вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4201/22
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення плати за користування вагонами
Суддя Крижний О.М.
Секретар судового засідання Баворовська Г.П.
Представники:
Від позивача: Русанова В.В., довіреність від 05.08.2022, адвокат
Від відповідача: Муходінов М.Л., довіреність №8 від 02.01.2023, адвокат
Акціонерне товариство "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у сумі 968549,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у липні 2022 року порожні вагони залізниці були прийняті Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на власну під'їзну колію. Факт отримання вагонів на під'їзну колію підтверджено пам'ятками про подання вагонів. Дані вагони знаходилися на коліях Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" понад встановлений термін, за що нараховано плату за користування вагонами у заявленому розмірі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначає, що 29.07.2022 спірні вагони у порожньому стані виставлено вантажовласником на колії станції Терни, що підтверджено пам'яткою ф.ГУ-45 про забирання вагонів №716, підписаною відповідачем без заперечень. Відповідач посилається на п. 2.1.10 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом відповідно до якого відповідач має право відмовитись від прийняття вагонів у випадках, коли виключається можливість використання таких вагонів для перевезення внаслідок їх технічної або комерційної несправності, на підставі відповідних документів (форма ГУ-23, ВУ-23). Відповідач вважає, що факт подання залізницею під завантаження вагонів, непридатних для перевезення відповідного вантажу, є підставою для звільнення відповідача від нарахування плати за користування такими вагонами. Такий факт має підтверджуватись відповідними документами (форма ГУ-23, ВУ-23). Відповідач зауважує, що вказані вагони було визнано непридатними в комерційному відношенні, що унеможливлювало використання вагонів відповідачем під навантаження. За поясненнями відповідача після виставлення вагонів з під'їзної колії станцією Терни було складено акт загальної форми ф. ГУ-23 № 1337 від 29.07.2022 про комерційну непридатність спірних вагонів під навантаження окатишів, копію якого позивачем додано до позовної заяви. З урахуванням викладеного відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення плати за користування спірними вагонами, які були в установленому порядку визнані непридатними в комерційному відношення для перевезення вантажу, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, вказує про те, що перед подачею вагонів на під'їзну колію відповідача вагони сумісно оглядалися працівниками ПТО станції та працівниками відповідача і були визнані технічно придатними. Факт забирання відповідачем вагонів на під'їзну колію підтверджено пам'ятками про подання вагонів. На порушення п. 12 договору про експлуатацію, спірні вагони не поверталися залізниці та знаходилися на під'їзній колії понад встановлений термін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 21.02.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору на експлуатацію залізничної під'їзної колії; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність наказів про затримку вагонів; наявність актів форми ГУ-23а та ГУ-23, причини та підстави нарахування плати за користування вагонами, правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами.
Так, судом встановлено, що 14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (з протоколом розбіжностей).
Пунктом 1 цього договору передбачено що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Терни - стрілками №№2,4,6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № IV станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофора М8, розташованого на відстані 86,2 м. від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни;
- маневрового світлофора М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни;
- по станції Рядова біля вхідного світлофора Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки №8 станції Рядова.
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:
- порожні - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу 1ВМ - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник у та багажу станції нарочним прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
У разі здавання вагонів залізницею Власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом (п. 5 договору).
Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух здійснюється локомотивом Власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні, Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії.
Відповідно до п.7 договору вагони на під'їзну колію ПрАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 осей.
Власник колії сплачує залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника - згідно з діючими нормативними документами.
Згідно з п. 11 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 14.06.2019) середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів становить:
Навантаження
- ст. Навантажувальна (колія №3) - концентрат залізорудний - 172пв;
- ст. Навантажувальна (колія №1) - концентрат залізорудний - 156пв;
- ст. Навантажувальна (колія №2) - концентрат залізорудний - 185пв;
- ст. Концентратна (колія №6) - концентрат залізорудний - 143пв;
- ст. Навантажувальна (колія №6) - обкотиші - 222пв або 229 хп;
- ст. Навантажувальна (колія №10) - обкотиші - 236пв або 241 хп;
- ст. Концентратна (колія №19 або №20) - обкотиші - 243пв або 253 хп;
Вивантаження;
- ст. Навантажувальна (колія №8, вагоноперекидач) - флюси, глина бентонітова, руда залізна і марганцева - 216пп;
- ст. Навантажувальна (колія №9) - флюси - 63хп;
- ст. Концентратна (колія №18) - флюси - 67хп;
- ст. Концентратна (колія №17, вагоноперекидач) - глина бентонітова - 188пв.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ" (п. 14 договору)
У відповідності з п. 19 договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
01.07.2020 залізниця направила Акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Так, сторонами укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є організація перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць, інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі-послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагонами не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
Згідно з п. 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватися одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 договору).
