ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.02.2023Справа № 910/10294/22
За позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг»
про визнання незаконним наказу про звільнення, про поновлення на посаді та
стягнення 9.783,60 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Мелконян Н.Г.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору :
04.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» про
1) визнання незаконним наказу № 21 від 01.09.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» про звільнення ОСОБА_1 про звільнення з посади директора Товариства, на підставі п. 1 ст. 41 КЗПП України, у зв'язку з допущенням одноразового грубого порушення трудових обов'язків від 01.09.2022;
2) поновлення на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» ОСОБА_1 ;
3) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2022 по дату винесення рішення суду про поновлення позивач на посаді.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10294/22 від 11.10.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
25.10.2022 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви в якій позивач просить суд
1) визнати незаконним наказу № 21 від 01.09.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» про звільнення ОСОБА_1 про звільнення з посади директора Товариства, на підставі п. 1 ст. 41 КЗПП України, у зв'язку з допущенням одноразового грубого порушення трудових обов'язків від 01.09.2022;
2) поновити на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» ОСОБА_1 ;
3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2022 по 04.10.2022 у сумі 9.783,60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 відкрито провадження у справі № 910/10294/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/10294/22 від 02.02.2023 позов задоволено повністю та
Визнано незаконним та скасувати наказ № 21 від 01.09.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства, на підставі п. 1 ст. 41 КЗПП України, у зв'язку з допущенням одноразового грубого порушення трудових обов'язків від 01.09.2022.
Поновлено на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2022 по 04.10.2022 в розмірі 9.783,60 грн, 7.443,00 грн 00 витрат по сплаті судового збору.
10.02.2023 від позивача до суду надійшла заява (подана до відправлення до поштового відділення зв'язку 07.02.2023), відповідно до якої позивач просить суд ухвалити додаткове рішення яким стягнути з відповідача 45.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12094/22 від 13.02.2023 судове засідання призначено на 21.02.2023.
Позивач в судове засідання 21.02.2023 не з'явився.
Відповідач в судове засідання 21.02.2023 не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши надані суду докази, суд -
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У поданому до позовної заяви попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу зазначено розмір у сумі 45.000,00 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
27.09.2022 між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Івановою Наталією Сергіївною (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого адвокат прийняв на себе обов'язки представляти права і інтереси Клієнта у судовому спорі між Клієнтом та ТОВ «Акустік Консалтінг».
Підтвердженням того, що Іванова Наталія Сергіївна є адвокатом свідчать свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000127 від 15.04.2018.
Відповідно до п. 4.1 договору гонорар адвоката при виконання робіт за договором вказаний в додатках до цього договору.
27.09.2022 до договору укладено додаток № 1, відповідно до якого сторони узгодили, що гонорар адвоката за виконані роботи за договором у суді першої інстанції складає 45.000,00 грн.
Обсяг робіт погоджений сторонами:
- попередня консультація та формування правової позиції - 1.000,00 грн;
- написання позовної заяви, формування доказів до неї та подання її до суду - 20.000,00 грн;
- представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції - 24.000,00 грн.
Згідно додатку № 1 від 27.09.2022 оплата проводиться клієнтом або уповноваженою ним особою готівковим або безготівковим шляхом на рахунок адвоката до 10.10.2022 включно при цьому вищезазначена оплата може вноситися частинами або одним платежем.
02.02.2023 між сторонами складено акт наданих послуг (виконаних робіт), відповідно до якого сторони підтвердили надання таких послуг:
1. попередня консультація та формування правової позиції - 1.000,00 грн;
2. написання позовної заяви, формування доказів до неї та подання її до суду - 20.000,00 грн;
3. представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції - 24.000,00 грн.
Клієнт сплатив за договором адвокату кошти в розмірі 45.000,00 грн, що підтверджується поданим прибутковим касовим ордером № б/н від 09.10.2022.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не заявлено.
Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання правової допомоги позивачу та понесення позивачем таких витрат на суму 45.000,00 грн.
Відповідачем не підтверджено жодними засобами доказування неспівмірність розміру цих витрат.
Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг та їх оплату, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача повністю в сумі 45.000,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33-а, код ЄДРПОУ 44585391) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 45.000 (сорок п'ять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 24.02.2023.
СуддяВ.В. Сівакова