ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2023Справа № 910/13899/22
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
про стягнення 142150,08 грн,
Суддя Усатенко І.В.
Без виклику представників сторін
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення 142150,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виплачено страхове відшкодування потерпілій особі, оскільки, відповідальність винуватця ДТП була застрахована. В подальшому рішенням суду було встановлено, що в період скоєння ДТП був чинний поліс відповідача, в зв'язку з чим, виплату потерпілій особі мав здійснити саме відповідач. З огляду на зазначене, позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 100000,00 грн, витрати за послуги аварійного комісара у розмірі 670,00 грн, 5651,00 грн 3% річних та втрати від інфляції у розмірі 35829,08 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493348163, ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана представником відповідача 26.12.2022. Отже строк на подання відзиву відповідачем сплинув 11.01.2023.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду від 19.12.2022 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд
10 квітня 2016 року о 8 годині 50 хвилин в м. Києві на пр. Академіка Глушкова, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Chevrolet Aveo" д.р.н. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу та дистанції, не дав дорогу транспортному засобу, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Mercedes-Benz" д.р.н. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
ДТП відбулася в результаті порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.05.2016, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Згідно зі звітом №232 про оцінку автомобіля "Mercedes-Benz" д.р.н. НОМЕР_2 , складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 22.04.2016, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mercedes-Benz" д.р.н. НОМЕР_2 , у результаті його пошкодження, становить 414160,77 грн.
За результатами розгляду повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, МТСБУ було прийнято рішення про відшкодування шкоди (наказ від 10.06.2016 № 4656) та перераховано на рахунок ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.06.2016 № 4656рв.
Також платіжним дорученням № 202рв від 15.06.2016 позивач перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_2 вартість послуг аварійного комісара у розмірі 670,00 грн на підставі рахунку № 202 від 16.05.2016 та акту виконаних робіт від 16.05.2016 на суму 670,00 грн.
У жовтні 2017 року МТСБУ звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Так, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.2021 у справі №752/22157/17, яке набрало законної сили 18.04.2022 у задоволенні позову МТСБУ відмовлено, з зазначенням у його мотивувальній частині, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПрАТ "СК "ПРОВІДНА", яка і повинна нести відповідальність за шкоду, завдану майну третіх осіб в межах ліміту відповідальності Страховика відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Разом з тим, під час судового розгляду справи №752/22157/17 за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу, судом встановлено, зокрема, таке: рішенням Апеляційного суду Київської області від 22.12.2016 у справі № 359/4793/16-ц (набрало законної сили), ОСОБА_1 08.04.2016 р. уклав з ПрАТ "Страхова компанія "ПРОВІДНА" договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії №АЕ/8303417, за умовами якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, пов'язану з експлуатацією транспортного засобу марки "Chevrolet Aveo" д.р.н. НОМЕР_1 . Строк дії полісу зазначено з 00.00 годин 08.04.2016 р. до 07.04.2017 р. Також зазначеним судовим рішенням було підтверджено чинність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 10.04.2016.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки, у справах №752/22157/17 та №359/4793/16-ц учасниками справи були МТСБУ, ОСОБА_1 так і Товариство, то в силу приписів вказаної вище норми ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у вказаній цивільній справі не доказуються при розгляді даної господарської справи.
Позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача сплаченого страхового відшкодування у розмірі 100670,00 (100000,00 грн (виплачене страхове відшкодування) + 670,00 грн (оплата послуг аварійного комісара)).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом а) частини першої статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Частинами третьою та четвертою статті 18 Закону України "Про страхування" передбачено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
У відповідності до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Оскільки, як було встановлено судами поліс АЕ № 8303417 станом на 10.04.2016 (дату вчинення ДТП) був чинний, отже відповідальність ОСОБА_1 була застрахована відповідачем.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15.
Відповідно до ст. 38.2.3 МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом
Отже, відповідальність ОСОБА_1 була застрахована на підставі полісу АЕ № 8303417, дійсність якого оспорювалась відповідачем та була встановлена в судовому порядку. Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 22.03.2018 про повернення регламентної виплати в порядку регресу у розмірі 100670,00 грн. На вказану вимогу відповідач надав відповідь № 17-09/5036 від 24.04.2018 про зупинення її розгляду до вирішення справи в суді.
18.01.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про повернення регламентної виплати в порядку регресу на суму 100670,00 грн. У відповідь на яку, відповідач просив надати реквізити рахунку для перерахування коштів (лист від 20.01.2021 № 10-11/50).
Позивач долучив до матеріалів лист адресований відповідачу з зазначенням банківських реквізитів для оплати суми страхового відшкодування.
Станом на день розгляду справи вимога позивача до відповідача виконана не була.
Згідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.
Відповідно до полісу АЕ № 8303417 ліміт відповідальності за шкоду майна складає 100 000 грн, а франшиза - 0 грн.
Оскільки, позивач здійснив страхову виплату у розмірі 100000,00 грн, то його вимоги до відповідача, як до особи страховика відповідальності винної в ДТП особи, про стягнення страхового відшкодування в сумі 100000,00 грн є обгрунтованими.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Як вбачається зі ст. 41 Закону - регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, законодавцем розподілено поняття відшкодування шкоди та витрати на оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.
Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Відповідно до ст. 22.1 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Оскільки, саме на страховика, згідно з Законом покладено обов'язок оцінити завдану шкоду, то обґрунтованим є покладення на відповідача витрат на послуги аварійного комісара у розмірі 670,00 грн.
Отже, страхова виплата та витрати пов'язані з послугами аварійного комісара входять до регламентних виплат. При цьому, вартість шкоди обмежується лімітом відповідальності страховика, зазначеним в полісі, а витрати на послуги аварійного комісара можуть бути відшкодовані понад ліміт відповідальності оскільки, не входять до суми шкоди.
Таким чином, сума страхового відшкодування з урахуванням витрат на експерта, що має бути сплачена відповідачем на користь позивача складає 100670,00 грн.
Суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині, оскільки, на час ДТП відповідальність особи, винної у її вчиненні була застрахована відповідачем, здійснення МТСБУ регламентної виплати було здійснено без достатніх підстав, у зв'язку з тим, що саме відповідач як страховик мав відшкодувати завдану ДТП шкоду потерпілій особі.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 5651,00 грн за період з 21.01.2021 по 05.12.2022 та втрати від інфляції у розмірі 35829,08 грн за період з лютого 2021 по жовтень 2022.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суми 3% річних у розмірі 5651,00 грн та втрат від інфляції у розмірі 35829,08 грн такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи подані позивачем докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 23510137) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154; м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код 21647131) регресну виплату у розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп., витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 670 (шістсот сімдесят) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 5651 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн 00 коп., втрати від інфляції у розмірі 35829 (тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн 08 коп., судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко