Справа № 583/4205/20
1-кп/583/33/23
"21" лютого 2023 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
його захисника ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка Сумської області кримінальне провадження № 12019200440003639 від 03.12.2019відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ницаха Тростянецького району Сумської області, громадянина України, фізична особа-підприємець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-
встановив:
На розгляді в Охтирському міськрайонному суді Сумської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 грудня 2019 року за № 12019200440003639, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Так ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що в жовтні 2019 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де в поштовій скриньці виявив банківську кредитну картку АТ «ОТП БАНК» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 . В подальшому за вищевказаною адресою проживання ОСОБА_4 поштою надійшов опечатаний конверт з пін-кодом до зазначеної банківської картки. Користуючись відсутністю власника вказаної картки, ОСОБА_4 , у період часу з 09.10.2019 по 12.10.2019, користуючись карткою АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 , що належить клієнту банку ОСОБА_7 , знаючи пін-код до даної картки, незаконно викрав грошові кошти на загальну суму 18200,00 грн., які витратив на власні потреби, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав вказане клопотання.
Прокурор та представник потерпілої не заперечували проти закриття кримінального провадження.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з наступних підстав.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.12 КК України дане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, за яке передбачене найбільш суворе покарання у виді обмеження волі до п'яти років.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло три роки з часу вчинення злочину, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.
Кримінальне провадження № 12019200440003639, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2019 на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не зупинялось, тому відповідний перебіг строку давності не переривався та не зупинявся у встановленому законом порядку.
У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду у Постанові від 19.11.2019 в справі №345/2618/16-к зроблено висновок, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Судом обвинуваченому ОСОБА_4 у присутності його захисника роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 49 КК України, а також, що він має право на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести його вину у вчиненні кримінального правопорушення, якому його обвинувачують.
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав йому зрозумілі, просив суд закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, закрити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 33 232,20 грн матеріальної шкоди та 25000 грн моральної шкоди залишити без розгляду.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись 12, 49, 106 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 319, 350, 376 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12019200440003639, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.12.2019,відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, - закрити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Речовий доказ - диск № С313OWA111215561H, CD-R 700 MB «Verbatim», що був вилучений 02.01.2019 під час тимчасового доступу до речей і документів відповідно до ухвали суду №592/18751/10 від 16.12.2019 - зберігати при матеріалах справи до набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 27 лютого 2023 року.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1