Справа № 357/5982/19
1-кп/357/136/23
27.02.2023 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника потерпілих - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква кримінальне провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110030000949 від 01.04.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має середню освіту, не одружений, зі слів обвинуваченого має неповнолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Чулаківка Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює ФОП « ОСОБА_10 » пресувальником-вулканізаторником, має середню освіту, не одружений, дітей на утримані не має, раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, -
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України, за наступних обставин.
31 березня 2019 року близько 21 години 15 хвилин ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у вечірній час знаходилися в громадському місці - біля приміщення гуртожитку АДРЕСА_3 . В цей час у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник умисел на вчинення хуліганських дій, демонстрацію своєї зухвалості та нехтування загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві. Прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки шляхом вчинення хуліганських дій, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 безпричинно, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки, що виразилось у зневажливому ставленні до норм моралі, виявляючи особливу зухвалість, стукали руками у вікна житлових кімнат першого поверху гуртожитку, при цьому громко висловлюючись нецензурною лайкою та порушували спокій мешканців гуртожитку у вечірній час. В цей час протиправні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були помічені мешканцем вказаного гуртожитку - ОСОБА_11 , який намагаючись припинити хуліганські дії, повідомив їм про те, щоб останні припинили вчиняти хуліганські дії, оскільки у гуртожитку відпочивають малолітні діти, на що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ОСОБА_11 намагається припинити вчинювані ним та ОСОБА_12 хуліганські дії, вирішив продемонструвати фізичну зверхність над ОСОБА_11 та, проявляючи особливу зухвалість, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи суспільну небезпечність вчинюваних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення фізичного болю та нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_11 , на що останній почав захищатися від нанесення йому ударів та чинив фізичний опір хуліганським діям ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , при цьому покликав на допомогу ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які є мешканцями вказаного гуртожитку. Для подолання опору ОСОБА_11 ОСОБА_4 умисно наніс останньому один удар дерев'яною палицею в область правого передпліччя, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нанесли кожен по одному удару ногами по лівому та правому стегну ОСОБА_11 . Після чого ОСОБА_12 та ОСОБА_5 повалили на підлогу ОСОБА_13 та нанесли кожен із них хаотично руками та ногами приблизно по 5 ударів по тулубу, голові та кінцівках останнього. Крім того, ОСОБА_5 повалив ОСОБА_14 на підлогу, в цей час ОСОБА_12 взяв цеглу, яку кинув в бік останньої, влучивши їй в область лівої ступні та після цього ОСОБА_12 та ОСОБА_5 нанесли хаотично руками та ногами кожен близько 5 ударів по тулубу та кінцівках ОСОБА_14 . Внаслідок зазначених дій ОСОБА_11 було нанесено легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках лівого ока, синця правого передпліччя, синця та садна правого стегна, синця лівого стегна, ОСОБА_13 - легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на лобі зліва, синця на животі зліва, синця на грудях зліва, садна лівого передпліччя, садна правої кісті та ОСОБА_14 - легкі тілесні ушкодження у вигляді синця лівого плеча, синця правого передпліччя, синця правої гомілки, синця лівої гомілки, синця та садна лівої ступні.
Своїми діями, які виразилися у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, пов'язаного з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України, за наступних обставин.
