нп 6/490/43/2023
Справа 490/831/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
про залишення позовної заяви без руху
22 лютого 2023 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-
Заявник звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа №490/831/19, що виданий 21.04.2020 року Центральним районним судом м.Миколаєва, таким, що не підлягає виконанню повністю у зв'язку з добровільним виконанням боржником рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.04.2020 по справі №490/831/19.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається з матеріалів заяви, 05.07.2021 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кусовим Юрієм Сергійовичем відкрито виконавче провадження №65955323.
За такого, позивачу необхідно надати відмову головного державного виконавця Кусова Ю.М. про закриття виконавчого провадження №65955323 у зв'язку із добровільним виконанням боржником рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.04.2020 по справі №490/831/19, на підставі якого видано виконавчий лист, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню.
У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (провадження №14-62цс20) Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов'язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №806/104/16за позовом особи, звільненої з військової служби, до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира, житлової комісії військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправними дій відповідачів з відмови у забезпеченні жилим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення та про зобов'язання відповідачів надати позивачеві житлове приміщення або виплатити належну грошову компенсацію, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства, вказавши, що зазначені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
Оскільки спір у цій справі стосується проходження публічної (військової) служби, у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також, призначення та надання таких гарантій (пільг), правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічного висновку дійшов ВС 24 листопада 2021 року м. Київ справа № 132/711/20, провадження № 61-4659св21.
Згідно матеріалів справи, 21.04.2020 року Центральним районним судом м.Миколаєва постановлено рішення за яким позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про поновлення на квартирному обліку для поліпшення житлових умов задоволено частково. Зобов'язано житлову комісію Військової частини НОМЕР_1 вирішити питання щодо поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартирному обліку для поліпшення житлових умов на почергове отримання житлового приміщення за останнім місцем проходження служби, як звільненого з лав ЗС України за станом здоров'я з 21.11.2016 року.
За такого на підставі вищевикладеного, заявнику необхідно уточнити правові підстави вимоги заяви, вказавши чи не являються в даному випадку правовідносини, що виникли між сторонами у справі адміністративно-правовими, в результаті чого даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України,-
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз'яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного зверненнядо суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова