вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4161/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 34775113)
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, ідентифікаційний код 14309787)
про стягнення 1 558 587,35 грн. заборгованості за поставлений товар, 35 945,28 грн. 3% річних, 243 984,15 грн. інфляційних втрат
Представники:
Від позивача: Шкеда М.О., виписка з ЄДР, представник
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №7 від 03.11.2022 про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості на загальну суму 1 838 516,78 грн., з яких:
- 1 558 587,35 грн. заборгованість за поставлений товар;
- 35 945,28 грн. 3% річних за період з 26.02.2022 по 31.10.2022;
- 243 984,15 грн. інфляційні втрати за період з березня по жовтень 2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару №1/033/002/119П від 10.01.2022 щодо своєчасної та повної оплати за товар поставлений на загальну суму 3 545 908,60 грн., за наступними видатковими накладними:
- № 5267 від 21.12.2021 на суму 72 363,85 грн.;
- № 5268 від 21.12.2021 на суму 85 319,82 грн.;
- № 5315 від 22.12.2021 на суму 73 232,84 грн.;
- № 5316 від 21.12.2021 на суму 85 398,82 грн.;
- № 5341 від 23.12.2021 на суму 90 849,82 грн.;
- № 5347 від 24.12.2021 на суму 81 369,83 грн.;
- № 5354 від 25.12.2021 на суму 84 055,82 грн.;
- № 5356 від 26.12.2021 на суму 92 192,81 грн.;
- № 5357 від 26.12.2021 на суму 87 294,82 грн.;
- № 5358 від 27.12.2021 на суму 92 350,81 грн.;
- № 5359 від 27.12.2021 на суму 81 053,83 грн.;
- № 5378 від 30.12.2021 на суму 79 631,83 грн.;
- № 5379 від 30.12.2021 на суму 96 221,80 грн.;
- № 1 від 03.01.2022 на суму 82 633,82 грн.;
- № 3 від 03.01.2022 на суму 96 537,80 грн.;
- № 5 від 04.01.2022 на суму 93 930,80 грн.;
- № 6 від 04.01.2022 на суму 85 082,82 грн.;
- № 172 від 20.01.2022 на суму 85 635,83 грн.;
- № 173 від 20.01.2022 на суму 75 839,86 грн.;
- № 212 від 26.01.2022 на суму 85 635, 83 грн.;
- № 213 від 26.01.2022 на суму 91 718,82 грн.;
- № 243 від 28.01.2022 на суму 89 111,82 грн.;
- № 255 від 29.01.2022 на суму 85 951,84 грн.;
- № 256 від 29.01.2022 на суму 91 244,82 грн.;
- № 329 від 02.02.2022 на суму 85 793,83 грн.;
- № 331 від 02.02.2022 на суму 77 577,85 грн.;
- № 578 від 22.02.2022 на суму 83 463,34 грн.;
- № 579 від 22.02.2022 на суму 83 344,84 грн.;
- № 624 від 01.03.2022 на суму 265 756,27 грн.;
- № 625 від 01.03.2022 на суму 215 432,57 грн.;
- № 626 від 01.03.2022 на суму 208 520,08 грн.;
- № 639 від 09.03.2022 на суму 265 755,46 грн.;
- № 632 від 20.03.2022 на суму 195 603,60 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4161/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 12.12.2022 о 11:30 год.
Підготовче засідання 12.12.2022 відкладено на 23.01.2023 о 10:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 20.02.2023 о 11:00 год.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), ухвали суду від 01.11.2022, 28.11.2022, 19.12.2022, 09.01.2023 були направлені Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" засобами електронного зв'язку, а саме відповідачу на електронну пошту vostgok@email.dp.ua, яка вказана на сайті Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (https://vostgok.com.ua/contacts).
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду доставлені до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 41, 64, 69, 75 том 1).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07 лютого 2023 року № 2915-IХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.
Так, розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з метою недопущення випадків загрози житло, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, встановлено в Господарському суді Дніпропетровської області особливий режим роботи суду.
Суд з метою належного виконання свого процесуального обов'язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 20.02.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
10 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець, відповідач) укладено договір про закупівлю товару №1/033/002/119П (далі - договір) відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язався поставити покупцеві товар, зазначений у пункті 1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з пунктом 1.2 договору постачальник зобов'язався поставити вапняк, гіпс і крейда, код ДК 021:2015-4492 (вапно будівельне негашене кальцієве подрібнене (2 ґатунку) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору.
Сторонами підписана Специфікація №1 до договору, в якій дійшли згоди щодо найменування, кількість та вартість продукції, що поставляється позивачем.
Відповідно до п.3.1 договору сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації №1 становить 2 916 410,76 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 583 282,15 грн. Загальна сума становить 3 499 692,91 грн. з урахуванням ПДВ20%.
Згідно з п.4.2 договору покупець здійснює оплату отриманого товару по факту його поставки протягом 30-ти календарних днів.