31 березня 2019 року близько 21 години 15 хвилин ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у вечірній час знаходилися в громадському місці -біля приміщення гуртожитку АДРЕСА_3 . В цей час у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник умисел на вчинення хуліганських дій, демонстрацію своєї зухвалості та нехтування загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві. Прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки шляхом вчинення хуліганських дій, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 безпричинно, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки, що виразилось у зневажливому ставленні до норм моралі, виявляючи особливу зухвалість, стукали руками у вікна житлових кімнат першого поверху гуртожитку, при цьому громко висловлюючись нецензурною лайкою та порушували спокій мешканців гуртожитку у вечірній час. В цей час протиправні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були помічені мешканцем вказаного гуртожитку - ОСОБА_11 , який намагаючись припинити хуліганські дії, повідомив їм про те, щоб останні припинили вчиняти хуліганські дії, оскільки у гуртожитку відпочивають малолітні діти, на що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ОСОБА_11 намагається припинити вчинювані ним та ОСОБА_4 хуліганські дії, вирішив продемонструвати фізичну зверхність над ОСОБА_11 та. проявляючи особливу зухвалість, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи суспільну небезпечність вчинюваних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення фізичного болю та нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_11 , на що останній почав захищатися від нанесення йому ударів та чинив фізичний опір хуліганським діям ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , при цьому покликав на допомогу ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які є мешканцями вказаного гуртожитку. Для подолання опору ОСОБА_11 ОСОБА_12 умисно наніс останньому один удар дерев'яною палицею в область правого передпліччя, після чого ОСОБА_12 та ОСОБА_5 нанесли кожен по одному удару ногами по лівому та правому стегну ОСОБА_11 . Після чого ОСОБА_12 та ОСОБА_5 повалили на підлогу ОСОБА_13 та нанесли кожен із них хаотично руками та ногами приблизно по 5 ударів по тулубу, голові та кінцівках останнього. Крім того, ОСОБА_5 повалив ОСОБА_14 на підлогу, в цей час ОСОБА_12 взяв цеглу, яку кинув в бік останньої, влучивши їй в область лівої ступні та після цього ОСОБА_12 та ОСОБА_5 нанесли хаотично руками та ногами кожен близько 5 ударів по тулубу та кінцівках ОСОБА_14 . Внаслідок зазначених дій ОСОБА_11 було нанесено легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках лівого ока, синця правого передпліччя, синця та садна правого стегна, синця лівого стегна, ОСОБА_13 - легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на лобі зліва, синця на животі зліва, синця на грудях зліва, садна лівого передпліччя, садна правої кісті та ОСОБА_14 - легкі тілесні ушкодження у вигляді синця лівого плеча, синця правого передпліччя, синця правої гомілки, синця лівої гомілки, синця та садна лівої ступні.
Своїми діями, які виразилися у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, пов'язаного з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 суду показав, що 31 березня 2019 року близько 21 години 15 хвилин він разом із ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння, проходили повз приміщення гуртожитку АДРЕСА_3 та побачили на вулиці потерпілого ОСОБА_11 , якого знали наглядно. Він ( ОСОБА_5 ) словесно зачепив ОСОБА_11 і між ними почалася словесна перепалка. Вказував, що дійсно виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_11 , на що останній зробив йому з ОСОБА_12 зауваження. Він ( ОСОБА_5 ), усвідомлюючи, що ОСОБА_11 намагається припинити вчинювані ним та ОСОБА_12 хуліганські дії, умисно наніс один удар кулаком правої руки в ліве ока ОСОБА_11 , на що останній почав захищатися від нанесення йому ударів та чинив фізичний опір хуліганським діям його ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_4 , при цьому покликав на допомогу ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Потім ОСОБА_4 наніс ОСОБА_11 один удар дерев'яною палицею в область правого передпліччя, після чого ОСОБА_4 та він ( ОСОБА_5 ) нанесли кожен по одному удару ногами по лівому та правому стегну ОСОБА_11 та повалили на підлогу ОСОБА_13 , після чого нанесли кожен хаотично руками та ногами приблизно по 5 ударів по тулубу, голові та кінцівках останнього. Крім того, він ( ОСОБА_5 ) повалив ОСОБА_14 на підлогу, в цей час ОСОБА_12 взяв цеглу, яку кинув в бік останньої, влучивши їй в область лівої ступні та після цього ОСОБА_12 та він ( ОСОБА_5 ) нанесли хаотично руками та ногами кожен близько 5 ударів по тулубу та кінцівках ОСОБА_14 . Вказував, що не пам'ятає чи стукали вони з ОСОБА_4 кулаками по вікнах мешканців гуртожитку, оскільки перебували в стані алкогольного сп'яніння. Вказував, що цивільні позови визнає частково в сумі 2800 грн кожному потерпілому. Зазначив, що вже сплатив по 800 грн кожному потерпілому, ще спроможний сплатити 2000 грн.