Пунктом 2.1.4 договору передбачено обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Замовник також зобов'язаний приймати подані за заявкою замовника власні вагони перевізника. Відмова замовника від прийняття власних вагонів перевізника допускається лише у випадках, якщо виключається можливість використання замовником таких вагонів для перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, на підставі відповідних документів (форм ГУ-23, ВУ-23). Якщо подання замовнику на його замовлення порожніх власних вагонів перевізника затримується з його вини, з нього стягується встановлена в п. 3.4 договору плата за користування вагонами перевізника за весь час затримки вагонів на станції призначення. Якщо замовник заявить про відмову від цих вагонів, плата за час затримки нараховується до моменту одержання відмови (п 2.1.10 договору).
У п. 2.2.3 договору передбачено право замовника відмовитись від прийняття порожніх власних вагонів перевізника у випадках, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, та/або наданих без заявок замовника. Непридатність вагонів у технічному та/або комерційному відношенні оформляється одним із повідомлень форми ВУ-23М та/або актами форми ГУ-23, оформленими згідно Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів.
Відповідно до п. 2.3.7 договору обов'язком перевізника є надавати власні вагони в технічно справному стані для використання вантажних операцій.
Згідно х п. 3.4 договору замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі- платне користування вагонами перевізника).
У липні 2022 року зі станцій Терни, Рядова під навантаження на під'їзну колію Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подавалися порожні вагони перевізника.
Позивач зазначає, що після того, як вагони сумісно оглянуті працівниками ПТО станції та працівниками Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і визнаються технічно справними, вони подаються на під'їзну колію Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
На підтвердження забирання вагонів відповідачем на свою під'їзну колію позивач надав пам'ятки про подавання вагонів ф.ГУ-45 №639 від 16.07.2022, №640 від 17.07.2022, №643 від 22.07.2022, №645 від 24.07.2022, №760 від 18.07.2022, №763 від 20.07.2022, №765 від 21.07.2022, №770 від 22.07.2022, №771 від 22.07.2022, №772 від 23.07.2022, №775 від 24.07.2022.
Позивач зазначає, що 29.07.2022 спірні вагони у порожньому стані виставлено вантажовласником на колії станції Терни, що підтверджено пам'яткою ф. ГУ-45 про забирання вагонів №716, підписаною відповідачем без зауважень.
Позивач стверджує, що в порушення п.12 договору про експлуатацію, спірні вагони залізниці не поверталися та знаходилися на під'їзній колії відповідача понад встановлений термін.
Згідно з п. 12 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год.
29.07.2022 складено акт загальної форми №1337 без зазначення відповідальності, у якому вказано, що вагони №№63448237, 61541462, 67175752, 61667904, 65779407, 58331000, 67353649,61334439,65299621, 64699945, 65869786, 63243661, 61816989, 63743157, 63685374, 67706689, 65984330,60237317,60218328, 67863282, 62510185, 61806469, 64455413, 67905851, 60233806, 6370449, 67190355, 60226503, 66753427, 61541488, 62503545, 64146129, 67905420, 62506068, 63551251, 68004910, 68002203, 63835045, 60366903, 68821800, 65303703, 66749369, 67192765, 61539136, 67118679, 65522139, 61834875, 676600480, 62911516, 6243313, 67360966, 61538823, 67380808, 61021184, 65379174, 60359485, 67899328, 61769420, 60628211, 67872002 знаходяться на 4 шляху прямування в комерційному відношенні не придані під навантаження окатишів.
Після повернення вагонів з під'їзної колії нараховано плату за користування ними під час простоювання та включено до відомості плати за користування вагонами.
Відповідно до відомості ф. ГУ-46 №29079326 нараховано плату за користування вагонами у розмірі 807124,70 грн. без ПДВ. Відомість підписана відповідачем із застереженням, а саме: з нарахованою сумою не згодні, вагони не придатні під навантаження окатишів в технічному стані, відсутній план та електронна заявка навантаження концетрату залізорудного, у зв'язку з надзвичайними і невідворотними та об'єктивними обставинами із запровадженням військового стану по Україні, що підтверджує Торгово-промислова палата України відвантаження обмежено.
Позивач зазначає що відповідач добровільно плату за користування вагонами не вніс, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість у розмірі 968549,64 грн. (з ПДВ)
Відповідач доказів добровільної сплати зазначених платежів на час розгляду справи суду не надав, проти позову заперечував.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Згідно з статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.
Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).
Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порт, підприємства.
Дослідивши розрахунок плати за користування вагонами, здійснений позивачем та доданий до позовної заяви, суд прийшов до висновку, що він є таким, що виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованим та арифметично вірним.
Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За умовами пункту 2.7 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, для під'їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Статтею 73 Статуту залізниць України встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Відповідно до частин 1 статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначав, що порожні вагони були подані спірні вагони у порожньому стані виставлено вантажовласником на колії станції Терни, що підтверджено пам'яткою ф.ГУ-45 про забирання вагонів №716, підписаною відповідачем без заперечень. Відповідач посилається на п. 2.1.10 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом відповідно до якого відповідач має право відмовитись від прийняття вагонів у випадках, коли виключається можливість використання таких вагонів для перевезення внаслідок їх технічної або комерційної несправності, на підставі відповідних документів (форма ГУ-23, ВУ-23). Відповідач вважає, що факт подання залізницею під завантаження вагонів, непридатних для перевезення відповідного вантажу, є підставою для звільнення відповідача від нарахування плати за користування такими вагонами. Такий факт має підтверджуватись відповідними документами (форма ГУ-23, ВУ-23). Відповідач зауважує, що вказані вагони було визнано непридатними в комерційному відношенні, що унеможливлювало використання вагонів відповідачем під навантаження. За поясненнями відповідача після виставлення вагонів з під'їзної колії станцією Терни було складено акт загальної форми ф. ГУ-23 № 1337 від 29.07.2022 про комерційну непридатність спірних вагонів під навантаження окатишів, копію якого позивачем додано до позовної заяви. З урахуванням викладеного відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення плати за користування спірними вагонами, які були в установленому порядку визнані непридатними в комерційному відношення для перевезення вантажу, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
При цьому, суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні та в процесі розгляду справи відповідачем не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу непридатності вагонів №№63448237, 61541462, 67175752, 61667904, 65779407, 58331000, 67353649,61334439,65299621, 64699945, 65869786, 63243661, 61816989, 63743157, 63685374, 67706689, 65984330,60237317,60218328, 67863282, 62510185, 61806469, 64455413, 67905851, 60233806, 6370449, 67190355, 60226503, 66753427, 61541488, 62503545, 64146129, 67905420, 62506068, 63551251, 68004910, 68002203, 63835045, 60366903, 68821800, 65303703, 66749369, 67192765, 61539136, 67118679, 65522139, 61834875, 676600480, 62911516, 6243313, 67360966, 61538823, 67380808, 61021184, 65379174, 60359485, 67899328, 61769420, 60628211, 67872002 під навантаження, навіть не повідомлено суду в чому полягала така непридатність (в комерційному відношенні), а тому не спростовано вину саме відповідача та не доведено, що вказані вище вагони перебували на під'їзній колії відповідача з причин, які залежали від вантажовласника.
Суд зауважує, що першочергово відповідач прийняв вказані вагони під навантаження, що підтверджується пам'ятками про подавання вагонів, які містяться в матеріалах справи. Хоча відповідач мав можливість не приймати дані вагони під навантаження у випадку, якщо вони не підходять для завантаження певного виду товару.
Суд звертає увагу що у деяких із наявних у матеріалах справи пам'ятках міститься напис із переліком номерів вагонів, які не підлягають для навантаження окатишів, тобто відповідач скористався своїм правом і не прийняв вагони на простій. Спірні ж вагони були прийняті відповідачем без зауважень, а в подальшому повернуті із зауваженням їх непридатності у комерційному відношенні (не підходять для навантаження окатишів).
Тобто деякий час спірні вагони були у користування саме відповідача.
Так, відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
В той же час наведені у відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 29079326 заперечення, не дозволять суду надати оцінку об'єктивності існування обставин непридатності спірних вагонів для перевезення вантажу, як в технічному так і в комерційному відношенні, а тому не підтверджує вину саме позивача у простої вагонів, оскільки наслідок свідчить про обов'язок відповідача сплатити плату за користування даними вагонами.
Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховано, що пунктом 15 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за подачу, забирання вагонів згідно з таблицею 1, таблицею 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1); за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Завданням залізниці є доставляти вагони на адресу вантажоодержувача.
У той же час, відповідно до пункту 2.2.3. договору про надання послуг замовник має право відмовитися від прийняття порожніх власних вагонів перевізника у випадках, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, та/або наданих без заявки замовника.
За вказаного вбачається, що відповідач мав право відмовитися від прийняття спірного вагону, однак спірний вагон було забрано на під'їзну колію відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що прийняті відповідачем спірні вагони знаходилися на станції призначення із перевищенням дозволеного терміну перебування з вини відповідача, тоді як відповідачем не спростовані доводи позивача та не надано доказів щодо наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами в сумі 968549,64 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Відповідач не спростував доводів позивача, не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності покладення на відповідача обов'язку із внесенням плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 968549,64 грн., є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 14528,24 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжі Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49605, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 968549,64 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім тисяч п'ятсот сорок дев'ять грн. 64 коп.) та судовий збір у розмірі 14528,24 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім грн. 24 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.02.2023
Суддя О.М. Крижний