Поставка товару здійснюється партіями в період грудень 2021 року - лютий 2022 року. Поставка відбувається на підставі заявки, у якій зазначається графік з обсягами та датами постачання кожної партії. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв'язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов'язковим) (п.5.1 договору).
Відповідно до п.5.2 договору поставка товару здійснюється відповідно до Інкотермс 2010, на умовах DDP, склад покупця.
При поставці партії товару постачальник надає сертифікат або паспорт виробника; рахунок фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортні документи (п.5.3 договору).
Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (п.5.4 договору).
Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
Згідно з пп. 6.4.1 п. 6.4 договору постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 28.02.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.11.1 договору).
Відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови договору розповсюджуються на правовідносини, які виникли між сторонами з 21.12.2021 (п.11.3 договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 3 545 908,60 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:
- № 5267 від 21.12.2021 на суму 72 363,85 грн.;
- № 5268 від 21.12.2021 на суму 85 319,82 грн.;
- № 5315 від 22.12.2021 на суму 73 232,84 грн.;
- № 5316 від 21.12.2021 на суму 85 398,82 грн.;
- № 5341 від 23.12.2021 на суму 90 849,82 грн.;
- № 5347 від 24.12.2021 на суму 81 369,83 грн.;
- № 5354 від 25.12.2021 на суму 84 055,82 грн.;
- № 5356 від 26.12.2021 на суму 92 192,81 грн.;
- № 5357 від 26.12.2021 на суму 87 294,82 грн.;
- № 5358 від 27.12.2021 на суму 92 350,81 грн.;
- № 5359 від 27.12.2021 на суму 81 053,83 грн.;
- № 5378 від 30.12.2021 на суму 79 631,83 грн.;
- № 5379 від 30.12.2021 на суму 96 221,80 грн.;
- № 1 від 03.01.2022 на суму 82 633,82 грн.;
- № 3 від 03.01.2022 на суму 96 537,80 грн.;
- № 5 від 04.01.2022 на суму 93 930,80 грн.;
- № 6 від 04.01.2022 на суму 85 082,82 грн.;
- № 172 від 20.01.2022 на суму 85 635,83 грн.;
- № 173 від 20.01.2022 на суму 75 839,86 грн.;
- № 212 від 26.01.2022 на суму 85 635, 83 грн.;
- № 213 від 26.01.2022 на суму 91 718,82 грн.;
- № 243 від 28.01.2022 на суму 89 111,82 грн.;
- № 255 від 29.01.2022 на суму 85 951,84 грн.;
- № 256 від 29.01.2022 на суму 91 244,82 грн.;
- № 329 від 02.02.2022 на суму 85 793,83 грн.;
- № 331 від 02.02.2022 на суму 77 577,85 грн.;
- № 578 від 22.02.2022 на суму 83 463,34 грн.;
- № 579 від 22.02.2022 на суму 83 344,84 грн.;
- № 624 від 01.03.2022 на суму 265 756,27 грн.;
- № 625 від 01.03.2022 на суму 215 432,57 грн.;
- № 626 від 01.03.2022 на суму 208 520,08 грн.;
- № 639 від 09.03.2022 на суму 265 755,46 грн.;
- № 632 від 20.03.2022 на суму 195 603,60 грн.
Здійснено часткове повернення товарів по зворотним накладним від покупця №1/1 від 01.02.2022, №3/1 від 01.02.2022, №329/1 від 02.02.2022, №331/1 від 02.02.2022, №624/1 від 17.10.2022 на загальну суму 325 638,15 грн.
Відповідачем частково оплачено товар на суму 1 661 683,10 грн., що підтверджується банківськими виписками.
Таким чином, відповідачем не оплачено поставлений товар, несплачена відповідачем сума становить 1 558 587,35 грн.
На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договорів про закупівлю товару, строк дії договорів, умови поставки товару, факт поставки товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договорів передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 4.2 договору строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повної оплати в сумі 1 558 587,35 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 558 587,35 грн.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У пункті 7.1. договору сторони визначили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов'язань.
Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 26.02.2022 по 31.10.2022 у сумі 35 945,28 грн. та інфляційні втрати за загальний період з березня по жовтень 2022 року у сумі 243 984,15 грн.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат, зазначає що він є неправильним, внаслідок арифметичної помилки при розрахунку за накладною №632 від 20.03.2022 на суму 195 603,60 грн., отже інфляційні втрати за вказаною накладною на суму 195 603,60 грн. за період з травня по жовтень 2022 року становить - 24 630,53 грн. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 242 694,97 грн.
Також перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає що він є неправильним, внаслідок помилок щодо кількості днів прострочення. Отже, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 28 292,83 грн.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 27 443,63 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 558 587,35 грн. заборгованості за поставлений товар, 35 945,28 грн. 3% річних, 243 984,15 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 34775113) 1 558 587,35 грн. заборгованості за поставлений товар, 28 292,83 грн. 3% річних, 242 694,97 грн. інфляційних втрат та витрати по сплату судового збору у сумі 27 443,63 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 27.02.2023.
Суддя Е.М. Бондарєв