вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3533/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І.
за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод",
м. Полтава
до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Дніпропетровська область, м. Нікополь
про стягнення 2 555 268,23 грн
Представники:
від позивача: Пістряк М.С., адвокат;
від відповідач: Осипов О.О., адвокат
Приватне акціонерне товариство "Полтавський вентиляторний завод" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення 2 555 268,23 грн, з яких: 1 860 992,80 грн - основний борг, 271 346,72 грн - пеня, 42 613,99 грн - 3% річних, 380 314,72 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про розробку проектно-конструкторської документації, виготовлення та поставки згідно технічного завдання замовника, здійснення шеф-монтажних, пусконалагоджувальних робіт з видачею паспорта та регламенту роботи № 1906441 від 06.11.2019.
Суд ухвалою від 20.10.2022 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" залишив без руху. Запропонував Приватному акціонерному товариству "Полтавський вентиляторний завод" усунути недоліки позовної заяви: подати до суду чек та опис вкладення у цінний лист (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк до 03.11.2022.
03.11.2022 до господарського суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаним клопотанням позивач подав до суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суд ухвалою від 04.11.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 28.11.2022.
В підготовче засідання 28.11.2022 з'явився представник відповідача. Представник позивача в підготовче засідання не з'явився. 28.11.2022 позивач подав до суду заяву, в якій просить суд провести підготовче засідання без його участі.
Ухвалою суду від 28.11.2022 відкладено підготовче засідання на 13.12.2022.
12.12.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
В підготовче засідання 13.12.2022 з'явились представники позивача та відповідача.
Суд ухвалою від 13.12.2023 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 02.02.2023 включно. Відклав підготовче судове засідання на 18.01.2023.
В підготовче засідання 18.01.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
18.01.2023 позивач подав відповідь на відзив.
Суд ухвалою від 18.01.2023 відклав підготовче засідання на 02.02.2023.
В підготовче засідання 02.02.2023 з'явився представник відповідача, представник позивача в підготовче засідання не з'явився.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. вропейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. оняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012). Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин. Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін в засіданні та право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд ухвалою від 02.02.2023 відклав підготовче засідання на 07.02.2023.
У підготовче засідання 07.02.2023 з'явився представник відповідача, представник позивача в підготовче засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 07.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 27.02.2023.
21.02.2023 позивач подав платіжне доручення про сплату 100 000,00грн основного боргу.
У судове засідання 27.02.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
06.11.2019 між Приватним акціонерним товариством "Полтавський вентиляторний завод" (підрядник) та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (замовник) було укладено договір про розробку проектно-конструкторської документації, виготовлення та поставки згідно технічного завдання замовника, здійснення шеф-монтажних, пусконалагоджувальних робіт з видачею паспорта та регламенту роботи № 1906441 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе:
- розробку проектно - конструкторської документації;
- виготовлення та поставку фільтра ФРІР-7100х2, (2 рукавних фільтра типу ФРІР, загальною продуктивністю 1000 000 м3/год під одним укриттям), згідно технічного завдання замовника;
- шеф-монтажні роботи;
- пусконалагоджувальні роботи фільтра та систем аспірації з видачею паспорта та регламенту роботи на об'єкті: «ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» Агломераційний цех (АГЦ). Реконструкція газоочисток вентсистем В-4, В-6 з встановленням рукавних фільтрів», згідно до технічного завдання від 06.07.2018 (додаток 5 до договору).
На умовах даного договору підрядник зобов'язується передати у власність замовника продукцію (у подальшому іменується «товар»)/ виконати на замовлення замовника роботи (у подальшому іменуються «роботи»), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар/роботи, згідно в специфікацією/ протоколами договірної ціни (у подальшому іменуються «специфікація»/ «Протоколи договірної ціни», додатки до договору), які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).
Підрядник приступає до виготовлення фільтра ФРІР 7100x2 після узгодження замовником проектно-кошторисної документації (п. 3.1. договору).
Підрядник зобов'язується поставити замовнику товар у спосіб та на умовах, зазначених у специфікації (додатка) до цього договору. Умови поставки регламентуються відповідними базисами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка є погодженою сторонами (далі - Інкотермс) (п. 3.2. договору).
Згідно з умовами специфікації (додатку) до цього договору, підрядник власними силами або за власний рахунок проводить завантаження товару на автомобільний або залізничний транспорт перевізника товар належної якості (для транспортування на адресу замовника) в погодженій сторонами кількості, відповідної якості та за ціною, що передбачена умовами цього договору (п. 3.3. договору).