Щиро кається, просить суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_4 суду показав, що 31 березня 2019 року близько 21 години 15 хвилин він ( ОСОБА_4 ) спільно з ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у вечірній час знаходилися в громадському місці біля приміщення гуртожитку № 2 по вул. Учгосп-1 в м. Біла Церква Київської області та побачили раніше знайомого їм ОСОБА_11 , який курив. Вони почали виражатися в бік ОСОБА_11 , нецензурною лайкою, на що останній зробив їм зауваження. ОСОБА_5 умисно наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_11 , на що останній почав захищатися та чинив фізичний опір хуліганським діям ОСОБА_5 та його ( ОСОБА_4 ), при цьому покликав на допомогу ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які є мешканцями вказаного гуртожитку. Для подолання опору ОСОБА_11 він ( ОСОБА_12 ) умисно наніс останньому один удар дерев'яною палицею в область правого передпліччя, після чого він ( ОСОБА_12 ) та ОСОБА_5 нанесли кожен по одному удару ногами по лівому та правому стегну ОСОБА_11 . Після чого він ( ОСОБА_12 ) та ОСОБА_5 повалили на підлогу ОСОБА_13 та нанесли кожен хаотично руками та ногами приблизно по 5 ударів по тулубу, голові та кінцівках останнього. Крім того, ОСОБА_5 повалив ОСОБА_14 на підлогу, в цей час він ( ОСОБА_12 ) взяв цеглу, яку кинув в бік останньої, влучивши їй в область лівої ступні. Після цього він ( ОСОБА_12 ) та ОСОБА_5 нанесли хаотично руками та ногами кожен близько 5 ударів по тулубу та кінцівках ОСОБА_14 . Вказував, що не пам'ятає чи стукали вони з ОСОБА_5 кулаками по вікнах мешканців гуртожитку, оскільки перебували в стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що цивільні позови визнає частково в сумі 7000 грн кожному потерпілому та вже сплатив по 2000 грн кожному потерпілому, ще спроможний сплатити по 5000 грн.
Щиро кається, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_11 суду показав, що 31.03.2019 року близько 22 години ночі по АДРЕСА_4 йому почали стукати у вікна, налякали дітей. Він проживає на першому поверсі. Коли він вийшов, то побачив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння, вони почали виражатися нецензурною лайкою. Коли він вийшов, то його відразу вдарили і кинули цеглою в ногу. ОСОБА_5 наніс йому удар в праве око. Потім вийшли його сусіди ОСОБА_17 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 переключилися на них. ОСОБА_14 кинули цеглу в ногу, палицею почали бити ОСОБА_19 по спині. Вони всі разом намагалися припинити дії ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Було темно, при вході висіла лампочка. ОСОБА_14 збили з ніг, били ногами, дрючком. Коли приїхали працівники поліції, то ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заспокоїлися. «Швидка допомога» приїхала майже одночасно з працівниками поліції. Зазначив, що наступного дня ходив в травматологію, в нього виявили забій ноги, синець під оком. Вказував, що раніше бачив ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , вони проходили повз їхнього будинку. Після цієї події ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до нього не підходили, вибачення не просили. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на його користь моральної шкоди в розмірі 20000 грн з кожного підтримує в повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_13 суду показав, що 31.03.2019 року по вул. Учгосп-1 в м. Біла Церква він почув крики, лайку, його дитина злякалася. Його дружина сказала, що щось відбувається. Він вийшов, побачив ОСОБА_11 з розбитою ногою, який стояв зліва, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стояли справа. Він ( ОСОБА_13 ) зробив ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зауваження, а вони на нього накинулися. Збили його з ніг, били палицею, руками і ногами, наносили удари одночасно. Вийшла ОСОБА_14 , вони накинулися на неї. Він ( ОСОБА_13 ,) намагався відвести їх від ОСОБА_14 . ОСОБА_4 і ОСОБА_5 кидали в них цеглою, попали по ОСОБА_14 , вона крикнула і відійшла. Потім він побачив ОСОБА_11 , він був в шортах і шльопанцях, на нозі була кров. Вони намагалися припинити протиправні дії ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Зазначив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 йому були завдані наступні ушкодження: синці на голові, тілесні ушкодження живота, на спині і лівому передпліччі, зап'ястя правої сторони. ОСОБА_14 відвела його до «швидкої допомоги». Працівники поліції забрали ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Зазначив, що моральна шкода полягає в тому, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 налякали його однорічну дитину, яка вночі півроку по тому кидалася, кричала. Особисто він відчував пригнічення, неспокій та боявся, щоб знову це все не повторилося. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на його користь моральної шкоди по 20000 грн з кожного підтримує в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_14 суду показала, що 31.03.2019 року по вул. Учгосп, буд. 2 о 21.30 годині вони вже помилися, лягли спати, вона почула крики, вийшла в халаті і шльопанцях. Побачила, що ОСОБА_13 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 били на вулиці біля вікна. Коли вони ( ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ) побачили її, то взяли палицю і нанесли їй тілесне ушкодження. Потім хтось з них, хто саме не пам'ятає, ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 тримав її за руки, інший бив ногами по животі і по її ногах. Після цього її відпустили і ОСОБА_4 з Усатенком почали кидати цеглою. Хто саме викликав працівників поліції і «швидкої допомоги» вона не пам'ятає. Після цієї події вона лікувалася амбулаторно. Вказувала, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 знає наглядно, вони жувать через дорогу. Пояснила, що моральна шкода полягає в тому, що ця подія вплинула на її здоров'я, в неї піднімався тиск. Вона побоюється після цього за себе та своїх дітей. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на її користь моральної шкоди по 20000 грн з кожного підтримує в повному обсязі.
