910/6452/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД"
про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСО-ГРУП"
2) ОСОБА_1 ,
3) ОСОБА_2
про стягнення 5 872 003,30 грн,
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів -1, -3: не з'явились;
від відповідача-2: ОСОБА_3
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСО-ГРУП", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 5 872 003,30 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у справі № 910/6452/22 позовні вимоги задоволено повністю.
24.01.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
30.01.2023 до суду від відповідача-3 надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 призначено судове засідання для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/6452/22 на 13.02.2023.
В судове засідання 13.02.2023 з'явився представник відповідача-2 (Мельника І.В.). Представники позивача та відповідачів 1, 3 у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 13.02.2023 представник відповідача-2 заперечував проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
У даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 120 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів (позовна заява містить повідомлення про те, що докази розміру судових витрат будуть подані до суду до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду);
- докази понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (рішення суду ухвалене 18.01.2023, заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат разом з доданими до неї доказами направлена до суду 20.01.2023).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат долучено наступні докази:
- договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20.06.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" та адвокатом Шевченком Іллею Володимировичем (надалі - Договір);
- акт приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2023 до Договору на суму 120 000,00 грн;
- детальний опис послуг, наданих адвокатом у рамках договору про надання правничої допомоги від 20.01.2023;
Крім того, матеріали справи містять ордер серії ВЕ №1030450 від 19.07.2022, яким підтверджуються повноваження адвоката Шевченка І.В. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" у Господарському суді міста Києва.
Так, згідно з умовами п. 1.1. Договору адвокат (виконавець) зобов'язується усіма законними способами здійснювати представництво клієнта (Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД"), захищати його права і законні інтереси, надавати усі види правової допомоги, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому Договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України, - а клієнт зобов'язаний оплатити всі види правової допомоги виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.
Виконавець зобов'язується представляти інтереси клієнта під час супроводу судового процесу в суді першої інстанції за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСО-ГРУП", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором поставки № БТ-ГРАСО/01 від 08.11.2021
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що винагорода виконавця за надання правової допомоги в обсязі, що визначений п. 1.1.1. Договору, становить 120 000,00 грн. Гонорар підлягає сплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку (п. 4.2. Договору).
19.01.2023 між позивачем та адвокатом Шевченком І.В. підписано акт приймання-передачі наданих послуг до Договору, згідно з яким підтверджується надання адвокатом професійної правничої (правової) допомоги з комплексного правового супроводу судового процесу в суді першої інстанції за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСО-ГРУП", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором поставки № БТ-ГРАСО/01 від 08.11.2021 на суму 120 000,00 грн.
Таким чином, умовами Договору, визначеними на підставі вільного волевиявлення сторін згідно із статтями 6, 627 Цивільного кодексу України, зафіксовано розмір гонорару адвоката у сумі 120 000,00 грн, що узгоджується зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019 об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такого ж висновку щодо неможливості суду за власною ініціативою зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Так, матеріали справи містять відзив відповідача-3 на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій ОСОБА_4 заперечує проти задоволення вказаної заяви з підстав недотримання вимог, встановлених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, просить суд, у випадку задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, зменшити розмір таких витрат, оскільки вважає, що заявлена позивачем до стягнення з відповідачів сума витрат на правничу допомогу не є співмірною зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання послуг.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення - на відповідача.
Натомість, у частинах 5-7 вказаної статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 908/846/19.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, оцінюючи характер спірних правовідносин, фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу у суді та витрачений ним час, обґрунтованість поданих адвокатом процесуальних документів, з огляду на заявлене відповідачем-3 клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених позивачем витрат, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення з відповідачів.
Так, суд вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та покладення на відповідачів 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в зв'язку з чим суд розподіляє вказану суму витрат на правову допомогу рівними частинами на кожного з відповідачів.
У решті заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє, що відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАСО-ГРУП» (вул. Клеманська, 3, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код 43066012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" (вул. Маразліївська, 1/20, офіс 233, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 41377803) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" (вул. Маразліївська, 1/20, офіс 233, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 41377803) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРСА ТРЕЙД" (вул. Маразліївська, 1/20, офіс 233, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 41377803) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. В іншій частині заяви відмовити.
6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.02.2023.
Суддя Т. Ю. Трофименко