Підрядник зобов'язується поставити товар замовнику у визначений у специфікації (додатку) до цього договору термін поставки, з урахуванням усіх умов, що передбачені у розділі 3 цього договору (п. 3.4. договору).
Поставка товару здійснюється підрядником відповідно до п.3.2 даного договору лише після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) замовника, що має бути направленою підряднику одним із таких способів: поштовим відправленням на юридичну адресу підрядника або факсимільним зв'язком за телефоном, що вказаний у цьому договорі, або в електронному виді через сервіс, або на електронну адресу (е-mаіl) pratpvz@gmail.com підрядника. У письмовому підтвердженні (заявці) замовник вказує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку) до цього договору. Підрядник у відповідь на заявку замовника зобов'язаний направити замовнику письмове підтвердження про отримання ним заявки на постачання товару з призначенням дати для можливого завантаження товару на складі одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу замовника, що вказана у цьому договорі, або факсимільним зв'язком за телефоном або в електронному виді через сервіс, або в електронному виді на електронну адресу (е-mаіl): oks@nzf.com.ua. Дострокову поставку товару підрядник може здійснити тільки за згодою сторін. Підрядник вважається таким, що передав замовнику товар, одержання якого передбачено безпосередньо на складі підрядника або на складі третьої особи (вантажовідправника) або на складі перевізника, тільки у разі одержання від уповноваженої особи з боку замовника письмового доручення, складеного на заводському фірмовому бланку або на чистому аркуші паперу з відбитком кутового штампа за підписом комерційного директора або особи, яка його заміщає (дозволяється факсимільний відбиток підпису), та скріплення печаткою для одержання товару відповідно до умов даного договору (п. 3.5. договору).
Відповідно до п. 3.6. договору разом із товаром, але не пізніше дати поставки, підрядник зобов'язаний надати замовнику оригінали документів, оформлених державною мовою відповідно до вимог діючого законодавства України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записі» у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, а саме:
- рахунок-фактуру (оригінал державною мовою), крім випадків, коли для здійснення попередньої оплати підрядником надається оригінал специфікації, підписаної з обох сторін;
- видаткову накладну на відпуск товару (оригінал державною мовою);
- залізничну накладну (оригінал) з відображенням у залізничній накладній інформації про власника товару, відправника товару та одержувача товару, за умови поставки залізничним транспортом, або товаротранспортну накладну (оригінал) за умови поставки вантажним автотранспортом підрядника;
- акт прийому-передачі товару;
- сертифікат якості виробника товару або паспорт, (найменування виробника у сертифікаті повинно відповідати найменуванню виробника у специфікації), а також інші документи згідно з п. 2.3 договору (оригінали або належним чином завірені копії);
- у разі, якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат-походження та відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також інші сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінали або належним чином завірені копії):
- у разі складання податкових накладних за касовим методом (згідно із п.44 та п.45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) - завірену копію заяви підрядника про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої п.45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та завірену копію квитанції про прийняття даної заяви ДФСУ;
- документи, надання яких обумовлено у специфікації (додатку) до договору.
Якщо підрядник визначає дату виникнення податкових зобов'язань за касовим методом, то підрядник зобов'язаний падати замовнику не пізніше граничних строків, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПКУ для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну в електронній формі (через систему електронного документообігу М.E.Doc, OPZ та інші) з дотриманням умови щодо реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.6.1. договору).
Зобов'язання підрядника щодо постачання товару вважаються виконаними в момент підписання замовником акта прийому-передачі товару. Поставка товару здійснюється, у технічно справному транспортному засобі, а у разі поставки залізничним транспортом - у технічно справних вагонах (п. 3.7. договору).
Загальна вартість товару/робіт за даним договором становить - 43 550 000,000 грн, у тому числі ПДВ 20% - 7 258 333,333 грн (п. 4.1. договору).
Ціна кожного найменування товару, залежно від марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у специфікації (додатку) до договору (п. 4.2. договору).
Ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначені в н. 4.2 даного договору, встановлюються у національній валюті України - грішні і не підлягають зміні протягом дії цього договору, якщо інше не буде передбачено у специфікації (п. 4.3. договору).
Ціна товару є договірною звичайною ціною і відповідає рівню ринкових цін (п. 4.4. договору).
Порядок оплати і форма розрахунків вказуються в специфікаціях, протоколах узгодження договірної ціни (додатках) до даного договору. Додатково сторони погодили, що замовник має право відтермінувати сплату за товар у випадках, передбачених п.4.7 цього договору, при цьому таке одностороннє відтермінування оплати не буде вважатися порушенням умов цього договору (п. 4.6. договору).