Допитавши обвинувачених, потерпілих та дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінуємого їм кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 296 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав за згодою учасників судового провадження недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , дослідженням даних, які характеризують особу винних, оскільки ці докази ніким не оспорюються, обвинувачені та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 пом'якшуючою обставиною відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопоушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 пом'якшуючою обставиною відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставина, як обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що проводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, пов'язаного з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що проводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, пов'язаного з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведено лише стосовно осіб, яким висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його характеристику. Обставинами, які характеризують особу обвинуваченого є те, що ОСОБА_5 раніше не судимий. Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.05.2019 року за № 4/999/20 ОСОБА_5 на військовому обліку військовозобов'язаних солдатів і сержантів запасу при Білоцерківському ОМВК не перебуває. Відповідно до довідки-характеристики, виданої інспектором Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_23 , гр. ОСОБА_5 характеризується посередньо, оскільки інколи зловживає алкогольними напоями, іноді вчиняє сварки за місцем проживання. У вживанні медичних препаратів у немедичних цілях помічений не був як і у спілкуванні з особами сумнівної поведінки. Скарг та претензій на поведінку ОСОБА_5 в сусідів ОСОБА_24 та ОСОБА_25 немає. Також відповідно до довідки КНП «Білоцерківська лікарня № 4» від 30.04.2019 року за № 839, виданої т.в.о. головного лікаря ОСОБА_26 , гр. ОСОБА_5 перебуває під консультативним наглядом лікаря-психіатра з приводу легкої розумової відсталості із 2007 року. Під наглядом лікаря нарколога не перебуває. Висновком судово-психіатричного експерта КЗ КОР «ОПНМО» № 230 від 23.05.2019 року, ОСОБА_5 страждає на легку розумову відсталість в ступені легкої дебільності. Проте, ступінь психічного недорозвинення у нього такий, що він при здійсненні інкримінованих йому діянь і в даний час міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує. Під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту чи в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність не перебував. Відповідно до досудової доповіді, складеної 06.04.2020 року, старшим інспектором Білоцерківського МВ філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_27 , ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства ОСОБА_5 є середніми. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення чи обмеження волі на певний строк.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його характеристику. Обставинами, які характеризують особу обвинуваченого є те, що ОСОБА_4 раніше не судимий. Відповідно до довідки № 07/04 від 07.04.2021 року, виданої ФОП ОСОБА_10 , гр. ОСОБА_4 працює у ФОП ОСОБА_10 пресувальником-вулканізаторником з 01.04.2021 року по теперішній час. Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.05.2019 року за № 4/999/19 ОСОБА_4 на військовому обліку військовозобов'язаних солдатів і сержантів запасу при Білоцерківському ОМВК не перебуває. Протоколом № 262 від 31.03.2019 року Комунального закладу БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» встановлено, що ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Відповідно до довідки-характеристики, виданої інспектором Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_23 , гр. ОСОБА_4 характеризується посередньо, оскільки інколи зловживає алкогольними напоями, сварки та дебоші не вчиняє. У вживанні медичних препаратів у немедичних цілях помічений не був як і у спілкуванні з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя. Скарг та претензій на поведінку ОСОБА_4 в сусідів ОСОБА_24 та ОСОБА_25 немає. Відповідно до довідки КНП «Білоцерківська лікарня № 4» ОСОБА_4 перебуває під консультативним наглядом лікаря-психіатра з приводу легкої розумової відсталості із 2006 року. Під наглядом лікаря нарколога не перебуває. Висновком судово-психіатричного експерта № 229 КЗ КОР «ОПНМО» від 23.05.2019 року встановлено, що ОСОБА_4 страждає на легку розумову відсталість в ступені легкої дебільності. Проте, ступінь психічного недорозвинення у нього такий, що він при здійсненні інкримінованих йому діянь і в даний час міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує. Під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту чи в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність не перебував. Відповідно до досудової доповіді, складеної 06.04.2020 року, старшим інспектором Білоцерківського МВ філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_27 , ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства ОСОБА_4 є середніми. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення чи обмеження волі на певний строк.
