1Справа № 335/8853/22 1-кп/335/431/2023
23 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районним суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника адвоката: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12022082050000067 від 12.01.2022 року стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, розлученого, який являється інвалідом 3 групи, не має на утриманні неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України,
ОСОБА_4 маючи умисел на придбання та зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, всупереч моральним засадам суспільства в частині заборони зберігання вульгарно-натуралістичних, цинічних способів демонстрації статевих органів та статевих відносин, що посягають на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків та знаходяться в явній суперечності з існуючими в суспільстві традиціями, а також завдають шкоди моральному вихованню людей, особливо неповнолітніх, що призводить до деформації моральних уявлень і понять про сексуальні відносини між людьми, всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі», «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» та Закону України «Про охорону дитинства», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, діючи умисно придбав 571 (п'ятсот сімдесят одне) графічне зображення файлів формату «JPEG» дитячої порнографії, які став зберігати на власному флеш-накопичувачі «SiliconPower» в корпусі сірого кольору об'ємом 16 Gb для особистого перегляду без мети збуту чи розповсюдження за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у умисному придбанні та зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України.
23.12.2022 року між підозрюваним ОСОБА_4 , за участю його захисника, та прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , якій на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, сприяв розслідуванню кримінального провадження та щиро розкаявся у вчиненому.
Сторони угоди узгодили покарання за ч. 1 ст. 301-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_4 .
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , якій на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , узгоджену в угоді міру покарання за ч. 1 ст. 301-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. Звертала увагу, що пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, передбачено, що відповідно до ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язано з посадою підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю(вчинення кримінального правопорушення не пов'язано з посадою ОСОБА_4 або із зайняттям ним певною діяльністю).
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні, також просили затвердити угоду з прокурором і призначити узгоджену в угоді міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, в обсязі обвинувачення, надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
На підставі об'єктивних з 'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч. 1 ст. 301-1 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити, згідно положень ст. 100 КПК України.
Так, постановою слідчого у кримінальному провадженні від 15.08.2022 року системний блок «Cooler MASTER» с/н 5104701502 BV3 з блоком живлення та флеш-носій SP Power 16 Gb, в корпусі сірого кольору, визнано речовими доками у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання до камери схову Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового засідання просив не повертати вилучені під час обшуку у нього належні йому системний блок «Cooler MASTER» с/н5104701502 BV3 з блоком живлення та флеш-носій SP Power 16 Gb, в корпусі сірого кольору.
На підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України вилучені під час обшуку у ОСОБА_4 речові докази системний блок «Cooler MASTER» с/н 5104701502 BV3 з блоком живлення та флеш-носій SP Power 16 Gb, в корпусі сірого кольору слід конфіскувати.
Враховуючи, що прокурором не залучалося документів, що підтверджують судові витрати у даному кримінальному провадженні, суд не вирішує питання про їх стягнення з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості від 23.12.2022 року, укладену у кримінальному провадженні № 12022082050000067 від 12.01.2022 року - затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 301-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: системний блок «Cooler MASTER» с/н5104701502 BV3 з блоком живлення та флеш-носій SP Power 16 Gb, в корпусі сірого кольору, переданий на відповідальне зберігання до камери схову Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - конфіскувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, передбаченого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення, обвинуваченим - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення їй наслідків укладення угоди; прокурором - виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1