У разі, якщо сторони, у порядку, зазначеному в п. 4.6 договору, встановили термін оплати - після моменту поставки, замовник проводить оплату за товар після надання підрядником документів, зазначених у п. 3.6 договору. При простроченні терміну надання цих документів термін оплати збільшується на термін прострочення надання підрядником документів; у цьому разі замовник не несе будь-якої відповідальності за прострочення оплати. Документи, зазначені у п. 3.6 договору, передаються поштою рекомендованим листом з повідомленням (або службою кур'єрської доставки) або зазначеному замовником представнику нарочним способом, що повинно супроводжуватися офіційним листом від підрядника із зазначенням переліку документів, що надаються. Датою надання документів вважається дата вручення поштової кореспонденції замовнику. У разі доставки документів кур'єрською поштою, датою надання документів вважається дата, зазначена в накладній про прийом документів. Підрядник не пізніше граничних строків, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПКУ для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних після отримання передоплати (оплати) за товар зобов'язаний надати замовнику податкову накладну, складену відповідно до вимог чинного законодавства та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4.7. договору).
За умови поставки та оплати за фактом завантаження поставка товару здійснюється підрядником тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) замовника. У письмовому підтвердженні (заявці) замовник вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікаціях (додатках) до цього договору. Після отримання письмового підтвердження (заявки) підрядник призначає дату приймання товару па складі підрядника та надає рахунок на оплату за 2 робочих дні до узгодженої дати приймання товару. Зобов'язання підрядника з поставки товару вважається виконаними в момент передачі товару до складу замовника, прийняття його за якістю та кількістю і за умови підписання сторонами акта приймання-передачі товару. Моментом (датою) виконання зобов'язання підрядника з поставки товару за договором вважається день (дата) підписання сторонами акта приймання-передачі товару. У разі виявлення замовником піл час приймання/попереднього приймання невідповідності фактично поставленого товару кількості та/або якості і/або асортименту та/або будь-яким іншим умовам договору оформлюється відповідний акт за участю представників сторін згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, із змінами і доповненнями та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Ралі Міністрів СРСР від 25.04,1966 № П-7. із змінами та доповненнями. Недопоставлений (некомлектний/неякісний) товар, партія товару, факт якого було виявлено замовником під час приймання, залишається у замовника на відповідальному зберіганні до моменту прийняття ним рішення відповідно до розділу 5 цього договору або інших обов'язкових умов даного договору (п. 5.3.1. договору).
У випадку порушення строків оплати за поставлений товар згідно з цим договором більше ніж 10 (десять) календарних днів замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого товару, починаючи з 11-го календарного дня такого прострочення. Строк нарахування пені - згідно з чинним законодавством України (п. 10.4. договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2022, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами (п. 12.1. договору).
Сторони підписали додаток №1 до договору «Специфікація №1/1906442» від 06.11.2019 на суму 43 550 000,00грн з ПДВ (а.с.30-34).
Сторони підписали акт надання послуг №1 від 25.02.2022 на суму 2 360 992,80грн. з ПДВ про виконання пусконалагоджувальних робіт фільтра та систем аспірації з видачею паспорта та регламенту роботи фільтра ФРІР-7100х2 (2 рукавних фільтра типу ФРІР, загальною продуктивністю 1000 000куб.м/год.) під одним укриттям з зазначенням, що замовник претензій по об'єму , якості та строкам виконання робіт не має.
Позивач вказав, що виставив на оплату рахунок №21 від 25.02.2022 на суму 2 360 992,80грн. з ПДВ.
Відповідно до платіжного доручення №262035 від 20.04.2022 відповідач сплатив 500 000,00 грн з призначенням платежу «пусконалаж роботи фільтра та систем аспірації рах.21 від 25.02.22 дог.1906441 від 06.11.19» (а.с. 59).
Позивач зазначає,що направив відповідачу претензію вих. №54 від 12.07.2022 (а.с.54), в якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 1 860 992,80грн. за актом від 25.02.2022 з кінцевою датою оплати робіт 31.12.2021.
Відповідач надав відповідь на претензію №2022.07.28/11-4016 (а.с.56-57).
У відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та, посилаючись на п.3.6, 4.6, 4.7 договору, зазначає, що строк оплати по договору наступив не раніше, ніж позивачем була зареєстрована податкова накладна, а саме 13.09.2022. Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнала форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Фактично строк оплати припав на час дії форс-мажорних обставин, що є підставою для відстрочення строку виконання зобов'язання по договору на час дії цих обставин та звільніє від відповідальності за порушення строків виконання.
Відповідно до п. 4.6. договору порядок оплати і форма розрахунків вказуються в специфікаціях, протоколах узгодження договірної ціни (додатках) до даного договору. Додатково сторони погодили, що замовник має право відтермінувати сплату за товар у випадках, передбачених п.4.7 цього договору, при цьому таке одностороннє відтермінування оплати не буде вважатися порушенням умов цього договору.
У разі, якщо сторони, у порядку, зазначеному в п. 4.6 договору, встановили термін оплати - після моменту поставки, замовник проводить оплату за товар після надання підрядником документів, зазначених у п. 3.6 договору. При простроченні терміну надання цих документів термін оплати збільшується на термін прострочення надання підрядником документів; у цьому разі замовник не несе будь-якої відповідальності за прострочення оплати. (п. 4.7. договору).
У листі за вих№58 від 02.08.2022 позивачем не заперечується факт здійснення реєстрації податкової накладної14.06.2022 при граничному терміні для реєстрації 15.03.2022 (а.с. 58).
Разом з тим з умов узгодженого сторонами п. 4.7. договору вбачається, що «підрядник не пізніше граничних строків, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПКУ для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних після отримання передоплати (оплати) за товар зобов'язаний надати замовнику податкову накладну, складену відповідно до вимог чинного законодавства та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних». Тобто підрядник зобов'язаний надати замовнику складену відповідно до вимог чинного законодавства та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак це обов'язок виникає «після отримання передоплати (оплати) за товар», а не є умовою її (оплати) здійснення.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання зобов'язання.
У п.2.3. додатку №1 до договору «Специфікація №1/1906442» від 06.11.2019 сторони погодили, що 4 360 992,80 грн з ПДВ за шеф-монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи з видачею паспорта та регламенту роботи об'єкту, замовник здійснює після підписання акту-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт, після паспортизації об'єкта, за відсутності зауважень з боку замовника протягом 30 календарних днів, але не пізніше 31.12.2021.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 1 860 992,80 грн основного боргу.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення, зокрема, 1 860 992,80 грн основного боргу. Під час розгляду справи подано до суду платіжні доручення, з яких вбачається, що відповідач сплати 300 000,00 грн основного боргу:
- платіжне доручення №262651 від 26.12.2022 (а.с. 184);
- платіжне доручення №267719 від 24.01.2023 (а.с. 185);
- платіжне доручення №267720 від 13.02.2023.
Сплата заборгованості під час розгляду справи є підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення основного боргу у розмірі 200 000 грн.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 38 329,02грн. згідно з платіжним дорученням №4551 від 06.10.2022.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Господарський суд зазначає, що Законом України "Про судовий збір" передбачена можливість повернення сплаченого судового збору в разі закриття провадження у справі (за клопотанням особи, яка його сплатила). Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що сплачений судовий збір в розмірі 4500,00грн підлягає поверненню з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Доказів сплати 1 560 992,80 грн відповідач не надав.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 1 560 992,80 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 271 346,72 грн за період з 11.01.2022 по 11.07.2022.
Відповідно до п.10.4. договору у випадку порушення строків оплати за поставлений товар згідно з цим договором більше ніж 10 (десять) календарних днів замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого товару, починаючи з 11-го календарного дня такого прострочення. Строк нарахування пені - згідно з чинним законодавством України.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 11.01.2022 по 21.09.2022 у розмірі 42 613,99 грн та інфляційні втрати у розмірі 380 314,72 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний правильно.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 по справі №910/5625/18 сказав наступне.
«Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
…в розрахунок інфляційних втрат не може включатися заборгованість менше місяця.»
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку (з урахуванням визначених позивачем періодів) до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 269 009,13 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 143 962,64грн., з яких: 1 560 992,80 грн - основний борг, 271 346,72 грн - пеня, 42 613,99 грн - 3% річних, 269 009,13 грн - інфляційні втрати.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1671,15 грн (4,94%), на відповідача - 32 157,87 грн (95,06%).
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 300 000,00 грн. закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520) на користь Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод» (30607, Полтавська область, м. Полтава, вул.Заводська, буд.12, кім.307, ідентифікаційний код 00909779) 2 143 962,64грн., з яких: 1 560 992,80 грн -основний борг, 271 346,72 грн - пеня, 42 613,99 грн - 3% річних, 269 009,13 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 157,87 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 27.02.2023
Суддя І.В. Мілєва