Дата документу 24.02.2023Справа № 554/1479/23
Провадження № 1-кс/554/2605/2023
24 лютого 2023 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022172060000254 від 14.11.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав, що СВ ВП № 2 ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42022172060000254 від 14.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи членом Благодійної Організації «МБФ «Героям Слава», в період дії воєнного стану введеного на території України, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на продаж гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, 15.02.2023 перебуваючи на території парковки торгівельного комплексу ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" за адресою: Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київське Шосе, 1-а, здійснив продаж автомобіля HYUNDAI SANTA FE, 2003 рік випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, який відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» 10.02.2023 визнаний гуманітарною допомогою при перетині державного кордону України в пункті пропуску п/п Угринів (отримувач гуманітарної допомоги: БО «МБФ «Героям Слава») громадянину ОСОБА_8 , особисто отримавши при цьому грошові кошти у сумі 165500 гривень.
В подальшому, керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на продаж гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, 17.02.2023 ОСОБА_4 перебуваючи на території парковки торгівельного комплексу ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" за адресою: Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київське Шосе, 1-а, здійснив продаж автомобіля OPEL FRONTERA, 2000 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 сірого кольору, який відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, 05.02.2023 визнаний гуманітарною допомогою при перетині державного кордону України в пункті пропуску п/п Угринів (отримувач гуманітарної допомоги: БО «МБФ «Героям Слава») громадянину ОСОБА_8 , особисто отримавши при цьому грошові кошти у сумі 170000 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 22.02.2023 ОСОБА_4 , перебуваючи на території парковки торгівельного комплексу ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" за адресою: Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київське Шосе, 1-а, керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на продаж гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, здійснив продаж автомобіля HYUNDAI SANTA FE, 2005 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 сірого кольору, який відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, 19.02.2023 визнаний гуманітарною допомогою при перетині державного кордону України в пункті пропуску п/п Угринів (отримувач гуманітарної допомоги: БО «МБФ «Героям Слава») та автомобіля HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 сірого кольору, який відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, 12.02.2023 визнаний гуманітарною допомогою при перетині державного кордону України в пункті пропуску п/п Угринів (отримувач гуманітарної допомоги: БО «МБФ «Героям Слава») особисто отримавши при цьому грошові кошти загальною сумою 10000 доларів США (що згідно з офіційним курсом іноземних валют, встановленим Національним банком України станом на 22.02.2022, відповідало сумі 365686 грн.) та 4000 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» (надалі Закону) - гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім: транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях для отримання і використання Збройними Силами України, Національною гвардією України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України для забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (пункт 2 частини 2 статті 3 Закону).
Згідно вимог статті 12 Закону особи, винні у порушенні законодавства про гуманітарну допомогу, несуть відповідальність згідно із законами України. Порушеннями законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність згідно з законом, є серед іншого використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку. Товари (предмети) гуманітарної допомоги, які продаються за грошові кошти або передаються за інші види компенсації, та (або) виручка, отримана за такий продаж, вилучаються або конфіскуються у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі, Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 18.04.2022, , № 757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 строком на 90 діб.
Отже, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вищевказаних обставин, керуючись єдиним злочинним умислом, з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку здійснив продаж предметів гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів під час воєнного стану, загальною вартістю 705186 гривень, що відповідно до п. 2 примітки до ст. 201-2 КК України у триста п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у продажі предметів гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинене у значному розмірі, під час воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
22.02.2023 року о 10:00 годині слідчим СУ затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
22.02.2023 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом обшуку від 22.02.2023 автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON» сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 ;
- постановою про визнання речовими доказами об'єктів, вилучених в ході обшуку від 22.02.2023, в автомобілі марки «HYUNDAI TUCSON» сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_7 ;
протоколом обшуку від 22.02.2023 автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE» сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ;
- постановою про визнання речовими доказами об'єктів, вилучених в ході обшуку від 22.02.2023, в автомобілі марки «HYUNDAI SANTA FE» сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 ;
протоколом обшуку від 22.02.2023 автомобіля марки «alfa romeo» сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 , номер кузова НОМЕР_8 ;
- постановою про визнання речовими доказами об'єктів, вилучених в ході обшуку від 22.02.2023, в автомобілі марки ««alfa romeo» сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 ;
- протоколом затримання особи ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину від 22.02.2023;
- протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 15.02.2023 та 17.02.2023
- протоколом про результати аудіо-відеоконтролю особи від 15.02.2023 та 17.02.2023
- іншими матеріалами у своїй сукупності.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, і сторона обвинувачення вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки, без застосування вказаного запобіжного заходу, підозрюваний може:
• переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
• незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
• знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
• вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України, варто розцінювати наступні обставини:
1.Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за вчинення якого передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, водночас підозрюваний постійно переміщується по території України, зокрема в західних областях біля пунктів пропуску державного кордону України, у зв'язку з протиправною діяльністю у вигляді продажу автомобілів, визнаних гуманітарною допомогою, зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
2. Можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що вчиненню вказаного злочину, а саме продажу автомобілів, завезених в якості гуманітарної допомоги на територію України, передувала процедура їх ввезення, декларування, доставка водіями, можливий ремонт, для здійснення чого було задіяні інші особи, не всі з яких на даний час встановлені та допитані в якості свідків, та ОСОБА_4 достеменно відомі їх особисті дані, та оскільки ним вчинено тяжкий злочин в умовах воєнного стану, та водночас останній не визнає провини у вчиненому та намагається уникнути відповідальності, тому об'єктивно існує ризик незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом вмовляння, підкупу, залякування їх з метою зміни ними показань в судовому засіданні чи дачі неправдивих показань. Зміна показань свідка на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.
3. Можливість знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що один з автомобілів, визнаний гуманітарною допомогою, а саме OPEL FRONTERA 2.2, 2002 рік випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_11 , номер кузова НОМЕР_12 , за який ОСОБА_9 уже отримав грошові кошти від ОСОБА_10 та фактично здійснив його продаж, до цього часу не доставлений до м. Полтава, не оглянутий та не вилучений в межах досудового розслідування, і лише ОСОБА_9 відома інформація про підприємство та контактні дані осіб, що здійснюють його доставку, а також його фактичне місцезнаходження, тому об'єктивно існує ризик того, що не будучи в умовах тримання під вартою, підозрюваний здійснить дії, направлені на переховування або знищення вказаного автомобіля, який має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, до цього часу у кримінальному провадженні залишаються не проведені численні слідчі дії участь у проведенні яких підозрюваного ОСОБА_4 необхідною задля досягнення повноти, всебічності, об'єктивності та неупередженості досудового розслідування. Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_11 , без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, матиме можливість перешкоджати проведенню вказаних слідчих дій, що призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні та не забезпечить своєчасного прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі
5. Можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 систематично, без будь-якого примусу та впродовж тривалого часу займається незаконною діяльністю з продажу предметів, визнаних гуманітарною допомогою, вів переписку з власного мобільного телефону з різними людьми з приводу доставки та продажу таких автомобілів, існує ризик того, що він продовжить здійснювати злочинну діяльність, таким чином отримуючи прибуток для існування. Окрім того, підозрюваний перевіряється на причетність до вчинення інших епізодів злочинної діяльності у разі підтвердження його участі в яких за наявності достатніх підстав буде оголошено повідомлення про підозру.
Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:
особисте зобов'язання - занадто м'який запобіжний захід, який не можна застосувати враховуючи особу підозрюваного, наявні ризики, та тяжкість вчиненого;
особиста порука - не можливо застосувати, оскільки жодна особа, яка б заслуговувала на відповідну довіру, не звернулась до органу досудового розслідування з метою поручитись за підозрюваного та такого прохання від нього самого не надходило;
застава - не можливо застосувати, оскільки заяви від нього чи інших осіб про можливість сплати відповідної суми грошових коштів, в якості застави, не надходило, а злочин, вчинений підозрюваним, має результатом незаконне отримання прибутку, який останній може скерувати на виплату застави;
домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочини, а тому підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаних ризиків та вчиненню нових злочинів, а також проживає в іншій області, не за місцем вчинення злочину та здійснення досудового розслідування.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладені обставини застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'які запобіжні заходи неможливо.
Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин в період воєнного стану, пов'язаний з незаконним отриманням прибутку в значних розмірах від продажу предметів гуманітарної допомоги, вчиняє дану діяльність систематично, без будь-якого примусу та впродовж тривалого часу, та лише в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження задокументовано незаконне отримання прибутку в розмірі 705186 гривень, та окрім того останній перевіряється на можливу причетність до вчинення інших епізодів злочинної діяльності, тому застава в розмірі до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину покладених на неї обов'язків, а тому є необхідність у визначенні застави у розмірі 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 2013000 грн.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та захисники в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили зменшити розмір застави.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисників дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
22.02.2023 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, який є тяжким злочином, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семироків.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_12 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним злочину підозрюваний ОСОБА_12 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того слідчий суддя бере до уваги те, що останній, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров'я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 263прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до розміру отриманих підозрюваним грошових коштів від вчиненого ним правопорушення.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_12 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.
Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та має бути призначений у розмірі, що становить 263розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.
В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ст.194 КПК України.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-
клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022172060000254 від 14.11.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Строк тримання під вартою рахувати з 22 лютого 2023 року з 10 год. 00 хв.
Строк дії ухвали - до 10 год. 00 хв. 22 квітня 2023 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 , визначених КПК України обов'язків.
Призначити заставу в розмірі 753232 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 ,, звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA 398201720355289002000015950, В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі Полтавський слідчий ізолятор.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі Полтавський слідчий ізолятор негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 ,зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Уповноважена службова особа в Державній установі Полтавський слідчий ізолятор у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 , зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя : ОСОБА_1