Справа № 462/5290/20
провадження 1-кс/462/357/23
24 лютого 2023 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю представника заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Львові заяву представника заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020140060001583,
У провадженні Залізничного районного суду м. Львова в слідчого судді ОСОБА_5 перебувають матеріали клопотання представника заявника ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020140060001583.
21.02.2023 ОСОБА_3 подав до суду заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_5 . Заява обгрунтована тим, що слідчим суддею ОСОБА_5 здійснюється судовий контроль за дотриманням процесуальних гарантій інтересів, прав і свобод особи від незаконних рішень і дій органів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020140060001583. У рамках згаданого кримінального провадження, 30.10.2020 слідчим суддею Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_5 було задоволено клопотання старшого слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про накладення арешту на земельну ділянку площею 0,3494 га., кадастровий номер 4610136300:06:018:0128, що розташована по АДРЕСА_1 , будівлі лазні-пральні, площею 543,3 кв.м. та котельні площею 134,3 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 , які вже перебували під арештом та забороною відчуження на підставі ухвали від 28.10.2020 головуючого у цивільній справі №462/2902/20 судді ОСОБА_5 , як засіб забезпечення позову у цивільній справі. 12.02.2014 Залізничним районним судом м.Львова у складі слідчого судді ОСОБА_5 задоволено клопотання слідчого СВ Залізничного районного відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_7 , про тимчасовий доступ до речей і документів заявленого у рамках кримінального провадження № 42014140060000001 від 22.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КПК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за відповідними заявами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Крім цього зазначає, що суддею ОСОБА_5 розглядалась цивільна справа №462/2589/14-ц за позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі розписки. Задовольнивши позовні вимоги суддя ОСОБА_5 взагалі не надав жодної належної правової оцінки та лишив поза увагою той факт, що походження вказаної розписки є предметом дослідження у кримінальному провадженні №12018140060001644, що також перебуває в провадженні Залізничного районного суду у складі слідчого судді ОСОБА_5 . Більше того, Залізничним районним судом м.Львова у складі судді ОСОБА_5 , було розглянуто по суті заявлених вимог та винесено рішення у цивільній справі №462/2990/14-ц за позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_11 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування та цивільні справі №462/6664/21 за позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_11 , державного реєстратора Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_12 , за участю третьої особи - ОСОБА_10 про визнання незаконним та недійсним дій державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно. Предметами вказаних позовів було наступне нерухоме майно: земельна ділянка, будівля лазні - пральні та котельні по АДРЕСА_1 . Таким чином, суддя ОСОБА_5 є належно обізнаним із всіма вище переліченими обставинами та фактами, які були йому достеменно відомі, оскільки він брав безпосередню участь у розгляді клопотань, заявлених в кримінальних провадженнях №42014140060000001, №12020140060001583, цивільних справах №462/2589/14-ц, №462/2990/14-ц, №462/2902/20, №462/6664/21, та надавав правову оцінку кожному із вищезгаданих доказів окремо, а також всім обставинам в їх сукупності. Попри це наголошує, що суддею ОСОБА_5 під час надання оцінки юридичним фактам та взаємовідносинам, що склались між учасниками справи, приймалися взаємо суперечливі рішення, а тлумачення суддею ОСОБА_5 вищезгаданих фактів носить настільки вибірковий та протирічивий характер, що в окремих випадках призводить до виникнення прямих суперечностей між його ж правовими позиціями, висловленими у різних судових процесах з приводу одних й тих самих правовідносин, що в свою чергу, дає більш ніж достатні підстави для виникнення обґрунтованих сумнівів у його об'єктивності та неупередженості. Просить заяву задоволити.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву підпримав та просив таку задоволити.
Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_3 , вивчивши матеріали заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити суб'єктивний та об'єктивний критерії, та їх розмежовувати. При цьому суб'єктивною складовою, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії», є докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Отже, за суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Водночас об'єктивний критерій, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Разом з тим, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно ч. 1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створений на підставі закону.
На думку суду, заявником не наведено будь-яких конкретних обставин, які б давали підстави вважати, що слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_5 є упередженим або має особисту заінтересованість у результатах розгляду поданого ним клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020140060001583. Натомість зміст поданої заяви про відвід зводиться до незгоди заявника із прийнятими суддею процесуальними рішеннями.
На переконання суду наведені у заяві мотиви не можуть бути належною підставою для відводу, оскільки вчинення слідчим суддею процесуальних дій та прийняття рішень у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку не дають підстав для висновку про необ'єктивність чи упередженість судді, а факт ухвалення суддею судових рішень, з якими не згоден заявник, не може бути підставою для відводу у кримінальному процесі.
Інших підстав, передбачених ст.75 КПК України, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_5 у розгляді вищевказаного клопотання, судом не встановлено.
Суд звертає увагу, що завданням інституту відводу є усунення від участі в справі передбаченої законом особи, щодо якої об'єктивно існують фактичні підстави, що виключають її участь в цій справі.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви про відвід слідчого судді відсутні.
Керуючись ст.75, 369-372, 376 КПК України, суд -
В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020140060001583 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1 .
Оригінал ухвали