Справа № 588/1461/22
провадження № 1-кп/588/36/23
27 лютого 2023 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Тростянці клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128, частиною 1 статті 263 КК України,
На розгляді Тростянецького районного суду Сумської області перебуває указане кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під домашнім арештом строком на два місяці, яке мотивував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого кримінального правопорушення, що підтверджується на думку прокурора зібраними під час досудового розслідування доказами. Прокурор вважав, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду, продовження обвинуваченим протиправної поведінки та незаконного впливу на свідків та потерпілу, які в суді ще не допитані. В обґрунтування указаних ризиків прокурор посилався на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , відсутність стійких соціальних зв'язків, володіння навичками використання зброї, бойових припасів. Прокурор вважав, що ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не зменшились, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобігання указаним ризиками та належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, просила розглянути клопотання стосовно запобіжного заходу без її участі.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти клопотання прокурора, просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що протягом дії запобіжного заходу обвинувачений належним чином виконував покладені обов'язки. Крім того, у обвинуваченого вилучені паспорт та військовий квиток, що унеможливлює його виїзд через блок-пости.
Суд, заслухавши позиції сторони обвинувачення та сторони захисту з приводу запобіжного заходу, дійшов таких висновків.
За приписами частин 1 та 2 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Згідно із статтею 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Судом установлено, що ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 27 грудня 2022 року на стадії підготовчого провадження ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 27 лютого 2023 року із забороною залишати житло з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби та покладенням обов'язків, які передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.
Під час вирішення питання доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під домашнім арештом, суд виходить з того, що завершити судове провадження до спливу строку закінчення указаного запобіжного заходу, тобто до 27.02.2023 неможливо, оскільки судовий розгляд по суті не розпочато, потерпіла ОСОБА_7 перебуває на лікуванні.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина перша статті 194 Кримінального процесуального кодексу України).
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі ризики, що визначені у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України: ризик переховування від суду; ризик впливу на свідків та потерпілого; ризик продовження протиправної поведінки.
Матеріали, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 та його репутацію свідчать про те, що він раніше не судимий, з квітня 2022 року був призваний на військову службу, яку проходить у ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем служби характеризується позитивно, перебував в зоні АТО. До затримання 29.10.2022 року ОСОБА_4 проживав із потерпілою ОСОБА_7 у належному їй будинку у м.Тростянець. Обвинувачений зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де зараз фактично проживає. Неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має.
Обвинувачений на обліках у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягався, не перебуває на профобліках у відділенні поліції.
Суспільно небезпечне діяння є зовнішнім виразом, проявом, наслідком суспільної небезпечності особи, яка представляє собою крайню негативну характеристику людини і проявляється у її схильності за певних умов до заподіяння або створення загрози заподіяння істотної шкоди особі чи державі. Ступінь і характер небезпечності особи, у тому числі, визначається її вчинками, характером і небезпечністю злочинного діяння.
ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за статтею 128 КК України із застосуванням вогнепальної зброї, яке є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років, та у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 1 статті 263 КК України, яке належить до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Належна процесуальна поведінка обвинуваченого, яка з початку досудового розслідування забезпечувалась у тому числі його затриманням та застосуванням запобіжних заходів, наразі не є настільки переконливою, щоб знизити встановлений судом ризик переховування від суду до малоймовірності чи до його виключення, а тому подальше застосування до обвинуваченого запобіжного є виправданим.
Відсутність у ОСОБА_4 особистих документів, на що посилається сторона захисту, не виключає повністю можливості переховування обвинуваченого від суду, ураховуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, характер вчиненого діяння із застосуванням зброї, яке ставиться йому у вину, відсутність міцних соціальних зв'язків та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у пред'явленому обвинуваченні.
Крім того, суд вважає, що ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків сторони обвинувачення та потерпілу до їх безпосереднього допиту судом не зменшився та продовжує існувати.
Доводи прокурора ОСОБА_3 про те, що існує ризик продовження ОСОБА_4 протиправної поведінки суд відхиляє, оскільки саме такого ризику стаття 177 КПК України не передбачає. Крім того, прокурором не наведено належних мотивів, щоб могли вказувати на те, що ОСОБА_4 вдасться до протиправних вчинків, а запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може цьому завадити.
Проте ураховуючи доведені прокурором ризики, обрання більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, про що просив захисник ОСОБА_5 на переконання суду не на цьому етапі судового провадження не може запобігти установленим ризикам. Заборона ОСОБА_4 на цей час залишати житло у нічний час у період дії комендантської години наразі є пропорційним заходом з метою запобігання установленим ризикам та забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов'язків. Стороною захисту не доведено, що обов'язки та заборони, які покладені на обвинуваченого під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становлять для нього надмірний тягар.
Для забезпечення дієвості запобіжного заходу та запобігання існуючим ризикам на обвинуваченого слід покласти обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Охтирського району Сумської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою.
Отже, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід задовольнити, а клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання слід залишити без задоволення.
За таких обставин, керуючись положеннями статей 181, 194, 197, 331, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 27 квітня 2023 року включно строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 23 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися без дозволу суду за межі Охтирського району Сумської області;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_9 , зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з приводу обставин кримінальногопровадження.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу суду передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Копію ухвали вручити обвинуваченому.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1