Суд приходить до висновку, що достатньою мірою для виправлення та упередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_5 є міра покарання, передбачена санкцією ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим з огляду на викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі і у відповідності до ст. 75 КК України суд вважає за можливе прийняти рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком, зобов'язавши відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Достатньою мірою для виправлення та упередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_4 є міра покарання, передбачена санкцією ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим з огляду на викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі і у відповідності до ст. 75 КК України суд вважає за можливе прийняти рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком, зобов'язавши відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжні заходи не обирались і підстав для їх обрання суд не вбачає.
В ході судового розгляду потерпілою ОСОБА_14 заявлено цивільний позов про стягненя з ОСОБА_4 на її користь моральної шкоди в сумі 20000 грн та з ОСОБА_5 на її користь 20000 грн.
Потерпілим ОСОБА_13 в ході судового розгляду заявлено цивільний позов про стягненя з ОСОБА_4 на його користь моральної шкоди в сумі 20000 грн та з ОСОБА_5 на його користь 20000 грн.
Потерпілим ОСОБА_11 в ході судового розгляду заявлено цивільний позов про стягненя з ОСОБА_4 на його користь моральної шкоди в сумі 20000 грн та з ОСОБА_5 на його користь 20000 грн.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 цивільні позови підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 - ОСОБА_8 в судовому засіданні цивільні позови потерпілих підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України, що кореспондуються з нормами ст. 1177 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім цього, у відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як зазначено у ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як роз'яснено в п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02 липня 2004 року № 13, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз'ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, від 27 лютого 2009 року № 1) від 31 березня 1995 року № 4 (далі Постанова).
Відповідно до п. 3 вищевказаної Постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У абзаці 1 пункту 9 цієї ж Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст. 2 КПК України, згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням всіх обставин справи, наслідків, що настали від вчинених кримінального правопорушення, ступеню та характеру фізичних, душевних та психічних страждань потерпілих, в результаті чого порушено їх звичайний спосіб життя, вважає, що цивільний позов в частині стягнення з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 підлягає частковому. А саме слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду в розмірі 10000 грн, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_14 10000 грн; стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі 10000 грн, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_13 10000 грн; стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 10000 грн, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 10000 грн. Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_4 було відшкодовано моральну шкоду (відповідно до квитанцій від 01.08.2022 року) потерпілим ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 по 2000 грн кожному (т.1, а.с. 214). Отже, залишок невідшкодованої моральної шкоди обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 складає по 8000 грн кожному. Також судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_5 було відшкодовано моральну шкоду (відповідно до квитанцій від 18.10.2022 року) потерпілим ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 по 800 грн кожному (т.1, а.с. 215). Залишок невідшкодованої моральної шкоди обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілим ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 складає по 9200 грн кожному. оскільки дані суми є достатніми та співрозмірнимиіз понесеними потерпілими моральними стражданнями.
Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавленні волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обрано.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_14 8000 гривень моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_14 9200 гривень моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 8000 гривень моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_13 9200 гривень моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 8000 гривень моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 9200 гривень моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процесу до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченими - з дня отримання копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним вдповідно до положення ч.3 ст.349 КПК України.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченим, захиснику обвинуваченого, направити іншим учасникам, які не були присутні під час його проголошення.
СуддяОСОБА_1